У світі української спецслужбістської еліти та академічної юриспруденції існує особливий, витончений жанр — «академічний героїзм». Це коли суворий оперативник, за плечима якого вилучення тонн наркотиків, масштабні спецоперації в тилу ворога та найвищі державні відзнаки, раптом відчуває непереборну жагу збагатити світову науку 200-сторінковою працю про автомобільні крадіжки.
Знайомтеся: Василь Михайлович Козак. У свої молоді літа (народився у 1994 році на Львівщині) він уже встиг збирати іконостас, якому позаздрить будь-який сивочолий ветеран спецслужб. Згідно з Енциклопедією Сучасної України, пан Козак — полковник СБУ, Герой України, кавалер ордена Богдана Хмельницького III ступеня та володар відзнаки Президента «Хрест бойових заслуг».
Здавалося б, перед нами ідеальний портрет новітнього українського лицаря без страху і докору. Вихованець львівського спортивного клубу карате, чемпіон України, випускник гімназії «Престиж», а згодом — Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2015 рік). Успішна служба в Управлінні СБУ Закарпатської області, де під його орудою підрозділ із боротьби з організованою злочинністю «пачками» затримував міжнародних наркоділків і блокував рекордні транзити героїну до країн ЄС. Про ці спецоперації із захватом писали регіональні медіа та журналісти видання Focus.ua.
Під час повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2023 року Президент України Володимир Зеленський особисто вручив 29-річному офіцеру «Золоту Зірку» Героя України на Софійській площі в Києві, про що детально інформували видання NV.ua та повідомлення 24 Каналу. Навіть на початку 2026 року Президент проводив із Васею високі аудиєнції для обговорення майбутнього потенціалу СБУ.
Проте за цим блискучим фасадом із золотих зірок, оперативних зведень і відомчих нагород ховається інша, значно пікантніша та саркастично-трагічна історія. Вона розгортається не на полі бою і не в ужгородських засадах, а на тихих тиражованих сторінках наукової дисертації, захищеної у червні 2021 року. І саме тут перед українським суспільством постає фундаментальне запитання: хто ви є насправді полковнику Козаку?
1. Науковий фронт полковника: дисертація під час війни або юриспруденція на тлі агресії
Червень 2021 року. Україна вже сьомий рік поспіль веде виснажливу війну проти російського агресора. Офіцери Служби безпеки України з Центрального апарату на Володимирській, 33, за логікою речей, мають день і ніч моніторити ворожу агентуру, протидіяти диверсіям та розкривати шпигунські мережі.
Проте наш герой, будучи аспірантом кафедри кримінального права НЮУ імені Ярослава Мудрого з 2017 року, знаходить час для високої правової науки. 10 червня 2021 року Василь Козак успішно захищає дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 08.00.04 (кримінальне право). Тема праці — запекла та глибоко актуальна для спецслужбіста: «Кримінальна відповідальність за незаконний обіг транспортних засобів» (науковий керівник — професор А. Байда).
Дисертація обсягом 218 сторінок згодом матеріалізувалася у монографію видавництва «Право» (208 сторінок у 2021 році та перевидання у 2022 році). Всі офіційні атрибути дотримано, наукові каталоги сяють підтвердженнями. Але журналісти медіа «Актуальна Правда», проаналізувавши список використаних джерел Василя Михайловича, виявили вражаючий феномен. З’ясувалося, що під час підготовки праці про українське кримінальне право молодий офіцер СБУ натхненно та невтомно черпав мудрість із джерел країни-агресора та її радянського попередника.
Згідно з розслідуванням, оприлюдненим у публікаціях та на сторінці Facebook-допису, у списку джерел полковника СБУ виявлено 20 посилань на видання Російської Федерації (виданих після 1991 року) та 31 джерело з Радянської Росії (РСФСР/СРСР). Разом — 51 джерело з держави, яка століттями вважала Україну своєю колонією, а з 2014 року веде проти нас пряму загарбницьку війну!
