Українська система судочинства вкотре демонструє дивовижні віражі, де логіка, законність та принциповість поступаються місцем закулісним домовленостям. Головним епіцентром чергового гучного скандалу стала Вища рада правосуддя (ВРП), яка ухвалила вельми суперечливе рішення щодо судді Олександра Воронкіна. Попри триваючі кримінальні провадження, які активно розслідують детективи НАБУ та САП, орган суддівського врядування продовжив його відрядження до Солом’янського районного суду міста Києва ще на один рік. Ця історія викликає чимало гострих запитань як у правозахисників, так і у пересічних громадян, адже рішення ВРП виглядає не просто дискреційним, а відверто заангажованим та небезпечним прецедентом для всієї судової системи України.
Несподіваний розворот на 180 градусів: Як ВРП змінила позицію за два місяці
Щоб зрозуміти весь драматизм цієї ситуації, варто звернутися до хронології подій. У червні цього року Вища рада правосуддя вже розглядала питання про продовження відрядження судді Воронкіна і тоді ухвалила цілком логічне рішення — відмовити. За законом, у разі завершення терміну відрядження, Олександр Воронкін змушений був повернутися працювати до свого основного місця роботи — Старобільського районного суду, який через бойові дії на Луганщині було тимчасово переміщено на Дніпровщину.
Проте менше ніж за два місяці це ж питання винесли на розгляд ВРП повторно. На засіданні за результатом доповіді члена Ради Сергія Бурлакова відбувся вражаючий перелом: 14 із 15 присутніх членів ВРП проголосували «за» продовження відрядження. Ухваливши прямо протилежне рішення без появи нових виправдовувальних фактів, ВРП фактично продемонструвала готовність переглядати власні висновки під впливом непублічних факторів.
Тінь $30-тисячного хабаря та обшуки НАБУ: У чому фігурує суддя
Причина такої пильної уваги громадськості та антикорупціонерів до фігури Олександра Воронкіна полягає у його бекграунді. Його ім’я фігурувало в матеріалах розслідування НАБУ та САП стосовно іншого судді — Івана Посохова. За версією слідства, Посохов вимагав хабар у розмірі $30 тисяч, переконуючи фігуранта однієї зі справ, що гроші нібито призначалися саме судді Воронкіну за винесення виправдувального вироку.
Детективи НАБУ вже двічі проводили щодо Воронкіна обшуки. Вперше — ще у 2018 році на Луганщині, а вдруге — цього року безпосередньо в приміщенні Солом’янського районного суду Києва. Його вилучені телефони досі перебувають на експертизах, і провадження тривають. Крім того, прізвище Воронкіна прямо фігурує в офіційному рішенні ВРП від 9 квітня 2026 року, яким Рада відсторонила Івана Посохова від здійснення правосуддя.
Чому саме Солом’янський суд і кому вигідна «зручна» Феміда?
Солом’янський районний суд міста Києва є однією з ключових судових інстанцій столиці, яка розглядає багато справ, де предметом позову є значні суми коштів та бізнес-інтереси. ВРП вирішила залишити Воронкіна у столичному суді, попри всі застереження.
Залишення у такому стратегічному суді служителя Феміди з уразливим процесуальним статусом наводить на обґрунтовані підозри. Людина, яка перебуває під загрозою вручення підозри, стає максимально керованою та «зручною» для ухвалення необхідних рішень. Тож, схоже, комусь дуже потрібен «зручний» суддя саме у Солом’янському районному суді Києва.
Ігнорування громадськості: Поразка прозорості чи свідомий вибір?
Напередодні засідання Центр протидії корупції звернувся до ВРП із закликом відкласти розгляд і отримати від НАБУ та САП актуальну інформацію щодо процесуального статусу Воронкіна. Проте ВРП проігнорувала звернення. Окрім того, відповідну дисциплінарну скаргу раніше подала громадська організація «Автомайдан».
Що мала б зробити ВРП у цій ситуації? Щонайменше — не продовжувати відрядження до з’ясування всіх обставин розслідувань НАБУ та відкрити дисциплінарне провадження. Але замість цього 14 членів ВРП залишили суддю Воронкіна ще на рік у Солом’янському суді Києва. Як зазначено у дописі ЦПК, коротка пам’ять цього разу притаманна не лише доповідачу Сергію Бурлакову, а й більшості складу ВРП, що завдає чергового удару по довірі суспільства до всієї судової реформи.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”