Судова реформа в Україні протягом багатьох років декларується як ключовий інструмент очищення влади, створення незалежного правосуддя та забезпечення рівних умов для кожного правника. Проте останні події довкола кваліфікаційного оцінювання кандидатів до апеляційної інстанції знову винесли на поверхню гострі запитання щодо подвійних стандартів, родинних зв’язків та вибіркової засліпленості екзаменаторів. Як повідомляється у резонансному Facebook-дописі, черговий результат кадрового відбору підставив під сумнів об’єктивність рішень органу, покликаного фільтрувати суддівський корпус.
Колегія №2 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) у складі Людмили Волкової, Романа Кидисюка та Руслана Сидоровича визнала суддю Галину Коліуш такою, що успішно підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді. Набравши 723 бали, кандидатка зробила вирішальний крок до посади в Київському апеляційному суді. Проте за цим високим балом ховається очевидний факт: Галина Коліуш є дружиною заступника голови ВККС Олега Коліуша. Хоча член Комісії подавав заяви про конфлікт інтересів, сама процедура оцінювання її колегами продемонструвала вражаючу лояльність до сумнівних сторінок біографії кандидатки.
Кумівство чи об’єктивність: як проходив конкурс до Київського апеляційного суду
Процедура, якою супроводжувався конкурс до Київського апеляційного суду, мала б стати взірцем безсторонності та суворого аналізу кожного кандидата. Натомість під час співбесіди члени колегії Сидорович, Волкова та Кидисюк фактично проігнорували цілу низку фактів, які у випадку будь-якого іншого претендента без впливових родинних зв’язків викликали б щонайменше дискваліфікацію або тривалу додаткову перевірку.
Найбільше обурення експертного середовища та громадськості викликає той факт, що ключові критерії — практичний досвід, дотримання обмежень для суддів, прозорість статків та бездоганна репутація родинного оточення — були розглянуті колегією ВККС суто формально або взагалі приховані від суспільства за зачиненими дверима.
Суддівський стаж під питанням: чому кандидатці вибачили роки без розгляду справ
Першим і найбільш вражаючим аспектом цієї справи є фактичний досвід роботи кандидатки. Офіційний суддівський стаж Галини Коліуш у посаді судді Олександрійського міськрайонного суду становить менше 5 років. Ба більше, починаючи з 2021 року, вона взагалі не розглядає судові справи та не здійснює правосуддя.
У минулому кандидатка неодноразово отримувала відмови у відрядженні до судів міста Києва через «критичне навантаження» та брак кадрів у суді Олександрії. Однак це не завадило її регулярному та тривалому відрядженню до Національної школи суддів України (НШСУ) — установи, яка перебуває у прямому підпорядкуванні ВККС. Виникає парадокс: здійснювати судочинство у регіональному суді кандидатка не могла через «критичний стан», але навчати інших чи виконувати адміністративні функції в підпорядкованій ВККС структурі мала можливість роками.
Додатково, перебуваючи за кордоном разом із сином, Галина Коліуш юридично продовжувала залишатися відрядженою до НШСУ, не здійснюючи реального правосуддя. Пояснення щодо можливого порушення встановлених обмежень для суддів під час перебування за межами України були прийняті колегією ВККС суто формально, без детальної перевірки часових рамок та підстав.
Квартира на 150 квадратів: державна розкіш без юридичних підстав
Другий суттєвий блок питань торкається майнового стану та доброчесності. Подружжя Коліушів продовжує безплатно користуватися елітним державним житлом площею 150 квадратних метрів у столиці, яке утримується за рахунок грошей українських платників податків.
Квартиру площею 150 м² сім’ї було виділено з державного фонду через наявність кількох неповнолітніх дітей. Сьогодні діти вже стали повнолітніми та проживають окремо. На запитання щодо підстав подальшого утримання велетенської державної квартири кандидатка відповіла, що житло їм необхідне, адже діти «колись можуть повернутися». Члени ВККС визнали таке пояснення цілком достатнім.
У країні, де тисячі внутрішньо переміщених осіб та військових залишаються без даху над головою, виділення та збереження 150 м² елітної державної нерухомості для високопосадовців судової гілки на підставі припущення «колись повернуться» свідчить про глибоку прірву між морально-етичними нормами кваліфікаційної комісії та реальністю.
Закриті засідання та дивні процесуальні рішення: справа сина та зв’язок із суддею Шестопаловою
Третім і найбільш тривожним аспектом стало закриття публічної інформації. Обговорення кримінальних та адміністративних проваджень щодо сина кандидатки — Вадима Соложенкова — було раптово засекречене від громадськості та ЗМІ, попри очевидний суспільний інтерес до доброчесності близьких родичів потенційної судді апеляційного суду.
Поза увагою публіки залишили й питання взаємозв’язків Галини Коліуш із заступницею голови Ірпінського міського суду Яною Шестопаловою. Саме суддя Шестопалова свого часу зупинила кримінальне провадження щодо сина Коліушів. Офіційною підставою для зупинення справи була вказана мобілізація підозрюваного. Проте аналіз хронології показує, що син мобілізувався за 2 роки ДО відкриття кримінальної справи, що робить таке процесуальне рішення за формою і суттю вкрай сумнівним.
Показово, що суддя Яна Шестопалова у той самий період також успішно пройшла співбесіду до Київського апеляційного суду у тій самій колегії ВККС №2. Подібний взаємозалік інтересів створює стійке враження наявності домовленостей між окремими представниками судових органів.
Золоте правило «обраних»: які наслідки це має для судової системи України
Підбиваючи підсумки, можна констатувати, що черговий етап кадрового відбору продемонстрував дію так званого золотого правила для «обраних»: якщо ти є родичем члена комісії або входиш до наближеного номенклатурного кола, будь-які огріхи в стажі, сумнівні рішення щодо майна чи закриті кримінальні справи рідних перестають бути перешкодою.
Рішення, яке ухвалила колегія ВККС №2 щодо Галини Коліуш, завдає репутаційного удару по всій системі судоустрою та дискредитує ідею кваліфікаційного оцінювання. Для відновлення довіри суспільства та міжнародних партнерів Вища рада правосуддя та ВККС повинні відмовитися від практики подвійних стандартів, де статус родича високопосадовця дає автоматичний імунітет та зелене світло на шляху до кар’єрного зростання.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”