У нашій країні щодня відбуваються справжні правоохоронні дива, про які провідні аналітики антикорупційних відомств світу можуть лише мріяти. Поки пересічні громадяни ретельно вивчають щомісячні платіжки за комунальні послуги, вираховують кожну гривню та віддають останнє на потреби фронту, у кабінетах Державного бюро розслідувань панує атмосфера справжньої сімейної ідилії, теплоти та абсолютного взаєморозуміння. Схема функціонування цієї «тихої гавані» проста й геніальна: якщо твої статки трохи… перевищують офіційні доходи, не варто хвилюватися чи пакувати валізи. Надійне керівництво завжди підставить дружнє плече, захистить від суворих кривдників із судової системи й з щирою радістю поновлять тебе на теплій державній посаді.
Талановиті васали та їхні щедрі покровителі: хроніка випереджального повернення
Головним героєм цієї чергової правоохоронної трагікомедії став колишній керівник одного з управлінь бюро Андрій Чапчай. Українська Феміда, яку зазвичай звинувачують у надмірній повільності та раптовій сліпоті, цього разу прозріла й встановила цілком конкретний факт: вартість майна пана Чапчая та його дружини приблизно на 7 мільйонів гривень перевищувала їхні офіційні законні доходи.
Серед скромних надбань непосильної правоохоронної праці виявилися такі «дрібнички», як елітна квартира та власне паркомісце в одному з найдорожчих житлових комплексів столиці — ЖК «Французький квартал 2». За логікою права та стандартною процедурою, фінал цієї історії мав бути максимально простим і закономірним: цивільна конфіскація майна на користь держави, поповнення бюджету та ганебний виліт із силових структур.
Проте у директора ДБР Олексія Сухачова виявилося власне, вкрай специфічне розуміння справедливості та закону. Замість того щоб вказати підлеглому на двері, очільник відомства продемонстрував дивовижну швидкість реакції. Як офіційно повідомила голова парламентського антикорупційного комітету Анастасія Радіна, ще 12 лютого директор бюро своїм наказом повернув пана Чапчая на роботу.
Найбільш пікантна деталь цієї чарівної хронології полягає в тому, що ухвала Верховного Суду про зупинення виконання рішення щодо конфіскації з’явилася лише 7 березня! Виходить, що очільник ДБР або володіє дармовим даром передбачення майбутнього, або свідомо проігнорував судове рішення про конфіскацію, випередивши найвищу судову інстанцію майже на цілий місяць. Чи це не вищий пілотаж заступництва та зворушливої турботи про «своїх»?
Сімейний бізнес та 143 об’єкти нерухомості: збіг чи усталена традиція?
Щоб краще зрозуміти глибоку емпатію керівництва бюро до любителів елітного житла, варто подивитися на ширший контекст цієї кадрової політики. Раніше журналістські розслідування, включно з розкритими матеріалами розслідування Слідство.Інфо та оприлюдненими даними Центру протидії корупції, висвітлили дивовижні масштаби статків родини самого очільника ДБР.
Як з’ясували розслідувачі, брат директора бюро — Олександр Сухачов — якимось магічним чином набув у власність аж 143 об’єкти нерухомості. Коли у родинному колі оперують сотнями квадратних метрів, десятками квартир та земельних ділянок, якісь 7 мільйонів гривень чи одна київська квартира у «Французькому кварталі 2» виглядають як дрібне непорозуміння. Зрозуміло, що для керівництва бюро це зовсім не привід псувати кар’єру «цінному кадру». Навіщо карати людину за те, що в певних високих кабінетах вважається звичайним побутовим стандартом життя?
Глас народу: від глибокого обурення до тотальної зневіри
Реакція українського суспільства на подібні кадрові рокірування виявилася прогнозовано гострою. Якщо проаналізувати реакції під дописами у Facebook, стає зрозуміло: громадяни більше не вірять у казки про «реформи» та «боротьбу з корупцією».
Градус суспільної люті буквально зашкалює. Люди у своїх коментарях прямим текстом називають такі вчинки посадовців мародерством, а сам стан речей — перетворенням країни на рай для корупціонерів і хабарників. Дописувачі справедливо обурюються тим, що поки пересічні українці ледь виживають, а військові на фронті тримають оборону на межі людських можливостей, силовики й чиновники грабують бюджет, рятують один одного від тюрми та плюють на закони.
Суспільний аналіз зводиться до гірких, але влучних висновків:
-
Кругова порука: Чиновники та правоохоронці створили касту недоторканних, де «ворон ворону око не виклює», а всі кадрові призначення відбуваються за принципом «кум, сват, брат».
-
Подвійні стандарти: Закони та суворі покарання в Україні існують виключно для пересічних громадян, тоді як для «еліти» діє повний імунітет.
-
Руйнування моралі: Подібні рішення роз’їдають суспільну мобілізацію та мотивацію служити державі, адже люди бачать, що крадені мільйони залишаються в кишенях мародерів.
Куди прямує «правоохоронна» система: анатомія кругової поруки
Аналізуючи кейс із поверненням Чапчая та епопею з нерухомістю родини Сухачова, доводиться констатувати: корупція в ДБР та суміжних силових структурах перестала бути поодиноким відхиленням від норми. Вона перетворилася на базовий принцип функціонування всієї системи.
Правоохоронні органи фактично перетворилися на закриті акціонерні товариства. Посада керівника в такій системі гарантує не захист правопорядку, а доступ до ресурсів та можливість покривати «своїх». Поновлення Андрія Чапчая до рішення Верховного Суду — це чіткий сигнал усім підлеглим: будь лояльним до керівництва, ділися здобутками, і тебе захистять від будь-якого НАБУ, САП чи суду.
Ця банальна й цинічна схема остаточно знищує залишки довіри до правоохоронної системи. Коли очільник бюро, призначений захищати закон, демонструє повну зневагу до рішень судів щодо конфіскації майна, поняття «верховенство права» стає порожнім звуком. І поки мільйонні статки у ЖК «Французький квартал 2» покриваються високими підписами, країна ризикує остаточно втратити орієнтири справедливості.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”