Залаштункові домовленості, написи ручкою на паперових серветках у затишних львівських кав’ярнях та пухкі конверти з десятками тисяч доларів — сцени, які тривалий час здавалися неодмінним атрибутом вітчизняного державотворення, сьогодні все частіше перетворюються на матеріали резонансних кримінальних справ. Показовою та повчальною історією з очищення державних органів від системної корупції стало чергове гучне викриття високопосадовця: працівники Державного бюро розслідувань у тісній та ефективній взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції провели успішну спецоперацію та затримали очільника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Як випливає з офіційних матеріалів провадження та детально висвітлено в офіційному повідомленні ДБР, держслужбовець спробував «купити» собі лояльність антикорупційних органів та сфальсифікувати результати перевірки за допомогою грошової винагороди у розмірі 30 тисяч доларів США. Проте застарілі інструменти кулуарного розв’язання проблем цього разу зіткнулися із принциповою позицією конкретного посадовця та безкомпромісною координацією міжвідомчих зусиль.
Анатомія злочину: Серветка у львівській кав’ярні та $30 тисяч за “чисту” репутацію
Історія цього гучного викриття має свою передісторію і розпочалася ще наприкінці 2025 року. У межах розслідування окремого кримінального провадження працівники ДБР ініціювали перед НАЗК проведення моніторингу способу життя очільника львівського Держгеокадастру та пов’язаних із ним близьких осіб. Варто зазначити, що такий моніторинг є одним із найдієвіших інструментів у руках держави: він дає змогу виявити необоротні статки та аномальні розбіжності між офіційними скромними доходами чиновника та реальним рівнем його матеріального забезпечення і майновими активами.
Усвідомлюючи неминучість викриття незадекларованих статків, розкішної нерухомості чи дорогих авто, у червні 2026 року керівник обласного Держгеокадастру вирішив діяти навипередки. Він почав наполегливо шукати особистого контакту та вимагати зустрічі з керівником одного з профільних підрозділів НАЗК, який безпосередньо відповідав за проведення перевірки. Під час зустрічі, що відбулася в одному з закладів Львова, чиновник запропонував посадовцю Агентства хабар у 30 тисяч доларів за складання «позитивного» висновку та приховування можливих порушень.
Намагаючись дотримуватися заходів конспірації та побоюючись можливого аудіозапису, суму неправомірної вигоди зловмисник написав ручкою на паперовій серветці. Проте цинічний розрахунок на «купованість» перевіряючих виявився фатальним. Співробітник НАЗК діяв у чіткій відповідності до вимог антикорупційного законодавства та негайно поінформував про пропозицію хабаря керівництво Агентства та правоохоронців.
Отримавши сигнал, працівники ДБР розпочали детально документувати протиправні дії посадовця. Чиновник, переконаний у «успішності» домовленостей, призначив нову зустріч для передачі грошей та прибув до столиці. Під час передачі всієї суми неправомірної вигоди в Києві зловмисника було затримано «на гарячому» працівниками ДБР.
Земельні схеми та моніторинг статків: Чому Держгеокадастр залишається епіцентром корупції?
Затримання керівника львівського Держгеокадастру — це не просто чергова правоохоронні зведення, а яскравий зріз глибокої системної проблеми. Земельні відносини в Україні традиційно належать до найбільш корупціогенних сфер державного управління. Контроль над розподілом ділянок, зміною їх цільового призначення, інвентаризацією та наданням дозволів у таких привабливих регіонах, як Львівщина, створює колосальні спокуси для посадовців усіх рівнів.
Аналізуючи глибинні причини цього прецеденту, можна виділити кілька ключових факторів, що роблять подібні злочини можливими:
-
Суттєвий дисонанс між легальними доходами та реальними статками: Чиновницькі посади в земельному секторі роками приваблювали осіб, орієнтованих на незаконне збагачення за рахунок «земельної ренти».
-
Страх перед інститутом моніторингу способу життя: Моніторинг НАЗК став справжнім «мечем», що загрожує не лише втратою посади, але й цивільною конфіскацією майна на користь держави, тому фігуранти готові ризикувати величезними сумами для фальсифікації висновків.
-
Інерція кулуарного мислення: Чиновники регіонального рівня досі живуть за застарілими стереотипами, щиро вірячи, що будь-яка антикорупційна перевірка має свій «прейскурант», а особисті контакти та гроші спроможні залагодити будь-які проблеми з законом.
Взаємодія ДБР та НАЗК: Системний прецедент протистояння топчиновникам
Ця спецоперація є яскравим прикладом ефективного міжвідомчого арбітражу та координації. Як наголошується в опублікованому відеокоментарі, протидія корупційним проявам серед працівників державних органів є беззаперечним пріоритетом діяльності ДБР. Поєднання оперативних можливостей Державного бюро розслідувань та аналітично-перевірочного інструментарію НАЗК створює ефективну пастку для корумпованих можновладців.
Центральним елементом цієї справи стала доброчесність самого співробітника НАЗК. Саме його відмова від неправомірної вигоди та миттєвий сигнал керівництву дозволили трансформувати звичайну корупційну пропозицію на повноцінне кримінальне провадження з беззаперечною доказовою базою.
Правові наслідки та відповідальність за ч. 3 ст. 369 КК України
Затриманому посадовцю вже офіційно повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище. Процесуальне керівництво у справі забезпечує Офіс Генерального прокурора. Наразі слідчі клопочуть перед судом про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Юридична довідка:
Вчинення цього злочину карається позбавленням волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої. Окрім кримінального терміну, чиновник назавжди втрачає можливість обіймати посади в органах державної влади, а результати моніторингу НАЗК слугуватимуть підставою для цивільної конфіскації його необоротних активів.
Висновки для суспільства: Чи стане цей випадок сигналом для регіональних еліт?
Справа керівника Львівського обласного Держгеокадастру — це чіткий та безкомпромісний сигнал усім регіональним можновладцям, які досі сподіваються відкупитися від антикорупційних органів. Часи, коли записка на серветці вирішувала долю мільйонних статків, остаточно відходять у минуле.
Системна робота ДБР, НАЗК та Офісу Генпрокурора доводить: моніторинг способу життя є не формальною бюрократичною процедурою, а реальним та ефективним механізмом очищення влади. Лише невідворотність покарання за спроби підкупу та прозорість дій правоохоронних органів здатні подолати корупцію у земельному секторі та повернути довіру суспільства до державних інституцій.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”