Прецедент у Касаційному адмінсуді: Чому справа Лариси Криворучко проти ДБР та КДКА важлива для всієї адвокатури

від | Сер 16, 2026 | Новини, Публікації | 0 коментарів

Прецедент у Верховному Суді: Чому справа №120/15288/25 стала викликом для всієї адвокатури

Судова система України опинилася перед випробуванням, яке виходить далеко за межі звичайного адміністративного спору. У провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5) перебуває справа № 120/15288/25. Вона виникла за касаційною скаргою Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (ГСУ ДБР) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026.

Предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області від 23.10.2025, яким адвокатку Криворучко Ларису Сергіївну було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за ініціативою ДБР. Третіми особами на стороні відповідача виступають Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) та ГСУ ДБР.

Цей процес є індикатором того, чи здатна держава гарантувати незалежність адвокатської професії. Коли правоохоронний орган використовує дисциплінарні механізми як важіль тиску на захисника у кримінальному провадженні, під загрозою опиняється сам інститут конституційного права на захист.

Дотримання процесуальних строків: Як електронний суд визначає дату вручення ухвали

Процесуальна дисципліна — це фундамент справедливого судочинства. Ухвалюючи 06.08.2026 ухвалу про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд встановив десятиденний строк з дня отримання її копії для подання відзиву.

Аналіз картки руху документа в підсистемі «Електронний суд» демонструє чітку хронологію:

  • Електронний файл ухвали доставлено до електронного кабінету адвоката 06.08.2026 о 20:40.

  • Згідно з ч. 5 та п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17:00, воно вважається врученим на наступний робочий день — 07.08.2026.

  • Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати вручення — тобто з 08.08.2026 (включно).

  • Десятиденний строк для подання відзиву закінчується 17.08.2026 (включно).

Подання відзиву адвокатом Ларисою Криворучко у межах цього терміну є зразком дотримання процесуальних норм, що повністю спростовує будь-які закиди щодо порушення строків.

Межі судового контролю vs Дискреція КДКА: Де закінчується розсуд і починається свавілля

Ключовий аргумент ДБР та ВКДКА у касаційній скарзі зводиться до твердження, ніби суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно втрутилися у «дискреційні повноваження» органів адвокатського самоврядування, оцінюючи докази дисциплінарного проступку.

Проте усталена правова позиція Верховного Суду розмежовує вільний розсуд органу та контроль за дотриманням обов’язкової процедури:

  • Постанова КАС ВС від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17: Суд надає правову оцінку рішенню КДКА виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у юридичну оцінку доказам на предмет їх достатності.

  • Постанови КАС ВС у справах № 813/2639/18, № 821/1030/17, № 826/15590/15, № 826/14291/17, № 420/5597/19 та № 320/19157/23 від 16.03.2026: Перевірка судом наявності в рішенні КДКА належного та достатнього обґрунтування не є втручанням у дискреційні повноваження. Вона здійснюється в межах контролю за дотриманням процедури, принципів обґрунтованості та вмотивованості.

Суд не підміняє КДКА у визначенні тяжкості проступку, але зобов’язаний перевірити:

1. Чи існували докази взагалі (відсутність доказів не є тотожною їх недостатності).

2. Чи дотримано Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката (затверджене рішенням РАУ від 30.08.2014 № 120).

3. Чи дотримано процедуру збору та оцінки відомостей, передбачену ст. 14 Положення № 120.

Міф про «належне повідомлення»: Чому виклики ДБР і суду не витримують перевірки статтею 136 КПК України

Основне звинувачення ДБР полягає у ствердженні, що адвокатка Криворучко Л.С. нібито «системно не з’являлася» на судові засідання та слідчі дії у кримінальному провадженні № 62021000000000702. Однак кримінальне процесуальне законодавство встановлює чіткі стандарти сповіщення учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 та ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання повістки є:

  • Особистий розпис про отримання (зокрема на поштовому повідомленні);

  • Відеозапис вручення повістки;

  • Підтвердження доставлення електронною поштою за наявності попередньої письмової заяви учасника про такий спосіб комунікації.

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 12.03.2025 у справі № 398/491/23 підкреслює:

  • Належне повідомлення учасника кримінального провадження не презюмується — воно має бути підтверджене належними й допустимими доказами.

  • За відсутності письмової заяви про електронну комунікацію, підтвердження доставлення чи поштової розписки проведення процесуальної дії за відсутності учасника є істотним порушенням права на захист.

Аналогічний підхід послідовно підтверджено у постановах ККС ВС від 12.12.2024 (справа № 372/2188/23), від 05.02.2025 (справа № 588/587/20), від 05.03.2025 (справа № 205/5586/21) та від 22.10.2025 (справа № 502/2470/19).

Більше того, сама ВКДКА у рішенні від 30.11.2023 № ХІ-002/2023 чітко вказала: за відсутності підтвердження отримання повістки адвокатом немає підстав вважати його повідомленим належним чином, а отже, склад дисциплінарного проступку відсутній.

