У той час, коли мільйони українців щодня стикаються з високою інфляцією, економічною нестабільністю та викликами повномасштабної війни, фінансові звіти державних підприємств укотре опинилися у центрі гострої суспільної уваги. Опубліковані показники компенсацій топ-менеджменту найбільшої банківської установи країни спричинили хвилю обурення та відновили давню дискусію про межі доцільності статків у державному секторі. Головне питання, яке сьогодні турбує суспільство: наскільки виправданою є рекордна зарплата голови ПриватБанку у часи найважчих випробувань для усієї держави?
Мільйонні статки під час війни: деталі липневого звіту
Згідно з офіційними матеріалами фінансової звітності, голові правління ПриватБанку Мікаелю Бьоркнерту за липень було нараховано 4,459 мільйона гривень заробітної плати. Проте це не весь дохід очільника банківського гіганта. Шведський топ-менеджер додатково отримав 653 тисячі гривень у негрошовій формі. У підсумку місячний пакет компенсацій першої особи банку перевищив позначку в 5,1 мільйона гривень.
Високий рівень винагород стосується не лише керівника. Інші вісім членів правління фінансової установи також одержали вражаючі суми. Заступники голови правління — Наталія Савчук, Лариса Чернишова, Марк Краббенборг та Олексій Філіпов — отримали щомісячні оклади у розмірах від 1,223 до 1,833 мільйона гривень. Решта членів керівного органу (Солвіта Деглава, Дмитро Мусієнко, Євген Заіграєв та Антон Разумний) зафіксували виплати в діапазоні від 1,457 до 2,939 мільйона гривень.
Загалом утримання дев’яти членів правління коштувало державному банку понад 18 мільйонів гривень лише за один місяць.
Ринкові стандарти чи соціальний дисонанс: економічна аргументація
Оцінюючи цю ситуацію, аналітики наголошують на потребі зважити дві протилежні позиції. З одного боку, ПриватБанк є найбільшою системною установою України, де зосереджено понад 18 мільйонів активних клієнтів і 70% фінансових операцій громадян. Від ефективності його роботи залежить загальна фінансова стабільність країни, яку курує Національний банк України.
Призначення досвідченого шведського фахівця Мікаеля Бьоркнерта, який раніше обіймав керівні посади у таких гігантах як Swedbank, SEB та Nasdaq, мало на меті посилення цифрової трансформації та корпоративного управління. Наглядова рада ПриватБанку наполягає: для залучення фахівців світового рівня, здатних ефективно управляти мільярдними ризиками в умовах війни, необхідні конкурентні ринкові зарплати. Без високої компенсації банк ризикує втратити висококваліфіковані кадри.
З іншого боку, постає гострий морально-етичний дисонанс. ПриватБанк є повністю державним банком, 100% акцій якого належать Міністерству фінансів України. У періоди, коли державний бюджет стикається з величезним дефіцитом, а країна залежить від міжнародної фінансової допомоги для покриття соціальних видатків, мільйонні доходи топ-менеджерів сприймаються суспільством як відрив від реальності. Виникає логічне запитання: чи етично виплачувати європейські оклади у країні, де середня заробітна плата становить близько 20 тисяч гривень, а пенсіонери та військові вимушені виживати на мінімальні виплати?
Запитання без відповідей: прозорість, бонуси та відповідальність
Суттєву критику викликає і сама структура компенсаційних пакетів. Зокрема, сума у 653 тисячі гривень у негрошовій формі потребує чіткого розшифрування для громадськості. Що саме фінансується за рахунок банку: орендована елітна нерухомість, охорона, корпоративний транспорт чи медичне страхування за кордоном? Відсутність деталізації породжує додаткову недовіру.
Окрім цього, прибутковість ПриватБанку під час війни значною мірою забезпечується домінуючим становищем на ринку та високою дохідністю за депозитними сертифікатами НБУ, а не лише винятковими менеджерськими рішеннями. Тому автоматичне нарахування мільйонних премій та високих фіксованих окладів викликає обґрунтовані сумніви у експертного середовища.
У підсумку, дискусія навколо статків керівництва ПриватБанку оприявнює глибокий розрив між вимогами корпоративного управління та реаліями воєнного часу. Державі та наглядовим радам необхідно терміново виробити збалансовану політику винагород, де професіоналізм оцінюватиметься справедливо, але без ігнорування соціального контексту виснаженої війною країни.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”