У той час, коли мільйони українців віддають останні збереження на закупівлю дронів, а поранені захисники місяцями проходять складну реабілітацію після важких боїв, у затишних тилових кабінетах військово-медичної системи розгортаються сюжети, які викликають не просто суспільне обурення, а й глибокий шок. Нещодавно оприлюднені деталі розслідування оголили цинічну схему, де військові звання, державні нагороди та статус учасника бойових дій (УБД) перетворилися на банальний інструмент збагачення окремих чиновницьких кланів. У центрі масштабного гучного скандалу опинилися ексочільник Медичних сил ЗСУ генерал-майор Анатолій Казмірчук та його наближена особа Лариса Усаченко-Родченко, яка за неповні три роки зробила фантастичний стрибок від звичайної санітарки до старшого офіцера.
Від санітарки до майора: запаморочливий кар’єрний «ліфт»
Історія Лариси Усаченко-Родченко, відомої у кулуарах Верховної Ради під промовистим прізвиськом «Золота рибка» (яке закріпилося за нею ще з часів керівництва департаментом рибного господарства), більше нагадує пригодницький детектив, аніж реальну службу в умовах повномасштабної війни. У січні 2022 року вона влаштувалася санітаркою до психіатричної клініки Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ».
Проте вже з початком російського вторгнення її військова кар’єра зазнала карколомних метаморфоз, про які пересічний мобілізований цивільний лікар чи бойовий медик на передовій не може навіть мріяти. Згідно з матеріалами, які оприлюднило журналістське розслідування про сімейний бізнес у ЗСУ, просування по службовій драбині відбувалося за прискореною програмою: солдат, лейтенант у лютому 2023-го, капітан у квітні 2024-го і, нарешті, омріяні погони майора у березні 2025 року. Таке вражаюче зростання базувалося зовсім не на бойових заслугах, подвигах під обстрілами чи унікальних медичних досягненнях, а на високопоставленій генеральській протекції.
Шрами від пластичної операції за 700 тисяч: фейкове поранення
Найбільш цинічним елементом цієї корупційної конструкції стало оформлення державних пільг та фінансових компенсацій. У квітні 2024 року пані Усаченко-Родченко офіційно задокументувала «важке поранення живота», що дало їй законні підстави не лише отримати омріяний статус УБД, а й претендувати на одноразову грошову допомогу від держави у розмірі 700 тисяч гривень.
Проте за фасадом «патріотичного каліцтва» ховалася звичайна естетична хірургія. Як з’ясували розслідувачі, фатальні «шрами від бойових дій» виявилися наслідком банальної абдоменопластики — підтяжки живота, зробленої у затишних умовах цивільної клініки. Отримати з державного бюджету суму, на яку можна було придбати десятки високоточних FPV-дронів чи якісних турнікетів для фронту, під виглядом бойового поранення — це найвища точка посадового морального падіння.
«Сімейне гніздечко» у психіатричній клініці та гуманітарні тіні
Отримавши владу та прихильність вищого керівництва, майор Усаченко-Родченко фактично перетворила державний медичний заклад на приватну родинну кормову базу. Через розгалужену систему впливу до клініки було працевлаштовано цілу галерею близьких родичів:
-
Чоловік: всього за три місяці формальної «служби» отримав статус УБД, групу інвалідності та відповідні довічні соціальні виплати;
-
Брат: був оперативно працевлаштований до закладу, а невдовзі зручно комісований «за станом здоров’я» з грошовою компенсацією;
-
Зять та племінник: завдяки адмінресурсу були переведені до безпечних тилових частин на Закарпатті;
-
Невістка Яна Вельган: була призначена на посаду військового психолога (за даними джерел, маючи фейкові дипломи), отримала звання молодшого лейтенанта та статус УБД, перебуваючи в офіційній декретній відпустці.
Окремої уваги заслуговує схема з гуманітарними вантажами. Фури, які мали б перевозити життєво необхідні медикаменти, перев’язувальні матеріали та обладнання для поранених бійців, систематично губилися в документальних лабіринтах, а кінцеві адресати так і не підтверджували їх отримання.
Роль генерала Казмірчука та загроза оборонці України
Виникає цілком логічне запитання: як подібна схема могла безперешкодно та масштабно функціонувати роками? Відповідь криється на найвищому рівні управління. Екскомандувач Медичних сил ЗСУ генерал-майор Анатолій Казмірчук, під прикриттям публічних гасел про «реформування системи та мобілізацію цивільних лікарів», фактично покровительствовав кулуарній системі розподілу звань, посад та нагород. Замість залучення досвідчених полкових хірургів і реаніматологів, пріоритет віддавався кулуарним домовленостям та «своїм людям».
Хоча після серії гучних обшуків у 2024 році директорка психіатричного центру Тетяна Пономаренко залишила посаду, а сам Казмірчук зазнав кадрових наслідків, завдана шкода військовій системі є колосальною.
Системний висновок: Кожен фальшивий орден, кожен протиправно виплачений мільйон гривень і кожен корупційний майорський погон — це прямий удар по морально-психологічному стану справжніх фронтовиків. Коли державний бюджет під час кривавої війни фінансує пластичні операції чиновників замість реабілітації воїнів, корупція перестає бути просто економічним злочином — вона перетворюється на пряму загрозу національній безпеці та обороноздатності України.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариса Криворучко”