Аналіз фактів: Доказова порожнеча звинувачень ДБР щодо засідань у Печерському райсуді та слідчих дій

Детальний аналіз матеріалів справи № 120/15288/25 розкриває картину системних технічних маніпуляцій та порушень з боку слідчих органів і суду першої інстанції.

Епізод 1: Засідання 15.05.2025 та 16.05.2025 (Справа № 757/22311/25-к)

КДКА поставила за провину адвокатці неявку до Печерського районного суду м. Києва. Проте офіційна відповідь ДП «Інформаційні судові системи» доводить протилежне:

  • Працівники суду не внесли РНОКПП адвоката Криворучко Л.С. (3073912669) до системи АСДС.

  • Через це сповіщення до електронного кабінету не надходили.

  • У підсистемі «Відеоконференцзв’язок» (ВКЗ) зафіксовано конференції № 4535943, № 4538533 та № 4541390, проте жодного запрошення користувачу «КРИВОРУЧКО ЛАРИСА СЕРГІЇВНА» надіслано не було.

  • Адвокатка ще 14.05.2025 подала клопотання про участь у ВКЗ та надання доступу до справи, але суд це клопотання проігнорував.

Епізод 2: Слідчі дії 29.05.2025 та 30.05.2025 у ГСУ ДБР

Слідчий Байжанов О.А. стверджував про неприбуття адвоката для вручення клопотань. Проте Інструкція з діловодства в ДБР (наказ № 859) та Правила надання послуг поштового зв’язку вимагають обов’язкової реєстрації та відправки повісток рекомендованими листами з повідомленням. Жодних доказів відправки чи вручення надано не було.

Письмові свідчення адвоката безоплатної правничої допомоги Коломійця С.В. від 25.06.2025 викривають дійсний перебіг подій:

  • Слідчий Байжанов О.А. особисто підтвердив, що не надсилав повісток адвокату Криворучко Л.С.

  • Слідчий здійснював психологічний тиск на залученого адвоката БПД, вимагаючи підписати документи про продовження строків тримання під вартою поза межами процесуальної дії допиту.

  • Підозрюваний Волевач С.С. категорично відмовився від адвоката БПД, заявивши про умисне усунення його захисника за договором.

Епізод 3: Засідання 04.06.2025–12.06.2025 (Справи № 757/25811/25-к, № 757/26919/25-к, № 757/26786/25-к)

  • 04.06.2025: Повістку на засідання о 14:30 надіслано о 14:19, а доставлено о 14:27 — за 3 хвилини до початку. У цей же час адвокатка брала участь у заздалегідь призначеному засіданні у справі № 592/881/21 у режимі ВКЗ.

  • 05.06.2025: Накладка з іншими судовими процесами (справи № 490/824/25 та № 757/2009/24-ц). Дзвінки адвоката секретарю та запити залишилися без відповіді.

  • 06.06.2025: Повістку доставлено за 26 хвилин до засідання, що унеможливило прибуття.

  • 09.06.2025 (Справа № 757/26786/25-к): Засідання призначено на 12:00, а документ про це доставлено в Електронний суд о 16:35 — після фактичного проведення засідання.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Бартая проти Грузії» (заява № 10978/06), відмова суду відкласти засідання за наявності об’єктивної зайнятості адвоката в іншому процесі є прямим порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Порушення права на захист у засіданні КДКА: Відключення від ВКЗ, ігнорування відводів та представника

Перебіг засідання КДКА Вінницької області 23.10.2025 перетворився на демонстративне позбавлення адвоката права на захист.

ДБР стверджує, що відключення Криворучко Л.С. та її представниці адвокатки Надіч Н.Д. від відеоконференції за п. 6.4.9 Регламенту КДКА було «вимушеним заходом». Однак сухі факти свідчать про системні процедурні зловживання самої Дисциплінарної палати:

  • Неповідомлення представника: Адвокатку Надіч Н.Д. не було повідомлено про засідання за 5 днів, як того вимагає п. 6.1.2 Регламенту КДКА. Вона дізналася про засідання випадково.

  • Ігнорування клопотань: Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення засідання через зайнятість у судах (подане 21.10.2025 за п. 7.7 Регламенту) КДКА взагалі не розглянула.

  • Нерозглянуті відводи: Криворучко Л.С. заявила відвід 7 членам КДКА. Замість окремого розгляду кожного відводу, як вимагає процедура, головуючий позбавив її слова та відключив від зв’язку.

  • Відмова у допиті свідків: КДКА проігнорувала клопотання про виклик працівників ДБР для допиту.

Спроба КДКА та ДБР виправдати відключення учасників «поганою поведінкою» є намаганням прикрити фундаментальні порушення процесуальних гарантій, які відбулися ще до моменту відключення.

Міжнародні стандарти та практика ЄСПЛ: Порушення Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката

Дії КДКА Вінницької області прямо порушують Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката:

  • Стаття 8 (Дисциплінарні заходи): Вимагає проведення дисциплінарного провадження незалежним і неупередженим органом з дотриманням гарантій ст. 6 ЄКПЛ та забезпеченням права на правову допомогу обраного представника.

  • Стаття 6 (Професійні права): Гарантує право подавати заяви, клопотання та відводи.

