Українська судова система роками залишається під пильною увагою суспільства, адже саме від доброчесності служителів Феміди залежить довіра до держави, захист прав громадян та успіх євроінтеграційних процесів. Останнім часом механізми кваліфікаційного оцінювання демонструють принципові зрушення, доводячи, що формальні виправдання більше не рятують від відповідальності. Яскравим і показовим прикладом стало звільнення судді Юлії Гаврильченко з посади в Голопристанському районному суді Херсонської області. Це рішення остаточно ухвалила Вища рада правосуддя, спираючись на подання кваліфікаційних органів та резонансні матеріали громадського контролю.
Суддівська кар’єра Гаврильченко розпочалася ще у квітня 2011 року з призначенням до Нововоронцовського районного суду, а пізніше продовжилася у Голопристанському суді та Кривому Розі. Однак під час кваліфікаційного оцінювання перед комісією відкрився цілий пласт системних порушень, які унеможливили подальше перебування судді на посаді.
Темні плями біографії: від хабаря за м’який вирок до розвалу справи
Історія сумнівних епізодів у діяльності Гаврильченко сягає 2015 року. Тоді військова прокуратура повідомила їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Йшлося про вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі 5 тисяч гривень за ухвалення вироку, не пов’язаного з позбавленням волі.
Кримінальне провадження тривалий час перебувало на стадії судового розгляду, аж поки у лютому 2020 року його було закрито через відмову прокурора від підтримання обвинувачення. Прокурор пояснив це тим, що ініціатором хабаря нібито виступав секретар судового засідання, хоча сама суддя категорично заперечувала свою вину. Як зазначають у своїх матеріалах розслідувальний центр Nikcenter та громадська організація Автомайдан, закриття справи з процесуальних підстав не знімає питань щодо сумнівної етичності поведінки та доброчесності.
Камери проти слів: як відеозаписи та “технічні помилки” викрили суддю
Під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) виникли глибокі суперечності між твердженнями Гаврильченко та реальними доказами. Суддя заперечувала, що один з учасників судового процесу заходив до її робочого кабінету, намагаючись переконати комісію у дотриманні професійних стандартів. Проте відеозаписи та матеріали негласних слідчих дій беззаперечно зафіксували факт такого візиту, повністю спростувавши її слова.
Не менш вражаючим виявився факт ухвалення суддею щонайменше шести судових рішень у періоди, коли вона офіційно перебувала у відпустці або на навчанні. Гаврильченко намагалася виправдати це “технічними помилками”, однак систематичний характер подібних випадків підриває законність судових актів та свідчить про штучне викривлення робочого графіка.
Фокуси з деклараціями: іномарка за ціною смартфона та зниклі статки
Окремим об’єктом аналізу стала майнова історія судді. За даними, які зібрала Громадська рада доброчесності, у 2016 році чоловік судді набув у власність автомобіль Kia Rio 2008 року випуску за суму у 10 тисяч гривень (близько 387 доларів США за тогочасним курсом). Така цифра є очевидно заниженою, адже ринкова вартість подібних авто була у рази вищою.
Надалі з декларації судді без належного відображення зникли і ця Kia Rio, і автомобіль Ford Fiesta. У наступних звітних періодах з’явився лише дохід від продажу рухомого майна у розмірі 110 тисяч гривень. Пояснення Гаврильченко про те, що її чоловік працював в автосалоні, не розвіяли підозр ГРД щодо свідомого приховування справжніх доходів та статків родини.
Урок для судової системи: чому рішення ВРП є важливим прецедентом
За результатами кваліфікаційного оцінювання Юлія Гаврильченко набрала лише 347,625 бала з можливих 1000, що становить менш як 67% і є недостатнім для підтвердження здатності здійснювати правосуддя. ВККС дійшла висновку про її невідповідність займаній посаді, а Вища рада правосуддя остаточно затвердила рішення про звільнення.
Цей кейс, про який також детально інформує Судово-юридична газета, є чітким сигналом: недостовірне декларування майна, маніпуляції з процесуальними документами та нещирість під час співбесід більше не залишатимуться без покарання, а судова реформа в Україні набуває реальних практичних обрисів.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”