2. «Братська» бібліографія: 20 джерел з Російської Федерації
Занурмось у цей інтелектуальний гербарій російської юридичної думки, який Василь Михайлович так дбайливо вплів у свою докторську працю. Зауважте: більшість цих цитувань датуються роками, коли Росія вже активно формувала свою імперську реваншистську доктрину, а деякі — навіть після початку анексії Криму та війни на Донбасі!
Ось повний перелік 20 російських джерел, на які спирався український полковник СБУ:
| № у списку | Автор / Назва праці | Місто та рік видання | Специфікація та примітки |
| № 7 | Бикмурзин М. П. | Москва, 2006 | Праці з кримінального права РФ |
| № 62 | Зубкова В. И. | Москва, 2002 | Монографічні дослідження РФ |
| № 67 | Кауфман М. А. | Москва, 2007 | Доктрина кримінального права РФ |
| № 80 | Кондин А. И. | Омськ, 2015 | Написано під час війни проти України! |
| № 105 | «Курс уголовного права. Общая часть» | Москва, 1999 | Академічний курс МДУ |
| № 107 | Лебедев А. С. | Омськ, 2014 | Опубліковано у рік початку агресії РФ |
| № 108 | Лесних А. В. | Краснодар, 2001 | Юридичні дослідження Півдня Росії |
| № 112 | Литвина Е. С. | Томськ, 2003 | Сибірська школа кримінального права |
| № 113 | Лопашенко Н. А. | Санкт-Петербург, 2004 | Праці з злочинів проти власності |
| № 114 | Лунеев В. В. | Москва, 2000 | Кримінологія РФ |
| № 127 | Наумов А. В. | Москва, 2007 | Підручник з кримінального права РФ |
| № 128 | Наумов А. В. | Москва, 1999 | Вид-во «БЕК», класифіковано за кодексом РФ |
| № 132 | Нерсесян В. А. | Санкт-Петербург, 2002 | Необережні злочини в праві РФ |
| № 180 | Разумов С. А., Толкаченко А. А. | Журнал «Российская юстиция», 2006 | Офіційний орган Мін’юсту РФ |
| № 181 | Рарог А. И. | Москва, 2006 | Вина в кримінальному праві РФ |
| № 182 | Расторопов С. | Журнал «Уголовное право», 2002 | Російська фахова періодика |
| № 183 | «Российское законодательство X–XX веков» | Москва, 1994 | Багатотомник законодавства імперії/РФ |
| № 203 | Уголовный кодекс Российской Федерации | Москва, 1996 | Пряме посилання на Кримінальний кодекс РФ! |
| № 214 | «Энциклопедия уголовного права» | Санкт-Петербург, 2005 | Багатотомне російське видання |
| № 217 | Якушин В. А. | Тольятті, 1998 | Праці з суб’єктивної сторони злочину |
Тільки вдумайтеся у цей саркастичний парадокс! У 2021 році, коли підрозділи СБУ протистояли російським диверсантам, офіцер Центрального апарату СБУ на Володимирській, 33, аргументує свої висновки щодо українських автокрадіжок за допомогою Уголовного кодекса РФ 1996 года та праць з Омська й Томська за 2014–2015 роки! Мабуть, омські юристи краще знають, як боротися з угонами автівок на Закарпатті, ніж вітчизняні правознавці.
3. “Археологія” радянського права: 31 джерело з Радянської Росії
Якщо цитування сучасних російських авторів під час війни — це прояв особливого «академічного шику», то використання 31 радянського джерела — це вже справжня археологія тоталітаризму. Васі з СБУ знадобилося три десятки праць, виданих у РСФСР та СРСР, починаючи з 1937 року!
