Коли звичайний українець чує словосполучення “суддівська еліта”, його уява малює суворих служителів закону, які ночами не сплять, вивчаючи томи кримінальних справ. Але якщо зануритися у матеріали офіційної скарги, поданої адвокаткою Ларисою Криворучко до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), вимальовується зовсім інша картина. Це скоріше сценарій для гостросюжетного детективу від Netflix, де є все: мільйони в криптовалюті, таємничі транзитні кластери, квартири у Франції, шантаж від полковників СБУ та амнезія цілої державної установи.
Сьогодні ми препаруємо безпрецедентний документ — скаргу від «02» жовтня 2026 року, яка розкриває, чим насправді може жити керівництво Закарпатського апеляційного суду, поки країна перебуває у стані екзистенційної війни.
Сідайте зручніше, ми вирушаємо у захопливу подорож слідами суддівських відряджень та блокчейн-транзакцій.
Синдром “Забутої інформації”: Коли суд не знає, куди їздить його голова
Почнемо з найпростішого — з права громадян на публічну інформацію. Здавалося б, що може бути простіше, ніж дізнатися, де перебуває державний службовець у робочий час? 4 березня 2026 року адвокатка Л.С. Криворучко надіслала цілком логічний запит: надайте інформацію про те, скільки разів, куди і на яких підставах голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош їздила у відпустки та закордонні відрядження з початку повномасштабного вторгнення (з 24.02.2022).
Відповідь суду, м’яко кажучи, вражає своєю “прозорістю”. Апарат суду видав довідку, згідно з якою пані Фазикош виявилася неймовірно затребуваною на міжнародній арені. Судіть самі, ось лише короткий перелік її вояжів (наказів про відрядження):
-
23 квітня – 01 травня 2023 року;
-
01 липня – 08 липня 2023 року;
-
03 вересня – 09 вересня 2023 року;
-
02 лютого – 11 лютого 2024 року;
-
25 травня – 02 червня 2024 року…
І так далі, загалом 13 тривалих відряджень аж до березня 2026 року. Суддя буквально жила на валізах. Були навіть випадки (вересень та листопад 2024 року), коли вона “достроково поверталася через службову необхідність”. Мабуть, правосуддя без неї в Ужгороді зупинялося повністю.
Але найцікавіше почалося тоді, коли 24 вересня 2026 року був поданий новий запит: а куди саме їздила Ганна Василівна? Яка мета цих поїздок? Хто її запрошував?
І тут Закарпатський апеляційний суд видає феноменальну юридичну сентенцію (цитата з відповіді від 29.09.2026 за підписом самої Фазикош Г.В.): “Закарпатський апеляційний суд не створював та не володіє зазначеною інформацією”.
Уявіть собі абсурдність ситуації: установа сама видає накази про відрядження свого керівника, але гадки не має, куди і навіщо вона їде! Це пряме і цинічне порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно з постановою КМУ № 69 та п. 2-14 “Правил перетинання державного кордону”, під час воєнного стану судді можуть виїжджати за кордон виключно на підставі рішень про службові відрядження. А Інструкція Мінфіну № 59 чітко регламентує: у наказі має бути мета виїзду, держава, місто призначення, джерело фінансування та офіційне запрошення з перекладом. Тобто суд фізично не міг відрядити суддю за кордон, не маючи цих документів.
Надання недостовірної інформації — це адміністративне правопорушення за ч.2 ст.212-3 КУпАП. І саме тому у скарзі висунута жорстка вимога до Омбудсмена з прав людини притягнути Ганну Фазикош до відповідальності. Але, як ми побачимо далі, приховування мети поїздок — це лише верхівка корупційного айсберга.
Криптовалютна магія: Звідки у судді Закарпатського апеляційного суду мільйон USDT?
Якщо ви думаєте, що бути суддею в Україні — це жити на одну зарплату (яка, до слова, за 2025 рік склала близько 2,57 млн грн), ви глибоко помиляєтесь. Справжні судді сучасності інвестують у крипту!
Аналіз публічної декларації Ганни Фазикош за 2025 рік виявляє фінансове диво. Вона задекларувала набуття приблизно 1,02 мільйона USDT (стейблкоїн, прив’язаний до долара США). Загальна вартість цього крипто-статку у гривневому еквіваленті склала близько 42,5 мільйонів гривень! З них 34,4 млн грн вказані як “дохід” лише за один 2025 рік.
