Віртуальне правосуддя з курорту: як гучний скандал у Закарпатському апеляційному суді підриває довіру до феміди

від | Лип 19, 2026 | Новини, Публікації | 0 коментарів

Судова система України вже неодноразово ставала об’єктом жорсткої критики, проте події літа 2026 року в Ужгороді здатні здивувати навіть досвідчених юристів та антикорупційних розслідувачів. Черговий резонансний скандал у Закарпатському апеляційному суді відкриває завісу над явищами, які важко охарактеризувати інакше, як правовий нігілізм та відверте нехтування базовими засадами судочинства. Мова йде про феномен «віртуального правосуддя», коли служителі Феміди примудряються підписувати та оприлюднювати десятки доленосних рішень іменем України, фізично перебуваючи за сотні чи тисячі кілометрів від своїх робочих кабінетів — на офіційному відпочинку.

У центрі цієї історії опинився відомий суддя Джуга Сергій Дийнешович, чий кваліфікований електронний підпис (КЕП) виявив аномальну активність саме тоді, коли сам володар мантії офіційно насолоджувався щорічною відпусткою. Цей інцидент, задокументований у зверненнях правозахисників до провідних антикорупційних та дисциплінарних органів країни, ставить під загрозу легітимність цілої низки судових актів і демонструє системні дірки в безпеці судового документообігу.

Анатомія ужгородського прецеденту: коли відпустка розгляду справ не завада

Щоб зрозуміти масштаби проблеми, варто звернутися до хронології подій та беззаперечних документальних фактів, які стали публічними завдяки моніторингу, що його провела відома адвокатка Л.С. Криворчуко. Згідно з офіційними даними, які надіслала голова судової установи Фазикош Ганна Василівна у відповідь на інформаційний запит, а також відповідно до довідки, яку підготувала начальник відділу управління персоналом установи Довбака Тетяна Олексіївна, суддя Джуга Сергій Дийнешович з 06 липня по 31 липня 2026 року перебував у щорічній відпустці. Цей відпочинок був санкціонований наказом керівництва № 184/в від 26 червня 2026 року.

Здавалося б, звичайна кадрова процедура: людина відпочиває, справи перерозподіляються або чекають на її повернення. Проте аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень виявив шокуючу юридичну реальність. 10 липня 2026 року — у розпал літньої відпустки головуючого судді — колегії за його участі продемонстрували неймовірну продуктивність. У цей єдиний день за допомогою КЕП судді Джуги С.Д. було підписано, відправлено до державного реєстру та фактично легалізовано 13 процесуальних документів у цивільних справах.

Ці рішення ухвалювалися у різних складах колегій, де незмінним лідером і головуючим залишався саме відпочиваючий суддя. До складу цих «віртуальних трійок» входили інші служителі ужгородської апеляції: Мацунич Михайло Васильович, Кожух Олена Анатоліївна та Собослой Габор Габорович.

Правознавці наголошують, що така масова поява рішень за підписом відсутнього працівника не може бути випадковою технічною помилкою. Це системна діяльність, яка свідчить про те, що в стінах установи або діє налагоджений механізм фальсифікації присутності суддів, або ж електронні ключі найвищого рівня доступу передаються стороннім особам, як звичайні флешки з робочими файлами.

13 «привидів» правосуддя: перелік судових рішень, винесених з пляжу

Для детальної викладки правопорушення необхідно чітко зафіксувати кожну цивільну справу, рішення у якій було згенеровано 10 липня 2026 року. Ці акти розділені за складами колегій, що підтверджує системність залучення колег по цеху до сумнівної процедури.

Перша колегія: Джуга С.Д. (головуючий), Мацунич М.В., Кожух О.А.

Цей склад виявився найбільш плідним, згенерувавши шість ключових документів:

Друга колегія: Джуга С.Д. (головуючий), Мацунич М.В., Собослой Г.Г.

Зміна одного учасника колегії не змінила загального тренду. За участю судді Собослоя було підписано ще п’ять рішень:

Третя колегія: Джуга С.Д. (головуючий), Собослой Г.Г., Кожух О.А.

Навіть у такому поєднанні суддів робота продовжувала «кипіти» без фізичної присутності головуючого:

Кожен із цих лінків веде на офіційний документ, де чорним по білому написано: «Головуючий суддя Джуга С.Д.», а дата підписання КЕП незмінно вказує на період його законного відпочинку. Для пересічного громадянина це може здатися звичайною бюрократичною плутаниною, але з точки зору матеріального та процесуального права — це справжня юридична катастрофа.

Правовий вимір катастрофи: чому «віртуальний суд» є абсолютно незаконним

Українське законодавство побудоване на чітких імперативних принципах. Стаття 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» безапеляційно стверджує, що правосуддя в країні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Жоден суддя не має права створювати власні правила гри чи діяти на свій розсуд поза межами встановленого регламенту.

Коли суддя перебуває у відпустці, його процесуальні повноваження тимчасово призупиняються. Частина п’ята статті 15 цього ж Закону прямо вказує на випадки, коли служитель Феміди не може здійснювати правосуддя та брати участь у розгляді судових справ. Серед цих причин чітко названі:

1. Перебування у щорічній або додатковій відпустці.

