Уявіть собі типову ситуацію на вечірній дорозі: патрульна поліція зупиняє автівку, керманич якої ледве тримається на ногах. Офіцери складають протокол за керування у стані сп’яніння, де законодавство вимагає суворого та безальтернативного покарання — чималого штрафу й позбавлення водійських прав. Здавалося б, фінал історії очевидний. Проте у стінах Подільського міськрайонного суду Одеської області суворі норми права дивовижним чином втрачали силу. Суддя Олег Івінський протягом тривалого часу перетворював безальтернативну відповідальність на формальне «помилування».
Юридична маніпуляція: як «малозначність» замінила відповідальність
Протягом 2024–2025 років у роботі цього служителя Феміди простежувалася чітка системна тенденція. Як стало відомо з дисциплінарних скарг та розслідування, висвітленого у публікації Центру Nikcenter, суддя регулярно закривав провадження щодо нетверезого кермування, посилаючись на «малозначність» вчиненого правопорушення.
З точки зору критичного аналізу судової практики, це є прямим спотворенням суті законодавства. Норми Кодексу України про адміністративні правопорушення сформульовані так, щоб унеможливити будь-який суб’єктивізм. Сама їзда за кермом у нетверезому стані є діянням із підвищеним рівнем суспільної небезпеки. Тут не може бути «дріб’язкових» чи «неважливих» епізодів. Суворе покарання має застерігати водіїв від виїзду на дороги під хмелем. Проте суддя умисно ігнорував імперативні імперативи закону, скасовуючи покарання для порушників.
Міф про «державну потребу у водіях»: аргументи під мікроскопом ВРП
Коли діяльністю судді зацікавилася Вища рада правосуддя, дисциплінарні органи провели глибоку перевірку 25 аналогічних справ, розглянутих Івінським. Під час перевіркових заходів служитель правосуддя намагався виправдати свої рішення специфічними умовами воєнного стану. Його головним аргументом була нібито «гостра державна потреба у водіях» для виконання завдань оборони.
Однак ретельний аналіз матеріалів справ вщент розбив це виправдання:
1. Лише у двох із 25 проаналізованих справ у матеріалах дійсно були наявні докази того, що порушники є військовослужбовцями.
2. У решті 23 випадків протоколи було складено щодо цивільних осіб, які не мали стосунку до виконання військового обов’язку.
У ВРП дійшли однозначного висновку: аргументація про «потреби фронту» слугувала лише зручною ширмою для умисного нехтування вимогами закону та системного вигороджування порушників від покарання.
Безкарність на дорогах та наслідки для правосуддя
Систематичне прощення нетверезих водіїв — це не просто формальне дисциплінарне порушення. Це пряме підривання громадської безпеки та довіри суспільства до правової системи. Коли водії розуміють, що в суді можна уникнути покарання завдяки формулюванню про «малозначність», це створює відчуття вседозволеності та провокує нові аварії.
Остаточне звільнення Олега Івінського з посади стало важливим прецедентом у процесі очищення судової системи. Воно демонструє, що маніпуляції законами під прикриттям патріотичних гасел більше не проходять повз увагу регуляторних органів. Принципова позиція Вищої ради правосуддя дає чіткий сигнал: закон єдиний для всіх, а безпека людей на дорогах є безумовним пріоритетом.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”