Земля під погонами завжди мала особливу цінність для спритних ділків, але коли мова йде про сотні тисяч квадратних метрів у привабливому Львові, апетити сягають астрономічних цифр. Нещодавня гучна справа, яку розкрили Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), оголила схему, де інтереси оборони поступилися місцем приватній наживі. Головним антигероєм розслідування став колишній начальник Західного територіального управління Військової служби правопорядку ЗСУ Микола Бобик, який водночас обіймав посаду командира місцевого військового містечка. За даними слідства, посадовець вирішив перетворити підпорядковану йому державну територію на майданчик для власного збагачення, запустивши масштабний корупційний механізм із залученням приватних забудовників та посередників.
Анатомія корупційної угоди: 2,2 мільйона доларів та квартирний «бонус»
Історія розпочалася ще навесні 2021 року, коли високопосадовець запропонував комерційним забудовникам «вигідне співробітництво». Суть пропозиції була простою та водночас протизаконною: звести багатоповерховий житловий комплекс просто всередині діючого військового об’єкта. За свою «прихильність», надання земельної ділянки та організаторську допомогу командир зажадав приголомшливу суму — 2,2 млн доларів США готівкою, а також додаткові об’єкти нерухомості вартістю понад 4 млн грн.
За інформацією видання LIGA.net, корупційна схема діяла протягом декількох років поспіль. Детективи задокументували, що з березня 2021 року до липня 2023 року фігуранти встигли передати готівкою щонайменше 2 мільйони доларів. Окрім того, як окремий хабар посадовець вимагав безоплатного передання майнових прав на незавершений об’єкт будівництва — квартиру у зведеному навпроти ЖК «Краківський». Основним партнером військового став тернопільський забудовник Юрій Курило, а посередниками у проведенні тіньових розрахунків виступили колишній адвокат та ще один комерсант.
Розподіл ролей та «кабінетні» обіцянки
Аналізуючи матеріали розслідування, вражає розмах і зухвалість корупційного механізму. Зі 2,2 млн доларів левова частка — 1,5 млн доларів — призначалася особисто посадовцю ЗСУ. Ба більше, організатор запевняв партнерів, що частина цих коштів піде на «розв’язання питань» у високих урядових кабінетах для офіційного погодження договору про спільну діяльність між військовою частиною та приватною фірмою. Решту 700 тисяч доларів мав поділити між собою деструктивний синдикат посередників.
Такий підхід демонструє глибоку системну хворобу: військова майново-земельна база роками сприймалася окремими командирами не як резерв для забезпечення потреб Збройних Сил, а як персональний корупційний актив. Обіцянки «залагодити все в Кабміні» свідчать про те, що учасники схеми почувалися цілком безкарно та розраховували на кулуарні домовленості найвищого рівня. Схема з використанням договорів про «спільну діяльність» тривалий час залишалася шпариною в законодавстві, яка дозволяла відчужувати державне майно під виглядом інвестицій у будівництво житла для військовослужбовців.
Юридичні наслідки та виклики для суспільства
Наразі всім учасникам оборудки вручено офіційні підозри. Дії колишнього керівника ВСП кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі), що передбачає тривале позбавлення волі з конфіскацією майна. Забудовнику інкримінують надання хабаря за ч. 4 ст. 369 КК України, а їхнім спільникам — співучасть у злочині згідно з ч. 5 ст. 27 КК України.
Цей випадок — не просто черговий кримінальний епізод, а серйозний сигнал для всієї системи оборонного управління. Спроби приватної забудови військових містечок під виглядом «інвестиційних угод» завдають нищівного удару по національній безпеці, моральному стану суспільства та довірі до військових інституцій. В умовах повномасштабної війни, коли кожен дециметр оборонного ресурсу має працювати на захист держави, подібні схеми є неприпустимим злочином проти державної цілісності. Прозорий аудит усіх земель Міністерства оборони України, жорсткий публічний контроль за будь-якими договорами про спільне використання територій та невідворотність покарання для посадовців будь-якого рангу є єдиним шляхом запобігання подібним махінаціям у майбутньому. Системний демонтаж таких корупційних мереж має стати першочерговим пріоритетом для української держави та правоохоронної системи.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”