Звідки такі шалені гроші? У декларації суддя вказує 31 операцію набуття, з яких 29 пов’язані з такою собі компанією «Nova Forte Ltd». Це нібито “проценти у криптовалюті” та “бонуси”. Звучить солідно, якби не втрутилося незалежне форензік-дослідження (аналіз руху активів у відкритому блокчейні).
Експерти проаналізували 15 EVM-мереж, відфільтрували підроблені токени і протрасували кошти. І тут магія розвіялася. Блокчейн-реконструкція не підтвердила надходження коштів від ідентифікованого криптогаманця якоїсь там «Nova Forte Ltd». У звіті чітко зазначено: жодної блокчейн-адреси цієї компанії, яка б фінансувала гаманець судді, не знайдено.
Зате знайдено інше. Реально простежуваний гаманець Фазикош (назвемо його “Гаманець А”) поповнювався не міфічними “відсотками”, а прямими транзакціями з найбільших світових централізованих криптобірж:
-
Близько 262 тис. USDT надійшло з гарячих гаманців Bybit;
-
67 тис. USDT — з Binance;
-
15 тис. USDT — з OKX.
Тобто суддя задекларувала офіційне джерело (“Nova Forte Ltd”), а фактично гроші заливалися з анонімних (до моменту розкриття KYC) біржових рахунків.
Відмивання чи інвестиції? Блокчейн-сліди та транзитні кластери
Далі блокчейн-аналітики виявили класичні AML-індикатори (Anti-Money Laundering — протидія відмиванню грошей), які зазвичай використовують картельні угруповання або топ-корупціонери для заплутування слідів.
По-перше, при задекларованих 1,02 млн USDT, два розкриті публічні гаманці судді фактично мають близький до нуля залишок. Весь простежуваний оборот “Гаманця А” становить лише близько 362 тис. USDT. Де решта грошей? Це величезна невідповідність між декларацією НАЗК та суворою реальністю блокчейну.
По-друге, куди пішли гроші? Встановлено, що “Гаманець А” десятьма транзакціями перекинув 149 тис. USDT на так званий “транзитний кластер” із двох приватних адрес. Ці адреси мають нульові залишки: гроші на них заходили і миттєво летіли далі — на депозитні адреси Binance. Зв’язок гаманця судді з цим кластером для відмивання підтверджений з імовірністю понад 99%.
Через цей кластер пройшло близько 859 тис. USDT на одну-єдину депозитну адресу Binance, яка прив’язана до конкретного KYC-рахунку (ідентифікованої особи). Хто ця особа? Це і має з’ясувати НАБУ. Окремо зафіксовано 32 прямі перекази з гаманця Фазикош на адреси Binance на суму 116 528,61 USDT.
Токсичний слід Bybit та український кримінал
Особливого колориту справі додає використання інфраструктури Bybit. В тексті скарги Криворучко Л.С. наголошує, що українська юрособа ТОВ «БАЙБІТ ФІНТЕХ ЮКРЕЙН» (ЄДРПОУ 44554515) є фігурантом гучного кримінального провадження №12023110000001056. За даними з судових реєстрів, йдеться про статті 255 (створення злочинної організації) та 190 КК України (шахрайство). Зловмисники використовували гаманці на ByBit та Binance для легалізації вкрадених коштів.
І саме з Bybit на гаманець скромної голови апеляційного суду Закарпаття залітає 262 тисячі доларів. Збіг? Хай розбираються детективи НАБУ. Автор скарги справедливо вимагає від антикорупціонерів не просто почитати декларацію, а зробити офіційні запити до криптобірж для витребування повної KYC/AML історії цих акаунтів.
Французький зв’язковий: Нерухомість на Лазурному березі для доньки
Тепер давайте повернемося до нашої першої проблеми — приховування мети 13 закордонних відряджень. Навіщо судді так часто і таємно їздити до Європи під час війни?
Секрет полішинеля, розкритий у скарзі, лежить у площині елітної європейської нерухомості. За наявною інформацією, яка вимагає офіційного розслідування, під час своїх вояжів до Республіки Франція у 2025–2026 роках суддя Ганна Фазикош придбала квартиру на території Франції.
Щоб не світити такі відверто буржуазні замашки у декларації (і не пояснювати, як суддівська зарплата конвертувалася у французькі квадратні метри), нерухомість, за даними заявниці, могла бути оформлена на дочку судді — Чемодурову Анну Ігорівну.
