У світі української адвокатури, де дисциплінарна відповідальність адвоката є ключовим механізмом саморегуляції професії, недавнє рішення Київського окружного адміністративного суду стало одним із прецедентів. Суд скасував рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Київської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності відомого адвоката Віктора Литвиненка. Ця подія, яка розгорнулася на тлі гучної справи Шуфрича про державну зраду, підкреслює важливість принципів змагальності та справедливості в дисциплінарному провадженні адвокатури. Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 9 вересня 2025 року.
Скарга Шуфрича та звинувачення в розголошенні адвокатської таємниці
Все почалося в липні 2024 року, коли до КДКА Київської області надійшла скарга від народного депутата Нестора Шуфрича. Політик, який з осені 2023 року утримується під вартою за підозрою в державній зраді та фінансуванні дій, спрямованих на зміну кордонів України, звинуватив свого колишнього адвоката у грубому порушенні етики. Шуфрич стверджував, що Литвиненко без його згоди розголосив адвокатську таємницю, надаючи показання слідчому СБУ. Цей протокол допиту нібито став ключовим доказом у кримінальній справі Шуфрича, пов’язаній з нерухомістю в окупованому Криму.
Нагадуємо, що справа Шуфрича стосується двох епізодів: поширення проросійської пропаганди та оплати послуг охорони майна в Криму через фірми, пов’язані з Росгвардією. Литвиненко, який з 2002 року співпрацював з Шуфричем (спочатку як юрист партії СДПУ(о), а згодом як постійний консультант з бізнес-питань), став ключовим свідком. У своїх показаннях адвокат детально описав угоду про придбання нерухомості в Автономній Республіці Крим до анексії 2014 року. Компанія-покупець, засновником якої був Литвиненко, мала Шуфрича як фактичного бенефіціара. Навіть після окупації, за словами свідка, родина Шуфрича продовжувала обслуговувати це майно, включаючи оплату охорони.
Шуфрич, своєю чергою, не лише поскаржився на розголошення, але й ініціював окреме розслідування: за його заявою СБУ зобов’язали перевірити Литвиненка на надання неправдивих свідчень. Це створювало парадокс – нардеп одночасно називав інформацію таємницею та брехнею, що стало одним з аргументів захисту адвоката.
Хронологія дисциплінарної справи: від скарги до зупинення адвокатської діяльності
У січні 2025 року КДКА Київської області винесла рішення: Литвиненка притягнули до дисциплінарної відповідальності адвоката та зупинили його право на заняття адвокатською діяльністю на один рік. Це рішення базувалося на статті 34 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, яка забороняє розголошення адвокатської таємниці без згоди клієнта. Комісія вважала, що показання Литвиненка, надані СБУ, містять конфіденційну інформацію про бізнес-відносини з Шуфричем.
Адвокат негайно оскаржив це в Київському окружному адміністративному суді. У позові Литвиненко наголосив: вся озвучена інформація була загальновідомою та не стосувалася безпосередньо адвокатської діяльності. З 2002 по 2007–2008 роки він працював юристом у компанії, що надавала послуги партії СДПУ(о) та її членам, включаючи представництво Шуфрича у Верховному Суді. Згодом співпраця перейшла в трудові та цивільноправові відносини – консультації з бізнесу, укладання договорів, але без статусу адвоката-клієнта. “Обставини допиту стосувалися господарської діяльності компаній, контрольованих Шуфричем, а не правової допомоги в адвокатському сенсі”, – аргументував Литвиненко.
Крім того, адвокат звинуватив КДКА в процедурних порушеннях. Комісія не повідомила його про початок перевірки, не надала можливості подати письмові пояснення та розглянула справу без змагальності. Литвиненко одержав копію скарги лише 20 листопада 2024 року – в день першого засідання. Розгляд переносився з 20 листопада на 18 грудня, а потім на 22 січня 2025 року. На останнє засідання адвокат не з’явився через хворобу, подавши клопотання про відкладення, але КДКА ігнорувала його та винесла рішення заочно.
