Оновлення складу Конституційного Суду України (КСУ) — це не просто формальна процедура, а наріжний камінь судової реформи та євроінтеграційного поступу нашої країни. Нещодавнє складання письмового іспиту з права кандидатами за квотою зʼїзду суддів стало важливим рубежем у цьому процесі. Із дванадцяти претендентів Дорадча група експертів (ДГЕ) визнала доброчесними та допустила до фінальних випробувань лише шістьох осіб. Проте, коли перші співбесіди завершилися, у правничій спільноті виникло гостре запитання: чи справді фільтр перевірки виявився повністю надійним?
Найбільше сумнівів у громадських спостерігачів викликала фігура одного з кандидатів — керівника Апарату Верховного Суду. Як підкреслюється в публікації Фундації DEJURE, рішення пропустити цього претендента до наступного етапу ставить під загрозу повноту перевірки доброчесності та довіру до всього конкурсу.
Майнові загадки: коли цифри суперечать реальності
Ключовий критерій доброчесності майбутнього судді КСУ — це прозорість статків. Під час оцінювання кандидатури Расіма Бабанли виникли суттєві розбіжності між його офіційними доходами та набутим майном. Сам кандидат пояснив наявність коштовної нерухомості подарунками від батьків.
Проте проста математика руйнує ці пояснення. Як свідчить аналітичний матеріал DEJURE Foundation, офіційні задекларовані доходи батьків кандидата за тринадцять років (із 1998 по 2010 рік) становили близько 77 тисяч доларів США без урахування податків та базових витрат родини на життя. Ця сума не покриває і третини витрат на придбане майно. Додаткові питання виникають і щодо коштовних подарунків та взаємних майнових операцій із претендентами на інші високі посади, про що зазначало видання «Судово-юридична газета». Попри такі аномалії, члени ДГЕ належним чином не заглибилися у фінансові джерела кандидата.
Академічна доброчесність: формальні запитання замість суті
Другим тривожним аспектом стала наукова діяльність кандидата, який має ступінь доктора юридичних наук. Претендент захистив дисертації у 2010 та 2019 роках. Аналітики зазначають, що обидві праці містять текстовий плагіат, самоплагіат та процедурні порушення.
Під час співбесіди члени комісії обмежилися лише запитанням про використання російських джерел у роботах. Водночас найголовніше застереження — фундаментальне порушення академічної доброчесності та факти неправомірних запозичень — члени ДГЕ фактично оминули увагою. Для найвищого органу конституційного контролю, де етичні стандарти мають бути взірцевими, така вибірковість є неприпустимою.
Позиція щодо публічності: адміністративні протоколи Омбудсмана
Не менш показовим є ставлення майбутнього гаранта Конституції до відкритості та прав громадян. У 2023 році Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини склав щодо посадовця три протоколи про адміністративні правопорушення. Причиною стали відмови Верховного Суду за його підписом надати на інформаційні запити дані про суддівську винагороду та копію особової картки судді.
Ситуація, коли посадовець обмежував доступ суспільства до публічної інформації, а тепер претендує на захист конституційних прав усіх українців, залишилася без належної критичної оцінки з боку експертів ДГЕ.
Наслідки для судової системи та виклики для з’їзду суддів
Рішення ДГЕ допустити кандидата з такою кількістю серйозних застережень демонструє ризики для всього відбору. Наразі суспільство очікує на результати оцінки рівня компетентності. Саме з тих кандидатів, які подолають цей бар’єр, зʼїзд суддів України невдовзі буде обирати двох нових суддів КСУ.
Конституційний Суд потребує суддів із бездоганною репутацією. Якщо органи відбору заплющуватимуть очі на майнові неузгодженості, плагіат та ігнорування принципів прозорості, довіра до всієї судової реформи опиниться під загрозою.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”