Цей родинний зв’язок легко підтверджується через відкриті дані Єдиного державного реєстру декларацій. І, звісно ж, жодної згадки про французькі апартаменти у деклараціях самої Ганни Василівни немає.
Відтак, стає зрозумілою “амнезія” апарату Закарпатського апеляційного суду. Якби вони надали копії запрошень та маршрутів відряджень, слідчі легко б зіставили дати перебування судді у Франції з датами оформлення угод у французьких нотаріусів. Мільйони крипто-доларів з транзитних гаманців ідеально лягають у схему купівлі елітного житла за кордоном без фінансового моніторингу НБУ.
“СБУ спішить на допомогу”: Полковник Козак та секрети суддівського імунітету
Як можна роками провертати такі схеми, декларувати мільйони крипти незрозумілого походження, кататися за кордон за невідомими наказами і залишатися на посаді голови апеляційного суду? Відповідь традиційна для українських реалій — впливовий “дах”.
У скарзі до НАБУ відкрито називається прізвище куратора цієї кришталево чистої судової ідилії. Це полковник Служби безпеки України Козак Василь Михайлович.
Згідно з викладеними у заяві даними, полковник СБУ має у своєму розпорядженні багатий арсенал компрометуючих матеріалів щодо Ганни Фазикош. Але замість того, щоб дати цим матеріалам хід і захищати державні інтереси, цей компромат використовується як засіб шантажу та абсолютного контролю над суддею.
Як це працює на практиці? Полковник і пов’язані з ним особи отримують необхідні (“правильні”) судові рішення у Закарпатському апеляційному суді. Це пряме втручання у здійснення правосуддя та створення судового “прикриття” для сумнівного бізнесу чи кримінальних структур, які перебувають у сфері інтересів силовика.
Більше того, саме зв’язки полковника СБУ серед прикордонників Закарпатської області могли забезпечувати Ганні Фазикош безперешкодний зелений коридор для перетину державного кордону. Тобто суддя могла їхати у Францію вибирати меблі для нової квартири доньки, а на кордоні це оформлювалося як надважливе службове відрядження для порятунку судової системи України.
Вимоги до НАБУ та Омбудсмена: Чи настане кінець епохи безкарності?
Документ, підписаний адвокатом Л.С. Криворучко, це не просто набір емоцій. Це юридично вивірена “дорожня карта” для правоохоронних органів. Вимоги скарги розбиті на два ключові напрямки.
Від Уповноваженого ВРУ з прав людини вимагається:
1. Відкрити провадження щодо порушення Ганною Фазикош права на доступ до публічної інформації.
2. Скласти протокол про адміністративне правопорушення (ч.2 ст.212-3 КУпАП) за брехню у відповідях на запити та приховування інформації про відрядження.
Від НАБУ вимагається набагато масштабніша робота:
1. В рамках ст. 214 КПК України розпочати перевірку всіх 13 виїздів за кордон. Підняти всі накази, кошториси, квитки та звіти. З’ясувати, чи не фінансувалися ці поїздки з державного бюджету.
2. Провести повноцінне фінансове розслідування щодо крипто-мільйонів. Надіслати запити до Binance, Bybit та OKX, щоб розкрити реальних відправників траншей.
3. Перевірити інформацію про купівлю нерухомості у Франції на ім’я доньки (Чемодурової А.І.) за незадекларовані чи відмиті кошти.
4. Дослідити роль співробітників СБУ та прикордонників у цій масштабній схемі уникнення контролю під час воєнного стану.
Епілог
Історія голови Закарпатського апеляційного суду Ганни Фазикош — це не просто локальний скандал. Це лакмусовий папірець для всієї антикорупційної вертикалі України. Поки країна збирає по гривні на дрони для фронту, представники судової гілки влади оперують мільйонами USDT на криптобіржах, ігнорують закони про доступ до інформації та купують нерухомість у Франції, прикриваючись фіктивними відрядженнями.
Чи вистачить у НАБУ та Омбудсмена політичної волі розплутати цей блокчейн-клубок, чи вплив “полковників з компроматом” виявиться сильнішим за закон? Офіційна скарга вже лежить на столах у Києві. Чекаємо на перші обшуки та розкриття KYC-даних. Далі буде.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”