Очищення судової гілки влади в Україні вже декілька років поспіль залишається однією з найгарячіших та найважливіших тем суспільно-політичного життя. Ключовим органом, від якого залежить, хто одягне суддівські мантії, а також чи понесуть відповідальність недоброчесні судді, є Вища рада правосуддя. Саме тому кожен конкурс на зайняття вакансій у цьому органі привертає прискіпливу увагу міжнародних партнерів, громадського сектору та пересічних громадян. Особливою динамікою відрізняється відбір за квотою парламенту, де юридична процедура нерідко перетинається з політичними амбіціями та спробами одіозних фігур повернутися у велику гру.
06 серпня відбулася чергова подія, яка чітко окреслила межі допустимого у судовій реформі. Етична рада ухвалила важливі рішення щодо допуску претендентів до наступного етапу — персональних співбесід. Перевірка кандидатів стала черговим тестом на міцність для незалежного фільтра доброчесності.
Новий етап конкурсу: рішення Етичної ради та квота Верховної Ради
Цей конкурс став уже другим за ліком випробуванням для кандидатів на посади членів ВРП від Верховної Ради України, де оцінювання здійснює Етична рада. Процедура передбачає глибокий аналіз джерел статків, декларацій, професійного шляху та морально-етичних стандартів кожного претендента.
Під час засідання органу, про що детально повідомлялося у публікаціях у Facebook, було призначено членів-доповідачів, які проводитимуть детальний аналіз досьє. Проте найголовнішим результатом засідання стало визначення кола осіб, які переходять до етапу співбесід, а також тих, чий шлях у цьому конкурсі остаточно завершився.
Водночас щодо двох претендентів — Миколи Кучерявенка та Наталії Савінової — рішення щодо допуску чи відмови в допуску було вирішено відкласти для додаткового вивчення обставин та матеріалів досьє. Це свідчить про те, що колегія намагається уникнути поспішних висновків там, де залишаються сірі зони або суперечливі факти.
Скандальний бар’єр: чому Етична рада відмовила Олексію Шевчуку
Центральною та найбільш обговорюваною подією засідання від 06 серпня стала принципова відмова у допуску до співбесіди кандидату Олексію Шевчуку. Відомий та скандальний адвокат уже не вперше робить спробу увійти до складу Вищої ради правосуддя. Раніше він намагався пройти відбір за квотою Президента України, проте й тоді Етична рада заблокувала його подальшу участь, встановивши недотримання критеріїв професійної етики та доброчесності.
Попри це, у травні Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував його для проходження спецперевірки. Така ситуація викликала обурення у середовищі правозахисників та громадських організацій. Експерти з Фундації DEJURE та аналітики Центру протидії корупції неодноразово вказували на неоднозначну репутацію адвоката, зокрема на його публічні конфлікти, сумнівні висловлювання та дисциплінарні проступки.
Шевчук, відомий захистом низки одіозних фігурантів та публічними випадами на адресу колег і журналістів-розслідувачів, намагався використати парламентську квоту як другий шанс. Однак Етична рада демонструє послідовність: відмова у допуску підтверджує, що репутаційні ризики та зауваження до доброчесності є нездоланним бар’єром. Це рішення надсилає чіткий сигнал усім майбутнім кандидатам: токсичний багаж неможливо «перекрити» політичними домовленостями чи формальними документами.
23 претенденти на фінішній прямій: хто потрапив до списку співбесід
На противагу відхиленим кандидатурам, зелене світло для проходження співбесід отримали 23 претенденти. Це різношерста група, до якої увійшли представники суддівського корпусу, науковці, адвокати та юристи-практики.
До етапу співбесід допущено таких кандидатів:
1. Білика Ігоря Анатолійовича
2. Гацелюка Віталія Олександровича
3. Гольник Ларису Владленівну — відому суддю-викривачку, яка протягом багатьох років боролася проти корупції в судовій системі.
4. Горбенко Наталію Олександрівну
5. Григорова Андрія Миколайовича
6. Житного Олександра Олександровича
7. Заічко Олену Вікторівну
8. Кіт Марію Стефанівну
9. Кіцелюка Василя Мирославовича
10. Незнайка Станіслава Володимировича
11. Нешика Тараса Степановича
12. Осіпову Олену Олександрівну
13. Остапенко Ольгу Валентинівну
14. Попова Віталія Федоровича
15. Придатка Віталія Миколайовича
16. Проскуріна Дмитра Олександровича
17. Рищенка Андрія Юрійовича
18. Рожнова Олега Вікторовича
19. Сагайдака Андрія Васильовича
20. Сеник Валентину Григорівну
21. Сенюту Василя Євгенійовича
22. Сивухіна Григорія Сергійовича
23. Фурсевича Віктора Володимировича
Кожен із цих кандидатів проходитиме публічну співбесіду, під час якої члени Етичної ради ставитимуть гострі запитання щодо статків, походження майна, можливих конфліктів інтересів та професійних рішень у минулому.
Виклики та ризики: чому боротьба за Вищу раду правосуддя триває
Проходження 23 кандидатів до етапу співбесід — це лише проміжний фініш. Головний виклик полягає у тому, щоб серед сформованого переліку Верховна Рада проголосувала за дійсно найсильніших та найдоброчесніших фахівців, а не керувалася політичними інтересами фракцій.
Критичний аналіз попередніх конкурсів свідчить: загроза «свояцтва» та кулуарних домовленостей у парламенті залишається високою. Саме тому робота Етичної ради з міжнародною участю є ключовим запобіжником проти потрапляння до суддівського органу заангажованих осіб. Прозорість співбесід дозволить суспільству самостійно оцінити рівень підготовки та чесності кожного претендента.
Успішне завершення конкурсу та формування повноважної й доброчесної ВРП є однією з головних вимог для євроінтеграції України. Судова реформа не може зупинятися чи компрометуватися на догоду окремим токсичним фігурам. Рішення про відсіювання скандальних претендентів та якісний відбір кандидатів довершує формування нової правової реальності, де доброчесність стає головною передумовою для державної служби.
ГО !Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”