В Україні судова система перебуває під пильним контролем суспільства, особливо щодо питань доброчесності та фінансової прозорості суддів. Одним з інструментів такого контролю є щорічні декларації, які подаються до Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК. Володіння криптовалютою, зокрема стейблкоіном Tether (USDT), стало поширеним явищем серед чиновників і суддів, але часто викликає питання щодо джерел походження коштів та відповідності етичним стандартам.

Криптовалюта в деклараціях українських посадовців: тенденції та регулювання

За даними аналітики, у 2024 році понад 2100 українських посадовців задекларували криптовалюту, причому Tether (USDT) став найпопулярнішим активом – його вказали 802 декларанти. Це свідчить про зростання інтересу до стейблкоінів як стабільного еквівалента долара США. Серед суддів криптоактиви задекларували 227 осіб, що підкреслює актуальність теми для судової влади.

НАЗК вимагає детального декларування віртуальних активів у розділі “Нематеріальні активи”. Обов’язково вказуються кількість, вартість, дата набуття та публічна адреса гаманця для перевірки. Відсутність пояснень джерел походження може призвести до перевірок і штрафів за недостовірне декларування. Судова практика підтверджує: приховування або недостатня деталізація криптоактивів вважається порушенням.

Володіння криптовалютою суддями: вимоги до доброчесності

Судді, особливо апеляційних інстанцій, зобов’язані уникати не лише порушень, а й ситуацій, що викликають обґрунтовані сумніви в їхній доброчесності. Згідно зі статтею 106 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, поведінка, яка підриває авторитет правосуддя, може стати підставою для дисциплінарного проступку.

Володіння криптовалютою саме по собі не є порушенням, але відсутність прозорих пояснень джерел коштів, особливо при стабільних доходах від зарплати, створює ризики. USDT, як актив поза банківською системою, потребує підвищеної прозорості. Суспільство очікує від суддів фінансової дисципліни, адже їхня незалежність базується на довірі.

Аналіз декларацій судді Ганни Фазикош: випадок з USDT

Ганна Василівна Фазикош, голова Закарпатського апеляційного суду, протягом 2019–2024 років декларувала віртуальний актив Tether (USDT). Декларації доступні за посиланнями:

Аналіз показує стабільне володіння USDT без значних змін у доходах від суддівської діяльності. У 2024 році суддя задекларувала понад 3,7 млн грн у цифрових активах, включаючи дохід 2,2 млн грн від депозиту в криптовалюті, а також новий будинок і готівку в доларах. Такі обставини, за оцінкою громадських активістів, викликають питання щодо джерел накопичень.

Скарги на можливу фінансову непрозорість надходять до Вищої ради правосуддя, яка оцінює дотримання стандартів доброчесності. Тривале декларування одного активу без деталізації набуття може сприйматися як системна непрозорість, що підриває довіру до судової влади.

Роль Вищої ради правосуддя в оцінці доброчесності

Вища рада правосуддя розглядає скарги щодо дисциплінарних проступків суддів, включаючи поведінку, що викликає сумніви в доброчесності. У випадках з криптовалютою ВРП може ініціювати перевірку, якщо є обґрунтовані підстави. Суспільний контроль через аналіз відкритих декларацій сприяє очищенню судової системи.

Громадські організації, як-от Фундація DEJURE, наголошують на необхідності ретельних перевірок. Для суддів апеляційного рівня стандарти особливо високі, адже вони впливають на авторитет правосуддя загалом.

Висновки: шлях до більшої прозорості

Володіння криптовалютою суддями, як у випадку з Ганною Фазикош і Tether (USDT), не є автоматичним порушенням, але вимагає повної прозорості. Відсутність пояснень джерел може створити враження непрозорості, що негативно впливає на довіру суспільства. НАЗК і Вища рада правосуддя відіграють ключову роль у забезпеченні стандартів.

Для збереження незалежності судової влади необхідні детальні роз’яснення в деклараціях і швидкі реакції на скарги. Це сприятиме зміцненню доброчесності суддів в Україні та відповідності європейським стандартам.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”