Рішення суду: чому скасували дисциплінарну відповідальність
Дослідивши матеріали, Київський окружний адміністративний суд погодився з аргументами позивача. У рішенні від 9 вересня 2025 року суд зазначив: КДКА не заслухала Литвиненка, не оцінила його аргументи та не з’ясувала обставин у повному обсязі. Зокрема, комісія не розмежувала трудові відносини (юрист компанії) від адвокатських (представництво в суді). Суд підкреслив, що інформація про знайомство з Шуфричем у 2002 році, представництво на виборах чи бізнес-консультації до 2019 року не є адвокатською таємницею, оскільки не стосувалася захисту прав клієнта в професійному статусі.
Щодо нерухомості в Криму: Литвиненко уклав попередній договір на основі довіреності, вилученої під час обшуку в лютому 2024 року. Ця угода, за його словами, була частиною корпоративної діяльності, а не адвокатської допомоги. Суд визнав, що показання не розголошували конфіденційну інформацію, а лише фіксували факти, відомі з відкритих джерел чи обшуків СБУ.
Наразі рішення не набуло чинності – апеляція можлива протягом 30 днів. Якщо оскарження не відбудеться, Литвиненко відновить адвокатську діяльність повною мірою.
Зв’язок з кримінальною справою Шуфрича: роль свідчень адвоката
Ця дисциплінарна справа тісно переплетена зі справою Шуфрича про державну зраду. У вересні 2025 року Шевченківський районний суд Києва перейшов до суті обвинувачення. Шуфричу інкримінують фінансування сепаратизму через оплату охорони нерухомості Шуфрича в Криму – понад 2 роки він утримується під вартою. Ключовим доказом стали показання Литвиненка, який уклав угоду про визнання вини в березні 2024 року та отримав статус свідка. Адвокат деталізував, як через довірених осіб Шуфрич нібито платив Росгвардії за охорону майна, оформленого на родину.
Переписування між Литвиненком та менеджером фірми в Криму, вилучена СБУ, підтверджує витрати на “охорону”. Прокурори стверджують, що Володимир Сівкович, соратник Шуфрича, також знав про це. Захист нардепа заперечує: майно конфіскували після 2022 року, а платежі були законними до анексії. Литвиненко, звільнений від кримінальної відповідальності за співпрацю, став фігурою, яка ілюструє конфлікт інтересів у таких справах.
Імплікації для адвокатської спільноти: уроки з оскарження зупинення діяльності
Це рішення суду має ширше значення для захисту адвокатів від дисциплінарного провадження. Воно підкреслює необхідність чіткого розмежування статусів: юрист vs. адвокат. Згідно з практикою Верховного Суду, адвокатська таємниця поширюється лише на професійну діяльність, а не на загальні бізнес-консультації. Для адвокатів, які працюють з політиками чи бізнесменами, це сигнал: свідчення в СБУ чи суді не завжди дорівнює розголошенню, якщо інформація не конфіденційна.
В Україні дисциплінарна відповідальність адвокатів регулюється НААУ, і подібні прецеденти ростуть на тлі воєнних злочинів та окупації. Адвокати, як Литвиненко, часто опиняються між молотом і ковадлом: клієнт – підозрюваний у зраді, а вони – свідки. Оскарження в адмінсуді, як тут, стає ефективним інструментом відновлення прав.
Висновок: справедливість у балансі етики та закону
Скасування рішення КДКА щодо адвоката Литвиненка – перемога принципів справедливості. Воно не лише поновлює права одного юриста, але й нагадує: дисциплінарне провадження мусить бути прозорим і змагальним. У контексті справи Шуфрича, де нерухомість у Криму та показання адвоката грають ключову роль, ця подія додає інтриги. Чи вплине апеляція на хід кримінального процесу? Слідкуйте за оновленнями – адвокатська етика в Україні продовжує еволюціонувати під тиском реалій війни.
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”