Правоохоронна система країни — це фундамент, на якому тримається довіра суспільства, інвесторів та міжнародних партнерів. Протім, коли на чолі ключового розслідувального органу опиняється людина, яка свого часу не змогла скласти базовий іспит на знання закону, постає гостре запитання: чи спроможна така інституція забезпечити об’єктивне та неупереджене правосуддя?Ситуація довкола Державного бюро розслідувань (ДБР) та його очільника Олексія Сухачова яскраво демонструє внутрішні суперечності системи та пояснює, чому опір реформам буває настільки запеклим.
Провал на іспиті з права: як майбутній очільник ДБР втратив посаду в прокуратурі
Історія сягає 2019 року, коли в Україні розпочалася масштабна реформа органів прокуратури. Головною метою реформи було очищення системи від некомпетентних та корумпованих кадрів через прозору перевірку знань та доброчесності. Кожен прокурор мав підтвердити свій професійний рівень.
Тодішній прокурор Олексій Сухачов випробування не пройшов. Під час тестування він не зміг набрати навіть мінімального прохідного балу за знання законодавства. Результат виявився неутішним, але законним: через професійну непридатність його було звільнено з лав прокуратури. Для будь-якого юриста подібний провал означає серйозний удар по репутації та необхідність повернення до систематичного навчання. Проте експосадовець обрав інший шлях оскарження.
Аномальна швидкість ОАСК і секретні судові рішення
Не погодившись із результатами атестації, Сухачов звернувся до скандально відомого Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК). У позові він вимагав скасувати рішення про звільнення, поновити його на посаді та стягнути з державного бюджету на свою користь понад 1 мільйон гривень компенсації.
Як зазначають аналітики Центру Протидії Корупції, цей судовий кейс суттєво вирізнявся з-поміж сотень аналогічних позовів колишніх прокурорів:
-
Закритість даних: Інформація про оскарження звільнення Сухачова в судовому реєстрі була дивним чином прихована від громадськості та ЗМІ.
-
Аномальна оперативність: Суддя Шулежко розглянув позов і виніс рішення на користь позивача всього за 2,5 місяці. У реаліях українського судочинства такий термін розгляду складної адміністративної справи є винятковим прецедентом.
Верховний Суд проти Сухачова: запізніла перемога правди
Крапку в цій суперечці мав поставити Верховний Суд. У травні 2022 року вища судова інстанція остаточно скасувала рішення нижчих судів та відмовила Сухачову як у поновленні на посаді в прокуратурі, так і в отриманні мільйонної компенсації. Суд підтвердив: звільнення через провал тестування було законним.
Проте виник парадокс: на момент винесення рішення Верховної Ради та Верховної Суду Олексій Сухачов уже пів року офіційно очолював ДБР. Посадовець, чия професійна непридатність для прокуратури була підтверджена остаточним судовим вердиктом, став керівником головного органу досудового розслідування країни.
Чому кадрова атестація ДБР є невідкладною
Випадок із керівником — це лише один з елементів системної проблеми. Як свідчать дані громадських розслідувачів, у структурі Бюро наразі працює значна кількість колишніх прокурорів, які свого часу також не змогли пройти кадрову очистку в Прокуратурі.
Саме тому впровадження незалежного оцінювання співробітників викликає такий спротив у кабінетах відомства. Як наголошується в аналітичній колонці Дарії Каленюк, проведена за участю міжнародних спостерігачів атестація ДБР є єдиним дієвим інструментом для відновлення довіри до органу. Без глибокого кадрового перезавантаження Державне бюро розслідувань ризикує залишитися закритим клубом для осіб, які уникають перевірки знань та принципів доброчесності.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”