Гучні корупційні викриття в Україні нерідко нагадують багатосерійні детективні драми, де найгарячіші епізоди розгортаються на початку, а фінал розмивається в безкінечних судових засіданнях. Саме так сталося з розслідуванням, яке у 2019 році збурило суспільство. Тоді журналісти Bihus.Info оприлюднили резонансні матеріали про масштабні схеми в оборонному секторі України.

У центрі історії опинилися тодішній перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, його син Ігор та їхні бізнес-партнери — Віталій Жуков і Андрій Рогоза. Механіка корупційної схеми вражала цинізмом: через підставні «фірми-прокладки» державному концерну постачалися контрабандні деталі до військової техніки із країни-агресора. При цьому цінники на комплектуючі штучно завищувалися у рази, вимиваючи мільйони гривень з оборонного бюджету країни.

Анатомія схеми та перші судові вироки

Минуло сім років. Журналістські розслідування 2019 року досі залишаються еталоном викривальної журналістики, однак юридична крапка в цій історії досі не поставлена. Як зазначають аналітики Transparency International Ukraine, процесуальна доля фігурантів склалася кардинально по-різному.

Найбільш динамічно розгорталися події довкола молодших учасників схеми. Віталій Жуков та Андрій Рогоза вирішили не випробовувати долю й пішли на угоду зі слідством. Вони отримали обвинувальні вироки, компенсували завдані збитки та сплатили мільйонні суми податків до державного бюджету. Для державної скарбниці це стало важливим прецедентом відшкодування, проте головні організатори опинилися поза зоною швидкого правосуддя.

Втеча за кордон та інформаційні реванші

Ключовий фігурант розслідування — Ігор Гладковський — отримав дві офіційні підозри від правоохоронних органів. Утім, на лаві підсудних він так і не з’явився, завчасно виїхавши за кордон. Наразі розгляд його кримінальних проваджень триває у затяжному режимі, що підкреслює проблему екстрадиції та притягнення до відповідальності високопосадовців.

Паралельно з цим родина Гладковських намагалася завдати реваншу в юридичній площині, подавши позов проти розслідувачів про захист честі та гідності. Проте медійникам вдалося довести свою правоту: команда Bihus.Info остаточно виграла суд, підтвердивши достовірність і правдивість кожного викритого факту.

Уроки корупційного скандалу: чому суспільство вимагає фіналу?

Спільне дослідження з медіа «ҐРУНТ» показує, що «справа Гладковських» стала тригером для реформування прозорості оборонних закупівель. Водночас вона оголила системні прогалини української судової системи, де затягування процесів дозволяє ключовим підозрюваним уникати реального покарання.

Правосуддя не може вважатися завершеним, доки вироки не оголошено щодо всіх організаторів схеми. Поки син експосадовця залишається за кордоном, а його справи кочують між засіданнями, суспільний запит на справедливість залишається відкритим. Для України, яка виборює свою незалежність, невідворотність покарання за розкрадання оборонних коштів є питанням не лише моралі, а й національної безпеки.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”