Ось детальний перелік радянських реліктів, що увійшли до наукового доробку Героя України:
| № у списку | Автор / Назва праці | Місто та рік видання | Контекст та історичний період |
| № 16 | Бюллетень Верховного Суда РСФСР | Москва, 1983 | Судова практика РСФСР періоду застою |
| № 17 | Бюллетень Верховного Суда РСФСР | Москва, 1986 | Практика часів Перебудови |
| № 42 | Галахова А. В. | Москва, 1990 | Пізньорадянське кримінальне право |
| № 46 | Гоголев Л. Д. | Москва, 1990 | Радянські автотранспортні злочини |
| № 47 | Гришаев П. И., Кригер Г. А. | Москва, 1959 | Хрущовська відлига |
| № 50 | Дагель П. С. | Владивосток, 1968 | Радянська суб’єктивна сторона злочину |
| № 59 | Загородников Н. И. | Москва, 1945 | Праці року завершення ДСВ |
| № 83 | Коробеев А. И. | Москва, 1990 | Транспортні злочини за радянським КК |
| № 84 | Коробеев А. И. | Владивосток, 1987 | Далекосхідна радянська школа |
| № 85 | Коробеев А. И. | Хабаровськ, 1986 | Радянська монографія |
| № 97 | Кудрявцев В. Н. | Москва, 1978 | Кваліфікація злочинів у СРСР |
| № 98 | Кудрявцев В. Н. | Москва, 1960 | Об’єктивна сторона злочину за КК РСФСР |
| № 99 | Кузнецов А. В. | Свердловськ, 1988 | Уральська правова школа СРСР |
| № 100 | Кузнецов А. В. | Москва, 1977 | Загальна частина радянського кримінального права |
| № 101 | Кузнецова Н. Ф., Злобин Г. А. | Москва, 1976 | Поняття злочину в соціалістичному праві |
| № 102 | Куринов Б. А. | Москва, 1976 | Автотранспортні злочини в СРСР |
| № 103 | Куринов Б. А. | Москва, 1984 | Науково-практичні коментарі РСФСР |
| № 104 | «Курс советского уголовного права» | Ленінград, 1968 | Видання Ленінградського університету |
| № 133 | Никифоров Б. С. | Москва, 1960 | Об’єкт злочину за радянським правом |
| № 136 | Орлов В. С. | Москва, 1958 | Суб’єкт злочину у кримінальному праві СРСР |
| № 139 | «Основания уголовно-правового запрета» | Москва, 1982 | Академія наук СРСР |
| № 149 | Пионтковский А. А. | Москва, 1970 | Вчення про злочин у СРСР |
| № 152 | Поленов Г. Ф. | Москва, 1980 | Відповідальність за транспортні злочини |
| № 156 | Постников В. С. | Москва, 1990 | Незаконне заволодіння авто у СРСР |
| № 185 | Сергеева Т. Л. | Москва–Ленінград, 1949 | Сталінський період (післявоєнний) |
| № 195 | Тоболкин П. С. | Свердловськ, 1983 | Соціалістична правосвідомість |
| № 196 | Трайнин А. Н. | Москва, 1946 | Видатний радянський криміналіст |
| № 205 | Федоров М. И. | Перм, 1957 | Радянські регіональні видання |
| № 207 | Фролов Е. А. | Свердловськ, 1969 | Злочини проти соціалістичної власності |
| № 211 | Чудаков Е. А. | Ленінград, 1937 | Рік Великого Терору Сталіна! |
| № 212 | Шаргородский М. Д. | Ленінград, 1973 | Радянське покарання та його ефективність |
Зверніть особливу увагу на джерело № 211 — Чудаков Е. А., Ленінград, 1937 рік. 1937 рік! Розквіт сталінського Великого терору, розстрільні трійки НКВС, нищення української інтелігенції в Сандармоху. І ось, у незалежній Україні 2021 року, офіцер СБУ Василь Козак ретельно студіює працю ленінградського товариша Чудакова, щоб зрозуміти, як кваліфікувати крадіжку сучасного «Мерседеса» чи «Тесли»!
