Судова реформа в Україні протягом останніх років залишається одним із найбільш резонансних та водночас складних суспільних процесів. Ключовим інструментом очищення судової системи є кваліфікаційне оцінювання, яке здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України за активної участі громадськості. Вагомий внесок у цей процес робить Громадська рада доброчесності (ГРД) — незалежний орган, покликаний перевіряти кандидатів на відповідність критеріям професійної етики та законності походження статків.
8 вересня 2025 року Громадська рада доброчесності затвердила черговий резонансний висновок. Об’єктом прискіпливої уваги аналітиків стала кандидатка на посаду судді апеляційного суду Шепетко Ірина Олександрівна. Результати перевірки виявилися невтішними: 13 із 19 членів ГРД підтримали рішення про повну невідповідність кандидатки високим стандартам доброчесності та професійної етики.
Цей висновок — це детально документально підтверджена історія, у якій переплелися кримінальні провадження щодо сприяння терористичним організаціям, приховане користування розкішними позашляховиками, схема приватизації промислових об’єктів під виглядом сільських дворів, дивні декларації про проживання на «літній кухні» та систематичне врятування нетверезих водіїв від відповідальності.
Родинне коло під прицілом СБУ: конвертаційні центри та фінансування «ЛНР»
Найбільш гострим і чутливим блоком висновку ГРД стали факти, які стосуються поведінки близьких родичів кандидатки та їхньої можливої причетності до дій, що загрожують національній безпеці України. Згідно з підпунктом 1.5 пункту 1 Індикаторів доброчесності, суддя або кандидат не повинен мати зв’язків із суб’єктами, що сприяють агресії проти України чи окупаційним адміністраціям.
Детальний аналіз даних з Єдиного державного реєстру судових рішень викрив тривожну картину. Підприємства, засновниками та керівниками яких виступали батько кандидатки, її брат та, ймовірно, дядько, виявилися центральними фігурантами масштабного кримінального провадження.
Згідно з ухвалою суду від 12 листопада 2015 року у справі № [дані приховано], правоохоронні органи встановили факт змови групи осіб з метою сприяння діяльності представникам терористичної організації «ЛНР». Схема полягала у створенні потужного конвертаційного центру на території Харківської області. Через мережу фіктивних підприємств у Харківській, Луганській, Чернігівській, Полтавській, Київській та Одеській областях здійснювався безпідставний переказ коштів, незаконне формування податкового кредиту з ПДВ, мінімізація податкових платежів та переведення готівки для забезпечення діяльності бойовиків.
У матеріалах судових справ фігурує цілий ряд суб’єктів господарювання:
-
Приватне підприємство та ТОВ, де засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником був батько кандидатки.
-
ТОВ, де співзасновниками виступали батько кандидатки та особа, яка ймовірно є братом батька, а керівником у період з 2006 по 2017 рік була дружина батька.
-
Ще одна компанія, де співзасновником був рідний брат кандидатки, а керівником — її батько.
20 травня 2016 року Червонозаводський районний суд міста Харкова ухвалив вирок щодо одного з фігурантів справи, тоді як матеріали стосовно інших учасників оборудки було виділено в окремі провадження.
Додаткової гостроти ситуації додає публічний конфлікт кандидатки з правозахисниками. На Офіційному веб-сайті організації «Правий сектор» було оприлюднено заяву адвоката Романа Бухтоярова, який відомий своєю чіткою проукраїнською позицією. Адвокат на своїй сторінці у Facebook стверджував, що Ірина Шепетко погрожувала йому позбавленням адвокатської ліцензії та максимальними термінами покарання для всіх його підзахисних.
Реакція кандидатки виявилася показовою: замість виваженого роз’яснення вона звернулася до Вищої ради правосуддя зі скаргою про «втручання в професійну діяльність» та подала позов до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. ГРД у своєму висновку підкреслила: незалежно від доказовості слів адвоката, така агресивна та неспівмірна реакція судді свідчить про глибокий дефіцит професійної етики.
Арифметика статків: приховані «Мерседеси» та банківські комірки
Другий фундаментальний блок претензій ГРД стосується сумнівного походження майна та порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції». Стандарти прозорості вимагають, щоб кожен гривневий еквівалент у статках судді мав чітке та легальне джерело походження.
