Судова система України сьогодні перебуває на критичному переломному етапі, де кожне гучне рішення, процесуальний крок чи антикорупційне розслідування перетворюються на тест на зрілість усієї правової держави. У центрі чергового резонансного викриття опинився колишній заступник Голови Верховного Суду та колишній очільник Касаційного господарського суду Богдан Львов. Історія, яка початково сколихнула суспільство через оприлюднення фактів про наявність у нього громадянства країни-агресора, трансформувалася у масштабне кримінальне провадження щодо мільйонних статків, походження яких неможливо пояснити жодними офіційними суддівськими окладами.
Як свідчать матеріали у публікаціях громадських моніторів та аналітичні дописи у матеріалах «Антикорупційного фронту Лариси Криворучко», поки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду активно готується розглянути питання та потенційно поновити Богдана Львова на посаді судді, спеціалізовані антикорупційні органи розгортають детальне розслідування справжніх масштабів його тіньової фінансової імперії.
Мільйонні статки та «руські» сліди: що виявило розслідування НАБУ
Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52025000000000402, відкритому 15 липня 2025 року. Справу кваліфіковано за статтею 368-5 Кримінального кодексу України, що охоплює правопорушення, пов’язані з набуттям чиновниками та суддями необґрунтованих активів (Богдан Львов незаконне збагачення).
За версією органу досудового розслідування, починаючи з листопада 2019 року, колишній високопосадовець судової гілки влади через залучення близьких осіб, а також пов’язаних фізичних та юридичних осіб, оформлював у власність активи, вартість яких більш ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні та підтверджені доходи.
Перелік накопиченого майна вражає своєю системністю, розмахом та широкою географією:
-
Земельний масив під Києвом: одразу чотири земельні ділянки площею 0.1199 га, 0.1199 га, 0.725 га та 0.766 га у престижному селищі Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, оформлені в один день — 26 лютого 2021 року.
-
Масштабна житлова нерухомість: великий житловий будинок у Київській області (набутий 5 серпня 2024 року) та земельна ділянка під ним (набута 9 червня 2022 року).
-
Паркомісця та міські апартаменти: паркомісце № 3 та дві квартири (оформлені 25 січня 2023 року), машиномісце № 83 (23 серпня 2022 року), апартаменти № 94/95 (19 вересня 2024 року) та апартаменти (14 липня 2021 року).
Окрему увагу аналітиків привертає елітна нерухомість у столичному житловому комплексі преміум-класу Tetris Hall. У березні 2020 року дружина посадовця, Інна Львова, яка є громадянкою Російської Федерації, набула у власність дві елітні квартири площею 71 та 130 квадратних метрів. При середній ринковій вартості житла у цьому ЖК близько $4000 за один квадратний метр, загальна сума угоди сягає астрономічних цифр. Додатково у цьому ж комплексі було придбано два машиномісця та дві окремі велосипедні локації, що свідчить про довгострокову стратегію інвестування тіньових капіталів у столичну нерухомість.
Судові гойдалки: обшуки, вилучені телефони та процесуальні аномалії
Важливим етапом у збиранні доказової бази стали слідчі дії, проведені восени 2025 року. 16 вересня 2025 року детективи НАБУ провели санкціонований обшук за місцем проживання та роботи Богдана Львова, під час якого вилучили мобільні телефони, що містять потенційні листування, фінансові розрахунки та відомості про координацію дій із третіми особами.
Вищий антикорупційний суд спочатку підтвердив обґрунтованість підозр та наклав арешт на вилучені цифрові носії. Детальний перелік обставин та процесуальних підстав для цього рішення зафіксований в ухвалі ВАКС про арешт майна.
Проте подальший розвиток подій викликав резонанс та обурення серед юристів-практиків. 17 червня 2026 року Апеляційна палата ВАКС несподівано скасувала арешт вилучених телефонів. Повний текст цього судового акта оприлюднено в рішенні Апеляційної палати ВАКС.
Більшість незалежних правників наголошують: мотиви та підстави для скасування арешту виявилися надзвичайно нестандартними та м’якими порівняно з іншими аналогічними справами, які розглядає Апеляційна палата ВАКС щодо пересічних громадян чи менш впливових посадовців. Така вибіркова процесуальна лояльність посилює враження існування подвійних стандартів у системі правосуддя. Перебіг цієї процесуальної боротьби детально висвітлюється на Telegram-каналі «Офіс очищення судової системи».
Закарпатський ехо-ефект: від столиці до регіональних суддівських кланів
Справа Богдана Львова перестала бути локальною історією одного судді — вона спрацювала як тригер, що оголив цілий ланцюг системних зловживань та зв’язків між центральною судовою елітою та регіональними кланами. Зокрема, критичні сигнатури та подібні майнові аномалії простежуються у судовій системі Закарпатської області.
Громадські активісти та свідомі громадяни звертають увагу правоохоронців на необхідність проведення суцільного аудиту статків та доходів пов’язаних осіб щодо цілої групи регіональних суддів:
-
Ганна Фазикош — голова Закарпатського апеляційного суду, у родини якої виявлено статки, що суттєво дисонують із задекларованими доходами. Зокрема, йдеться про відомості стосовно володіння приблизно $1 мільйоном у криптоактивах та численними об’єктами нерухомості.
-
Віктор Данко — суддя, чий майновий стан як в Україні, так і за кордоном демонструє значні невідповідності офіційним джерелам прибутків.
-
Олексій Фазикош — суддя Ужгородського міськрайонного суду (брат Ганни Фазикош). Під час 8-годинного відеозапису кваліфікаційного оцінювання суддя не зміг надати переконливих пояснень щодо походження майна своєї родини.
-
Андрій Стрижак — колишній голова Конституційного Суду України та суддя Верховного Суду у відставці, якому закидають можливу причетність до виведення, легалізації та закордонного структурування статків суддівського корпусу Закарпаття.
Цей регіональний слід показує, як корупційні методи накопичення капіталу в центральних органах влади знаходять пряме відображення на місцях, створюючи замкнену систему взаємної підтримки та покривання.
Подвійні стандарти чи верховенство права: головне випробування для системи
Справа Богдана Львова — це не просто розслідування проти окремого експосадовця із російським паспортом, а випробування на міцність для всієї антикорупційної інфраструктури України. Суспільство, яке щодня виборює свободу та прозорість, вимагає чесної відповіді: чи існує рівність усіх перед законом, чи посада у Верховному Суді дає імунітет від відповідальності?
Верховний Суд має бути найвищим еталоном доброчесності та репутаційної чистоти. Будь-які спроби поновити на посаді особу із неофіційними статками на мільйони доларів та зв’язками з державою-агресором завдають нищівного удару по довірі громадян та євроінтеграційним прагненням України. Переконливі відповіді НАБУ, САП та ВАКС у цій справі стануть чітким сигналом: часи недоторканності суддівських кланів відійшли у минуле.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”