Український політичний та юридичний ландшафт знову здригнувся від серії гучних антикорупційних новин. Статус колишнього дипломатичного представника за кордоном чи висока посада у виконавчій владі більше не є гарантією безпеки від розслідувань. Події навколо вручення підозри експосадовцям висвітлюють глибокі системні проблеми, які роками накопичувалися як у столиці, так і в регіональних судових органах.
Підозра від НАБУ та запобіжний захід для ексочільниці Мін’юсту
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) вручили офіційну підозру колишній віцепрем’єрці, ексочільниці Міністерства юстиції та колишньому послу України в США Ользі Стефанішиній. Наразі Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обирає для неї запобіжний захід. Головне правопорушення, яке інкримінують правоохоронці, — незаконне збагачення.
Як свідчить аналітична публікація у соцмережах, перебування на відповідальній посаді Посла України в США не допомогло уникнути процесуальних дій. За наявною інформацією, заміна керівника дипломатичного представництва у Вашингтоні відбулася саме у зв’язку з доцільністю та необхідністю пред’явлення офіційного повідомлення про підозру. Це демонструє нову процесуальну жорсткість антикорупційних органів, для яких зовнішньополітичні посади більше не слугують ширмою.
Стара справа про євроадаптацію: зв’язки з епохою Януковича
Слід зазначити, що нинішня підозра у незаконному збагаченні — це не єдиний юридичний виклик для Стефанішиної. З жовтня 2023 року ВАКС розглядає по суті іншу кримінальну справу, де вона виступає у статусі обвинувачуваної.
Цей епізод сягає корінням 2013–2014 років. За даними слідчих органів, група фігурантів на чолі з тогочасною міністеркою юстиції Оленою Лукаш здійснювала заволодіння бюджетними коштами. Схема полягала у привласненні фінансових ресурсів, виділених з державного бюджету на послуги з адаптації українського законодавства до нормативно-правових актів Європейського Союзу.
Політичний підтекст цієї справи підсилюється постаттю самої Лукаш, яка є дружиною Григорія Ілляшова — колишнього очільника Служби зовнішньої розвідки України за часів президентства Віктора Януковича. Таким чином, розслідування поєднує в собі як давні корупційні практики минулих режимів, так і нові процесуальні претензії.
Регіональні дзеркала корупції: ситуація з майном родини Фазикош
Антикорупційний запит українського суспільства давно вийшов за межі столиці. Аналогічні за своєю суттю проблеми виникають і на регіональному рівні, зокрема в судовій системі Закарпаття. Громадськість та місцеві активісти тривалий час звертають увагу на майновий стан родини Фазикош, представники якої обіймають посади у Закарпатському апеляційному суді та Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області.
У суспільстві існує обґрунтоване переконання, що у випадку статків цієї судівської родини також наявні ознаки незаконного збагачення. Відсутність належної реакції на регіональні майнові аномалії підриває довіру до судової гілки влади загалом. Ситуація на Закарпатті показує, що проблеми з прозорістю доходів можновладців мають системний, а не поодинокий характер.
Чи працює принцип невідворотності покарання?
Підсумовуючи критичний аналіз зазначених подій, можна зробити висновок про поступову зміну правил гри в українському політикумі. Жодна посада — чи то ексміністра, чи то дипломата, чи то судді — більше не забезпечує абсолютного захисту від процесуальних дій.
Перебування Ольги Стефанішиної під прицілом НАБУ та САП, як і суспільний тиск щодо статків родини Фазикош, показують: час формальних відписок минув. Громадяни вимагають від антикорупційних та судових органів рішучих дій, прозорого розгляду справ у ВАКС та реальних вироків для кожного, чиї статки не мають законного пояснення.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”