  • Стаття 9 (Захисні заходи) та Стаття 5: Забороняють будь-які неправомірні перешкоди у здійсненні адвокатської діяльності.

Рішення Європейського суду з прав людини формують непорушний стандарт для квазісудових органів:

1. «H. v. Belgium» (заява № 8950/80): Гарантії ст. 6 § 1 Конвенції поширюються на провадження, які вирішують питання права особи здійснювати адвокатську професію.

2. «Albert and Le Compte v. Belgium» (заяви № 7299/75, № 7496/76): Квазісудовий статус органу не звільняє його від обов’язку забезпечити справедливу процедуру.

3. «Ramos Nunes de Carvalho e Sá v. Portugal» [GC] (заяви № 55391/13, № 57728/13, № 74041/13): Права захисту оцінюються за їхньою реальною ефективністю, а не формальною присутністю.

4. «Eminağaoğlu v. Turkey» (заява № 76521/12): Процесуальні дефекти первинної стадії не можуть бути проігноровані судом.

Пряма заборона закону: Чому тиск на адвоката через дисциплінарні скарги є неправомірним

Особливу увагу слід звернути на п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон № 5076-VI). Ця норма встановлює імперативну гарантію:

Забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом.

Державне бюро розслідувань подало скаргу до КДКА саме під час і у зв’язку зі здійсненням Ларисою Криворучко захисту підозрюваних Чучковського В.В. та Волевача С.С.

Оскільки органи державної влади зобов’язані діяти за принципом «дозволено лише те, що прямо передбачено законом» (ст. 19 Конституції України, Постанова ВРУ № 757-XIV), подання ДБР дисциплінарної скарги як засобу тиску на захисника є прямою протиправною дією та перевищенням повноважень.

Відсутність «значного суспільного інтересу» та процесуальні фантоми в скарзі ДБР

ДБР обґрунтовує право на касаційне оскарження справи, розглянутої у порядку спрощеного позовного провадження, посиланням на пп. «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України — нібито справа має «значний суспільний інтерес».

Проте, як випливає з постанови ВС у справі № 120/4928/22, суспільний інтерес передбачає виняткове значення для всього суспільства або територіальних громад. Предметом справи № 120/15288/25 є перевірка законності одного індивідуального рішення щодо конкретного адвоката.

Аргументи ДБР про «надмірні витрати бюджету» на залучення адвокатів БПД є абстрактними припущеннями. Крім того, справа не має виняткового значення для ДБР, оскільки судове рішення не покладає на це бюро жодних додаткових обов’язків.

Самостійні підстави для скасування рішення: Непідпорядкованість, відсутність статусу та проблеми з легітимністю складу КДКА

Крім процедурних порушень під час розгляду скарги, існують три фундаментальні підстави, кожна з яких є самостійною для скасування рішення КДКА Вінницької області від 23.10.2025:

1. Порушення територіальної підпорядкованості (Ч. 3 ст. 33 Закону № 5076-VI)

Дисциплінарне провадження здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ. Робоче місце адвокатки Криворучко Л.С. обліковується у Раді адвокатів міста Києва. Відправка скарги до КДКА Вінницької області є прямою вигадкою органу досудового розслідування та порушенням закону.

2. Відсутність право наступництва

Юридичну особу КДКА Вінницької області (код ЄДРПОУ 25495818) зареєстровано ще 28.03.1997. У порушення ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію…» та п. 7 Розділу X Перехідних положень Закону № 5076-VI, відомості про правонаступництво до ЄДР внесені не були.

3. Неповноважний склад КДКА

Повноваження голови та членів Дисциплінарної палати КДКА Вінницької області закінчилися у періоді 2017–2022 років. Надалі вони «продовжувалися» рішеннями Ради адвокатів України. Як підтверджено Парламентським дослідженням Дослідницької служби Верховної Ради України, рішення РАУ про продовження строків повноважень органів самоврядування суперечать імперативним нормам Закону № 5076-VI, оскільки повноваження можуть надаватися виключно конференцією адвокатів регіону.

Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає рішення у межах доводів касаційної скарги. Оскільки ДБР у своїй скарзі не оскаржило та не спростувало жодну з цих трьох підстав, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

Процесуальний нонсенс прохальної частини касаційної скарги

Наостанок варто звернути увагу на юридичну безграмотність прохальної частини касаційної скарги ДБР.

У пункті 2 прохальної частини ДБР просить Верховний Суд:

«…ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Криворучко Л.С. до ДБР відмовити у повному обсязі».

Проте в природі не існує позовних вимог Криворучко Л.С. до ДБР у справі № 120/15288/25! Відповідачем у справі є КДКА Вінницької області, а ДБР має статус третьої особи без самостійних вимог. Прохання відмовити у позові, який не заявлявся до особи, що не є відповідачем, позбавляє касаційну скаргу будь-якого процесуального сенсу.

На підставі ст. 350 КАС України касаційна скарга ГСУ ДБР підлягає залишенню без задоволення, а законні та обґрунтовані рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 має бути залишено без змін.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”

Опублікувати коментар