Судова система під час війни повинна працювати як годинник, захищаючи тих, хто тримає фронт. Однак на практиці захисники України нерідко зіштовхуються з бюрократичною стіною та юридичною суперечливістю прямо всередині судових кабінетів. Права військовослужбовців, які відстоюють свої законні виплати, іноді нівелюються рішеннями першої інстанції. Яскравим прикладом такого перекручування норм права стала справа № 460/4781/24, де через рішення судді Рівненського окружного адміністративного суду військовослужбовець ледь не втратив майже 172 тисячі гривень.
Історія розпочалася із банального невиконання військовою частиною своїх зобов’язань: при звільненні з військової служби із захисником не провели своєчасного та повного грошового розрахунку. Намагаючись відновити справедливість, військовослужбовець звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку на загальну суму 179 826,88 грн.
Суд першої інстанції: скасування виплат у 22 рази під прикриттям «співмірності»
Справу потрапила на розгляд до судді Рівненського окружного адміністративного суду Борискіна Сергія Анатолійовича.
17 липня 2024 року суддя Сергій Борискін ухвалив рішення, яке викликало обурення у юридичній спільноті. Визнавши дії військової частини щодо затримки розрахунку протиправними, суддя зменшив підлягаючу до сплати компенсацію зі 179 826,88 грн до… 8 092,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог військовослужбовцю було просто відмовлено.
Аби ухвалити таке рішення, суддя прикрився так званим «принципом співмірності». Проте у правовому полі це стало критичним порушенням:
-
Ігнорування нової редакції закону: З 19 липня 2022 року набрали чинності зміни до статті 117 КЗпП України, які чітко встановили максимальний період виплати компенсації за затримку розрахунку — не більше ніж за шість місяців.
-
Нехтування правовими висновками: Сформована судова практика Верховного Суду чітко вказує: після законодавчого обмеження строку виплати шестимісячним терміном додаткове застосування суддівського розсуду чи зменшення розміру компенсації через «співмірність» є протиправним.
У результаті військовослужбовцеві присудили менш як 5% від належної йому за законом суми. Такий підхід порушив право особи на мирне володіння своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Восьмий апеляційний адміністративний суд відновлює законність
Не погодившись із фактичним позбавленням своїх чесно зароблених коштів, військовослужбовець подав апеляційну скаргу.
23 грудня 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині зменшення компенсації. Апеляційний суд ухвалив нове рішення, яким стягнув із військової частини на користь позивача повне середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 179 826,88 грн (з відрахуванням обов’язкових податків та платежів).
Колегія апеляційного суду констатувала:
1. Суддя першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.
2. Застосування принципу співмірності після 19.07.2022 було повністю безпідставним.
3. Суд першої інстанції ігнорував чинну редакцію закону та обов’язкові правові висновки Верховного Суду.
Захисник України був змушений витратити додатковий час, сили та фінансові ресурси лише для того, щоб в апеляції довести очевидне і виправити свавільне рішення судді.
Дисциплінарна відповідальність: звичайна помилка чи недбалість?
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Конституції України та ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді мають імунітет і не несуть відповідальності за ухвалені рішення, окрім випадків вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Однак п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прямо передбачає дисциплінарну відповідальність за:
«…умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків».
У даній справі мова йде не про звичайну судову помилку чи різне тлумачення норми. Суддя Сергій Борискін проігнорував прямо діючу норму закону та усталену практику вищої судової інстанції. Зменшення компенсації з 179,8 тис. грн до 8 тис. грн — це істотне порушення майнових прав позивача-військовослужбовця.
05 серпня 2026 року офіційними каналами було направлено відповідні звернення та повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку до ключових органів суддівського врядування.
Вимоги до органів суддівського врядування
Ситуація, що склалася, вимагає жорсткої та принципової реакції системи для недопущення подібних прецедентів у майбутньому.
До Вищої ради правосуддя (ВРП):
-
Відкрити дисциплінарну справу щодо судді Рівненського окружного адміністративного суду Борискіна Сергія Анатолійовича на підставі п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
-
Притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності та застосувати стягнення у вигляді звільнення з посади.
-
Внести відомості про учасника провадження (РНОКПП Криворучко Л.С. — 3073912669) до системи електронного судочинства, перевівши всі матеріали справи в цифрову форму та надавши повний доступ до матеріалів перевірки.
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ):
-
Прийняти повідомлення до розгляду та врахувати факти грубого порушення закону під час оцінювання доброчесності, професійної етики та відповідності судді Борискіна С.А. займаній посаді.
-
Долучити матеріали про порушення до особистого суддівського досьє.
До Громадської ради доброчесності (ГРД):
-
Надати негативний висновок щодо відповідності судді Сергія Борискіна критеріям професійної етики та доброчесності.
-
Передати висновок до ВККСУ для врахування під час кваліфікаційного оцінювання та визначення здатності здійснювати правосуддя.
До Рівненського окружного адміністративного суду:
-
Оголосити факти порушення законодавства на найближчих Зборах суддів.
-
Провести роз’яснювальну роботу серед суддівського корпусу щодо недопустимості ігнорування норм права та правових позицій Верховного Суду.
Судова система України під час воєнного стану повинна гарантувати справедливість, особливо щодо захисників держави. Випадки, коли свавільне застосування норм права позбавляє військовослужбовців належних виплат, мають отримувати швидку та безкомпромісну правову оцінку з боку Вищої ради правосуддя та ВККСУ.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”