Для наочності хронологію та суть майнових аномалій кандидатки зведено в узагальнюючу таблицю:
Хронологія та аналіз майнових невідповідностей
| Рік / Період | Подія або задекларований факт | Фактичні обставини та висновки ГРД |
| 2012 рік | Бабуся кандидатки купує Mercedes-Benz ML 350. | Вартість авто становила ~$90 000 (720 000 грн). Похилий вік та статки бабусі викликають обґрунтований сумнів щодо реальності купівлі. |
| 2013 рік | Купівля автомобіля VOLKSWAGEN Golf (101 830 грн). | Кандидатка придбала авто після роботи на низькооплачуваних посадах секретаря та помічника судді. |
| 2015 рік | Декларування $25 000 готівки у банківській комірці. | Походження коштів невідоме з огляду на попередній розмір офіційних доходів у судах. |
| 2016–2018 рр. | Користування автомобілем Mercedes-Benz ML 350 за довіреністю бабусі. | Авто не вказано у деклараціях за 2016–2018 роки, хоча кандидатка щонайменше двічі перетинала на ньому кордон у 2017 році. |
| 2021 рік | Придбання квартири в Ужгороді за 1 345 000 грн (~$49 285). | Квартира в елітному ЖК занижена у ціні. Ринкова вартість житла забудовника становила від $70 015 до $81 340. |
| 2023 рік | Декларування проживання на «літній кухні» (квітень — грудень). | Нелогічне проживання на літній кухні в осінньо-зимовий період за наявності власної елітної квартири в Ужгороді. |
Аналіз цих фактів демонструє системне ігнорування антикорупційного законодавства: незадеклароване користування дороговартісним авто, заниження вартості майна в угодах та декларування фіктивних місць проживання.
Промислові ангари під виглядом сільських городів та ужгородський преміум-клас
Майнові схеми родини кандидатки не обмежилися елітними авто та готівкою. Особливу увагу аналітиків привернула операція з приватизації землі на Луганщині.
23 листопада 2012 року Розпорядженням голови Станично-Луганської районної державної адміністрації № [приховано] кандидатка, її батько та брат одержали у приватну власність три суміжні земельні ділянки. Формально приватизація відбувалася безоплатно — «для ведення особистого селянського господарства».
У своїх поясненнях кандидатка стверджувала, що не знала про дії батька та брата, адже мешкала окремо, а самі ділянки розташовані у віддаленому селі й не мають високої цінності. Проте аналіз документів та аналітика сервісу Google Maps за 2012 та 2025 роки повністю спростували ці твердження.
Порівняльна характеристика земельної угоди на Луганщині
| Параметр оцінки | Офіційна версія кандидатки | Фактичні дані ГРД та картографії |
| Цільове призначення | Ведення особистого селянського господарства | Передача ділянок під господарськими будівлями і дворами |
| Отримувачі землі | Випадкові громадяни району | Кандидатка, її батько та брат — єдині особи в розпорядженні РДА |
| Фактична інфраструктура | Прості сільські nаділи | Два гігантські ангари 100×25 м кожен (загальна площа ~5000 кв. м) |
| Характер майна | Звичайні земельні ділянки | Повноцінний промислово-складський комплекс |
Уся сукупність обставин свідчить про те, що йшлося не про вирощування сільськогосподарської продукції, а про цілеспрямоване безкоштовне виведення з державної власності значного промислово-господарського об’єкта під виглядом безоплатної приватизації для родини судді.
Окремо слід відзначити історію з нерухомістю на Закарпатті:
1. Прихована оренда (2015–2022 роки): Протягом багатьох років кандидатка безкоштовно користувалася квартирою на околиці Ужгорода. Тривале безоплатне користування без декларування нематеріальної вигоди суперечить вимогам закону.
2. Проживання на літній кухні (2023 рік): Володіючи власною елітною квартирою, кандидатка задекларувала проживання на літній кухні, яка належить особі з керівництва місцевого осередку партії «Батьківщина» (згідно з даними аналітичної системи YouControl). Це викликає обґрунтовані сумніви щодо приховування реального місця проживання та зв’язків із політичними структурами.
Елітна кінна зброя: порятунок життя чи незадекларована розкіш?
Окремим яскравим штрихом у досьє Ірини Шепетко стала історія з придбанням спортивного коня.
У березні 2022 року кандидатка купує коня породи «спортивна помісь» та стає членкинею ГО «Всеукраїнська федерація кінного спорту України». У своїх поясненнях для ГРД вона заявила, що зробила це виключно з гуманних міркувань — «щоб урятувати тварині життя». За її словами, утримання коня коштує всього 50 тисяч гривень на рік і полягає лише у купівлі 1,5 тонн вівса та 3 тонн сіна.
Проте експерти ГРД проаналізували ринок кінного спорту України та виявили чергове маніпулювання фактами:
-
Вартість спортивного коня для аматорського спорту на спеціалізованих порталах коливається від 3 000 $ до 20 000 $. Суддя взагалі не вказала ціну покупки в декларації.
-
Утримання коня у спеціалізованих стайнях чи кінно-спортивних клубах становить в середньому 550 євро на місяць (понад 6 600 євро на рік), що у рази перевищує задекларовані 50 тис. грн.
-
У кошторис утримання обов’язково входять послуги ветеринарів, оренди денника, оплата праці берейторів та тренерів, а також спеціалізовані вітамінні добавки.
Таким чином, спроба подати благородний порятунок тварини приховала за собою витрати, які неспівмірні з офіційними доходами судді.
