Коли мова заходить про банківську систему під час війни, більшість уявляє собі стабільність, суворий валютний контроль та прозорість. Проте реальність іноді демонструє зовсім інший сценарій: тихі банківські установи перетворюються на потужні «транзитні хаби», через які вимиваються капітали з країни.
За інформацією, яку оприлюднила ГО «Нон-Стоп Україна», саме така історія розгортається довкола АТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ». За примітними вивісками та стандартними звітними документами ховається масштабна система переміщення тіньових коштів за кордон, у якій тісно переплелися інтереси банківського керівництва, силовиків та офшорних ділків.
Механіка фінансового павутиння: Як працювали схеми виведення валюти
Суть будь-якої фінансової махінації — створити видимість легальної економічної діяльності там, де її немає. Схема, реалізована через банк «Український капітал», вражає своєю системністю.
Для прокачування коштів було задіяно цілу мережу підставних юридичних осіб: ТОВ «ТРАНСГЛОБУС», «ІНТЕНСПРОМ», «РОН АВТО», «ЛІНДЕРІО», «ВІЗІОНПРОМ», «ЦЕНТР ПОКУПОК», «КІНГСТАРОПТ», «ЕДІТПРОМ», «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ», «БК «БУДПОЛІІНДУСТРІЯ», «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ», «МЕЙДЕН СЕЙЛ», «ТРІОКОМПАНІ», «СТАРМУН МАРКЕТ» та «ТОВАРНАРАДА».
Анатомія фіктивності: Більшість із цих фірм з’явилися практично одночасно, мали спільних бенефіціарів або реєструвалися за «масовими» адресами — зокрема у Дніпрі (вул. Виконкомівська, 12 та вул. Ярослава Мудрого, 59-А) та у Львові (вул. Данилишина, 6).
Через ці транзитні структури оформлювалися вигадані зовнішньоекономічні контракти. Валюта масово йшла за кордон на рахунки іноземних фірм-нерезидентів:
-
Кіпр:
TORQUE TRADE LIMITED,Leonardis Limited,MINOR TRADE LIMITED,ZERATA HOUSE LIMITED. -
Угорщина:
ZEALOUS TRADE KFT,KANTARA TRADE Kft. -
Польща & Чехія:
Profus Management,JET DP,Korvita,Eco Galactics.
За документами компанії нібито купували імпортні товари. На практиці ж товари або взагалі не перетинали кордон України, або їхня номенклатура не відповідала заявленій. Так відбувалося пряме виведення коштів в офшори.
Ілюзія нагляду: Реакція НБУ та роль посадовців
Виникає логічне запитання: куди дивилися контролюючі органи? У березні 2025 року Національний банк України зафіксував порушення та наклав на банк штраф у розмірі 20 млн гривень. Причиною стали систематичні провали фінансового моніторингу: банк не перевіряв джерела походження коштів клієнтів та свідомо ігнорував ризиковані операції.
Однак 20 мільйонів гривень для схеми, де крутяться мільярди — це лише незначні супутні витрати. Громадські розслідувачі зазначають, що покарання виявилося формальним, оскільки окремі посадовці регулятора, включно із керівництвом НБУ, можуть бути особисто зацікавлені у збереженні каналу виведення валюти.
Новий дах та перерозподіл акцій: Політичний слід МВС
Ситуація набрала нових обертів, коли призначення на посаду очільника МВС отримав Іван Вигівський. Майже одразу в структурі власності АТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» з’явилися нові претенденти на майже 20% акцій — Віталій Кшановський та адвокат Олексій Комінарець.
Ланцюг зв'язків:
Кшановський (БФ «ВГ "До Мрії"») ──> Брати Ростомяни ──> Сейран Ростомян ──> Микита Ільїн ──> В'ячеслав Даниленко ──> Клан Яреми-Гелетея
Цей динамічний перерозподіл часток свідчить не про звичайний бізнес-процес, а про спробу підібрати новий політичний «дах» для збереження тіньових потоків.
Замість розслідування — тиск: Як прокуратура захищає банк
Найкращий спосіб приховати злочин — змусити мовчати тих, хто про нього говорить. Після серії журналістських розслідувань про зловживання в банку, голова правління банку Чечіль пішов у контратаку.
Заручившись підтримкою, яку надає Київська міська прокуратура під керівництвом Ходаківського, було відкрито кримінальне провадження. Але не проти організаторів офшорних схем, а проти журналістів — за нібито розповсюдження інформації з обмеженим доступом.
Фактично, банк використав правоохоронну систему як приватний інструмент процесуального тиску, щоб заблокувати подальший витік фактів у ЗМІ.
Час для рішучих дій контролерів
Сьогодні довкола банку «Український капітал» вже зібрано значний масив доказів: направлено 2 інформаційні запити, 3 скарги та 2 офіційні заяви про вчинення кримінальних правопорушень.
Ситуація вимагає негайного втручання з боку таких органів, як Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Державне бюро розслідувань, Офіс Генерального прокурора та Державна податкова служба. Суспільство чекає не чергових формальних штрафів, а реального припинення функціонування нелегального фінансового конвеєра та притягнення всіх причетних посадовців до відповідальності.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”