Судова система України роками перебуває під прицільною увагою громадськості та міжнародних партнерів. Проте, попри антикорупційні реформи, окремі представники Феміди продовжують сприймати судові рішення не як акт справедливості, а як «товар» із чітким цінником. Наочним підтвердженням цього став корупційний скандал у Берестинському районному суді Харківської області, де голову суду викрили на отриманні неправомірної вигоди [00:13].

Аналіз корупційної схеми: від прохача до студійського кабінету

Історія розпочалася зі стандартного для судової практики цивільного позову. Мешканка Харківщини прагнула встановити факт проживання однією сім’єю з іншою особою. Ціль була цілком прагматичною: надалі це юридичне рішення планували використати для оформлення права власності на квартиру в Києві.

Замість того, щоб рухатися виключно в правовому полі, жінка звернулася до знайомого слідчого одного з районних відділів ГУ НП у Харківській області. Правоохоронець, оцінивши свої «послуги» з посередництва та впливу в 5 000 доларів США, у березні 2026 року взяв на себе роль корупційного брокера [01:09].

У лютому 2026 року поліцейський звернувся до знайомого голови Берестинського районного суду з проханням забезпечити «позитивний» результат у справі [00:23]. Останній погодився надали «допомогу», оцінивши свій підпис у судовому рішенні в 2 000 доларів США [00:59].

Маніпуляція системою: як оминули автоматизований розподіл

Найбільш тривожним аспектом цієї справи з погляду аналізу судової системи є нівелювання антикорупційних запобіжників. Автоматизований розподіл судових справ розроблявся саме для того, щоб виключити людський фактор і не дозволити сторонам обирати «лояльного» суддю.

Проте голова суду особисто проінструктував слідчого, які саме документи потрібно додати до позову, а також дав чіткі вказівки щодо часу та способу подання заяви [00:43]. Це дозволило обійти автоматичний розподіл так, щоб справа потрапила безпосередньо до його провадження [00:51]. Надалі у власному службовому кабінеті очільник установи отримав обумовлені 2 000 доларів США від правоохоронця [00:59].

Як зазначається в офіційному висвітленні матеріалів ДБР, масштабна операція з викриття була реалізована працівниками ДБР у взаємодії із СБУ та за сприяння керівництва Нацполіції. Повні подробиці затримання та коментарі доступні у відеокоментарі від ДБР.

Правова кваліфікація та правові наслідки для фігурантів

Правоохоронці зібрали достатню доказову базу для притягнення обох учасників схеми до відповідальності:

  • Слідчий поліції: отримав підозру в одержанні неправомірної вигоди, поєднаному з вимаганням, та у зловживанні впливом (ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України) [01:19].

  • Голова районного суду: після проведення проведених експертиз та слідчих дій повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище) [01:29].

Крім того, слідчі направили подання до Вищої ради правосуддя (ВРП) про надання згоди на тримання судді під вартою [01:38]. Санкція інкримінованої статті передбачає суворе покарання — до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна [01:46].

Висновки та інституційний вимір проблеми

Цей випадок на Харківщині оголює одразу кілька системних проблем:

1. Зрощення правоохоронної та судової гілок: Поліцейський у цій ланцюговій системі виступив не гарантом закону, а посередником у передачі хабаря.

2. Схеми з київською нерухомістю: Використання регіональних судів для винесення сумнівних рішень щодо встановлення фактів проживання чи родинних зв’язків є типовою схемою для подальшої легалізації прав на майно у столиці.

3. Необхідність посилення контролю за ЄСІТС: Штучне маніпулювання датою та часом подачі документів для потрапляння справи до «потрібного» судді потребує додаткового технічного та аудиторського контролю.

Наразі досудове розслідування триває, а процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора [01:46]. Приклад даної справи є чітким сигналом: системна протидія корупції в судовій гілці влади залишається ключовою умовою відновлення довіри громадян до правосуддя.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”