Конвеєр для п’яних водіїв: як стаття 130 КУпАП втрачала силу
Невід’ємним критерієм оцінки кандидата є сумлінність та дотримання процесуальних строків під час здійснення правосуддя. Особі, яка претендує на посаду в апеляційній інстанції, недопустимо нехтувати принципами невідворотності покарання.
Аналіз судових рішень, ухвалених Іриною Шепетко, виявив тривожну тенденцію: систематичне закриття проваджень за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортом у стані сп’яніння) через сплив строків притягнення до відповідальності.
Механізм уникнення відповідальності у судових засіданнях під головуванням кандидатки зводився до кількох типових моделей: штучне повернення протоколів до поліції з формальних причин, тривалий розгляд справ без обґрунтування затримок та закриття провадження одразу після закінчення строків.
Реєстр розгляду справ за ст. 130 КУпАП суддею Іриною Шепетко
| Номер справи | Ключові дати (подія / авторозподіл / рішення) | Процесуальні особливості та рішення |
| № 308/1805/18 |
Подія: 12.11.2017 Авторозподіл: 22.02.2018 Рішення: 13.04.2018 |
Закрито за спливом строків. Причини несвоєчасного розгляду в тексті постанови відсутні. |
| № 308/7170/16-п |
Подія: 07.07.2016 Авторозподіл: 14.07.2016 Рішення: 08.11.2016 |
Визнано винною, але справу закрито за спливом строків. Справа лежала без руху майже 4 місяці. |
| № 308/255/18 |
Подія: 06.01.2018 Авторозподіл: 10.01.2018 Рішення: 23.04.2018 |
Закрито за спливом строків через нез’явлення водія після перерви. Заходи для швидкого розгляду не вживалися. |
| № 308/14137/15-п |
Подія: 27.11.2015 3 авторозподіли Рішення: 14.04.2016 |
Матеріали двічі поверталися до поліції з формальних причин. Закрито через сплив строків. |
Така практика свідчить про свідоме або недбале створення умов, за яких порушники на дорогах уникали штрафів та позбавлення прав, що прямо загрожує суспільній безпеці та підриває авторитет правосуддя.
Візити до окупації та опір судовій реформі
У розділі додаткової інформації ГРД звернула увагу на ще два важливі факти, які характеризують світоглядні та родинні зв’язки кандидатки:
-
Перетин кордону матір’ю кандидатки: У відповідях на запити ГРД Ірина Шепетко стверджувала, що її батьки залишаються на тимчасово окупованій території Луганщини і вона з ними не спілкується. Проте за даними державної системи АРКАН, мати кандидатки 8 квітня 2025 року в’їхала в Україну через пункт пропуску «Грушів» (кордон із Польщею), а вже 12 квітня 2025 року виїхала через КПП «Чоп (Дружба)» до Угорщини. Це свідчить про вільне пересування родичів через території країн ЄС та кидає тінь сумніву на щирість заяв про повний розрив стосунків.
-
Членство у публічних організаціях: Кандидатка є членкинею ГО «Асоціація розвитку суддівського самоврядування України». У 2021 році ця організація виступила із різкою публічною критикою Закону № 5068, який запровадив вирішальну роль міжнародних експертів та Етичної ради у відновленні складу ВРП. Публічна протидія ключовим реформаційним законам України демонструє небажання частини суддівського корпусу підпорядковуватися новим стандартам прозорості.
Фінальний вердикт ГРД та перспективи у ВККС
Підсумкове голосування Громадської ради доброчесності відбулося 6 вересня 2025 року. Протокол електронного голосування зафіксував переконливу єдність членів Ради.
Склад членів ГРД, які підтримали висновок про невідповідність (13 голосів):
-
Борема Анастасія
-
Бумба Орест
-
Веретільник Ольга
-
Горбань Марія
-
Ємець Елеонора
-
Ільницька Світлана
-
Красненко Марія
-
Кривонос Сергій
-
Нагалка Ярослав
-
Панченко Артем
-
Секелик Лілія
-
Тузов Дмитро
-
Фесенко Сергій
Згідно із законодавством, такий висновок ГРД створює суттєвий юридичний бар’єр. Щоби подолати висновок Громадської ради доброчесності та рекомендувати Ірину Шепетко на посаду судді апеляційного суду, Вища кваліфікаційна комісія суддів України має зібрати не менше 11 голосів членів ВККС у пленарному складі.
Історія кандидатки Ірини Шепетко стає яскравим маркером того, як працюють інститути контролю в сучасній Україні. Часи, коли судді могли приховувати елітні статки, оформлювати майно на похилих родичів, приватизовувати промислові об’єкти під виглядом селянських городів та «заминати» справи про п’яне водіння, відходять у минуле. Оцінювання доброчесності ставить безкомпромісну вимогу: кожен цент, кожен земельний метр і кожне процесуальне рішення судді мають бути бездоганними.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”