Уявіть собі суворі та надзвичайно напружені будні української Феміди. Ти сидиш у високому кабінеті, вершиш долі людей іменем України, а паралельно мусиш розбиратися в елітних сортах кави, дорогих марках віскі та навіть у дизайні рекламних буклетів інтернет-провайдерів. І все б було чудово, якби не прискіпливі детективи з антикорупційних органів, які вічно псують естетику процесу. Але не варто хвилюватися: на захист завжди прийде найгуманніша інстанція, для якої комфортний графік обвинуваченого, виявляється, значно важливіший за будь-які неспростовні докази. Нещодавно інформаційний простір буквально вибухнув новиною, деталями якої активно ділилися обурені громадяни у мережі Facebook: Верховний Суд скасував рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) щодо звільнення славнозвісної трійці служителів закону, чиї імена тепер міцно асоціюються з бакалією.
Елітна кава, віскі та 35 тисяч доларів: анатомія безпрецедентного хабаря
Ця неймовірно захоплива, хоча й дещо абсурдна історія, почалася з того, що слідчі НАБУ і САП викрили на гарячому представників столичної апеляції [cite: 1.1.2]. Йдеться про дуже відомих у вузьких професійних колах осіб — це судді Київського апеляційного суду Ігор Паленик, Юрій Слива та Віктор Глиняний. Ці поважні та солідні пани несподівано опинилися в самому епіцентрі гучного скандалу, де головним аргументом за винесення “потрібного” рішення виступав банальний, але вагомий хабар у 35 тисяч доларів [cite: 1.1.2].
Як детально показують матеріали розслідувань у ЗМІ, логістика передачі цих брудних коштів була продумана настільки креативно, що могла б стати сценарієм для голлівудського кримінального трилера. Четвертим фігурантом цієї справи став їхній колега, суддя В’ячеслав Дзюбін. Виконуючи відповідальну роль обережного посередника, він скромно залишив собі 10 тисяч доларів — такий собі тариф за ризиковані послуги комунікації.
Решту суми, а саме 25 тисяч доларів, турботливий Дзюбін спакував у картонну коробку з-під віскі та передав судді Паленику. Пізніше, під час обшуку, у квартирі Паленика детективи знайшли 24,8 тисяч доларів готівкою. Але Паленик виявився не лише поціновувачем алкогольної тари, а й людиною з витонченим підходом до конспірації. Слідство вважає, що він залишив собі ці конкретні грошові кошти, натомість взяв 16,6 тисяч доларів іншими, заздалегідь підготовленими купюрами, щоб безпечно передати двом своїм спільникам. Інноваційний підхід до маскування вражає: Глиняний отримав свій транш загорнутим у звичайнісіньку брошуру інтернет-провайдера. А от судді Сливі Паленик нібито передав гроші у фірмовому пакеті з-під кави. Хто б міг подумати, що любов до міцної арабіки доведе людей у мантіях до лави підсудних?
ВРП та “незручний час”: як Верховний Суд блискуче захистив права обвинувачених
Здавалося б, неспростовні докази лежать просто на столі, всі мічені купюри зафіксовані, і Вища рада правосуддя ухвалила абсолютно логічне рішення про звільнення цих діячів з посад. Але саме тут на велику сцену виходить Верховний Суд. Розглянувши скарги, колегія дійшла геніального у своїй простоті висновку, що рішення про звільнення обвинувачених у корупції необхідно скасувати через “істотні порушення процедури”.
У чому ж полягала ця кричуща несправедливість щодо хабарників? Виявляється, суддів у ВРП якось не так заслухали, переносячи засідання. А найголовніший аргумент — розгляд їхнього життєво важливого питання призначили у вкрай “незручний для суддів час”! Ви тільки вдумайтеся в цей рівень цинізму. Якщо тебе викрили на хабарництві, твоє звільнення має відбуватися виключно у комфортному для тебе таймінгу. Тому члени ВРП, на авторитетну думку Верховного Суду, безжально позбавили викритих на корупції суддів їхнього святого права на справедливий і публічний розгляд справи. Відтак дисциплінарна справа має бути відправлена на повторний розгляд у повному пленарному складі.
Повернення в крісла: чи чекати суддям-корупціонерам на мільйонні компенсації?
Тепер перед українським суспільством постає цілком реалістична перспектива того, що служителі Феміди, які ще вчора майстерно жонглювали коробками з-під алкоголю, повернуться на свої посади. Втім, не виключено, що оскільки їхні процесуальні права були “порушені”, держава ще й буде змушена виплачувати їм щедрі грошові компенсації за вимушений прогул з кишень платників податків. Це просто ідеальна бізнес-модель: отримуєш хабар, тебе ловлять, суд скасовує твоє звільнення через неправильний розклад засідань, і ти ще й отримуєш приємний бонус із держбюджету.
Поки вся ця судова трагікомедія триває, кримінальна справа по суті зараз слухається у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). Суспільство з нетерпінням чекає, чи знайдеться у ВАКС “зручний час” для винесення справедливого вироку.
Висновки: українське правосуддя як нескінченний бюрократичний фарс
Цей прецедент — яскравий маркер реального стану нашої судової системи. Жодні незалежні розслідування чи вилучені з кишень пакунки з доларами не є стовідсотковою гарантією очищення влади. Поки існує юридична лазівка розміром із “незручний час засідання”, система буде успішно захищати сама себе, прикриваючись процесуальними комами. Якщо ми дійсно прагнемо справедливості, доведеться не лише ловити за руку любителів готівки, а й кардинально ламати ті гнилі механізми, які дозволяють їм виходити сухими з води.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”