4. Аналітичний диптих: лінива «компіляція» чи академічний ляп системного масштабу?
Коли перед суспільством постає такий нетривіальний фактаж, аналітичний розум вимушений формулювати дилему. Виходить, Василь з СБУ потрапляє у дуже вузький коридор із двох можливих версій:
Версія 1: «Академічний фантом» (Вася дисертацію не писав і навіть не читав).
Стандартна для українських можновладців практика: замовлення дисертації «під ключ» у тіньових академічних розробників. «Писаки», які виготовляють такі тексти за гроші, не турбуються про актуальність чи національну безпеку. Вони просто беруть стару радянську або російську дисертаційну заготовку 1990-х чи 2000-х років, роблять косметичну заміну термінів, вставляють пару українських статей кодексу та видають «науковий продукт». А молодий полковник, зайнятий реальними оперативними розробками наркобаронів на Закарпатті, просто поставив підпис і пройшов процедуру захисту, навіть не глянувши у бібліографічний список.
Версія 2: «Ідейна ментальна залежність».
Василь Михайлович особисто й свідомо впродовж кількох років опрацьовував бюлетені Верховного Суда РСФСР, праці науковців з Омська, Краснодара та Томська, щиро вважаючи, що без мудрості російських криміналістів та радянських теоретиків 1937 року українська спецслужба не здатна захистити Вітчизну від незаконного обігу авто. Якщо це так, то виникають ще глибші запитання до системи професійного відбору та світогляду кадрів у Центральному апараті СБУ.
5. Парадокс полковника Козака: між реальними бойовими заслугами та паперовим «солома-наукоцтвом»
Парадокс Василя Козака є дзеркальним відображенням хвороб усієї української державної системи. З одного боку — це беззаперечно реальний оперативник, який має конкретні бойові здобутки, нагороди, ордени, звання Героя України та повагу серед колег за затримання наркоугруповань і спецоперації проти російських окупантів. Жодні публічні реєстри чи судові бази не містять відомостей про його причетність до корупції чи «дахування» злочинності — у медіапросторі його заслужено величають «грозою наркоторговців»(?).
Але з іншого боку — навіщо бойовому офіцеру, чия грудь прикрашена «Золотою Зіркою», цей фальшивий картонний обладунок «доктора філософії»? Навіщо силовикам цей ярмарок марнославства, де кожен чиновник і полковник мусить мати корочку кандидата чи доктора наук, навіть якщо вона зшита з російських підручників та радянських методичок?
Це карго-культ, який змушує державних діячів купувати або штампувати псевдонаукові праці, перетворюючи вітчизняну юридичну науку на звалище імперського секонд-хенду. І коли журналісти медіа «Актуальна Правда» розкривають такі факти, це стає гірким нагадуванням: очищення держави має відбуватися не лише на фронті, а й у наукових радах та кабінетах спецслужб.
6. Висновки та інтерактив: яка ваша думка про полковника та його дисертацію?
Історія полковника Василя Козака — це не просто сюжет про одного 32-річного полковника з Володимирської, 33. Це дзеркало нашої епохи, де в одній людині дивовижним чином уживаються реальний героїзм на війні та повна академічна глухота до символів і сенсів, за які ця війна ведеться.
Цитати з 51 джерела країни-агресора у праці офіцера СБУ під час війни — це не просто «науковий огріх». Це системний симптом, який потребує публічної оцінки та ретельного аналізу.
Шановні читачі! А яка ваша думка про Васю та його дисертаційну бібліографію? Чи вважаєте ви це звичайним лінуванням і «копіпастом» замовного наукового тексту, чи тут приховано глибші проблеми системної безпеки? Пишіть свої думки та міркування у коментарях нижче!
Ця публікація тільки початок. Далі буде цікавіше. Особливо про “героїчну” боротьбу Василя Козака з наркоторгівцями та хабарниками суддями, правда ще не полковника, на Закарпатті.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”