2. Перебування на лікарняному (тимчасова непрацездатність).

3. Проходження навчання чи підвищення кваліфікації.

4. Інші поважні причини відсутності на робочому місці (наприклад, відрядження).

Згідно з трудовим законодавством, а саме статтею 74 Кодексу законів про працю України, відпустка — це час відпочинку, коли за працівником зберігається його посада та заробітна плата, але він звільняється від виконання своїх безпосередніх службових обов’язків. Суддя не може одночасно відпочивати за рахунок державного бюджету і приймати рішення від імені цієї ж держави.

Звідси випливає фундаментальний висновок, який підтверджується сталою практикою Верховного Суду: розгляд справи та підписання рішень суддею, який офіційно перебуває у відпустці, означає, що рішення ухвалено незаконним складом суду.

Це не просто формальне зауваження. Відповідно до частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), ухвалення рішення незаконним складом суду є абсолютним і безумовним критерієм для скасування такого рішення в касаційній інстанції. Тобто всі 13 вищезазначених вердиктів, незалежно від того, наскільки вони справедливі по суті, є юридично нікчемними «мінами уповільненої дії». Сторони, які програли у цих процесах, тепер мають стовідсоткову підставу вимагати їхнього скасування через грубе порушення процесуального закону. Замість вирішення конфліктів Закарпатський апеляційний суд породив нову хвилю судових воєн та хаосу.

Міжнародні стандарти та доктрина «суду, встановленого законом»

Цей локальний ужгородський кейс набуває особливої гостроти, якщо поглянути на нього крізь призму європейської інтеграції України та міжнародних зобов’язань. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному громадянину право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці давно сформував жорстку доктрину щодо цього поняття. У фундаментальних рішеннях, таких як «Гуров проти Молдови» (від 11 липня 2006 року, заява № 36455/02) та «Олександр Волков проти України» (від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11), Страсбурзький суд наголосив: концепція «суду, встановленого законом» охоплює не лише легітимність самого існування судового органу, а й неухильне дотримання ним спеціальних національних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність і, головне, належний склад суду.

Якщо суддя підписує рішення, перебуваючи на відпочинку, порушується принцип автоматичного розподілу справ та легітимності повноважень. Такий юрисдикційний орган втрачає статус «суду, встановленого законом». Держава Україна в особі закарпатських суддів у цьому випадку прямо порушила Конвенцію, що в майбутньому може призвести до чергових фінансових стягнень з державного бюджету за рішеннями ЄСПЛ.

Цифрова підробка чи кіберзлочин? Таємниця закритих КЕП

Найбільш інтригуюча та водночас небезпечна сторона цього скандалу полягає в технічній реалізації «дива». Як саме підписи відсутнього судді з’явилися в Автоматизованій системі документообігу суду (АСДС)? Положення про Єдиний державний реєстр судових рішень, затверджене рішенням, яке винесла Вища рада правосуддя, чітко регламентує цей процес.

Електронний примірник судового акта має бути згенерований в АСДС у день його ухвалення або виготовлення повного тексту в паперовій формі. Він повинен бути підписаний КЕП усіх суддів, які входять до колегії, і надісланий до Реєстру у той самий день. Модифікація документа після накладання підписів неможлива.

Оскільки Джуга С.Д. не був присутній на робочому місці, правозахисники та аналітики виділяють кілька можливих сценаріїв того, що відбулося 10 липня 2026 року:

№ Сценарій подій Юридична кваліфікація Ризики для системи
1 Добровільна передача ключа. Суддя Джуга С.Д. свідомо залишив свій флеш-носій із КЕП та пароль колегам (Мацуничу, Кожух чи Собослою) або помічникам для швидкого закриття «хвостів». Дисциплінарний проступком, порушення присяги, службове підроблення. Повна втрата контролю над персональною відповідальністю судді.
2 Несанкціоноване заволодіння. Хтось із працівників апарату або суддів без відома Джуги С.Д. скористався його робочим токеном, який зберігався в кабінеті, для проведення рішень через АСДС. Кримінальний злочин (викрадення документів/ключів, злам системи). Абсолютна незахищеність внутрішніх мереж суду від внутрішніх загрозах.
3 Зовнішнє втручання. Відбувся цілеспрямований хакерський злам системи документообігу з метою компрометації судді або фальсифікації конкретних судових процесів. Кіберзлочин проти державної інфраструктури. Загроза національній безпеці у сфері правосуддя.

Незалежно від того, яка версія є правдивою, дії осіб, що стояли за цим, підпадають під пряму дію Кримінального кодексу України. Зокрема, частина друга статті 376-1 ККУ передбачає сувору відповідальність за умисне внесення неправдивих відомостей до судових інформаційних систем, несанкціоновані дії з інформацією або інше втручання в роботу АСДС, вчинене службовою особою за попередньою змовою групою осіб. Наслідки такого злочину серйозні — обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади.

Інституційний ультиматум: які вимоги висунуто до органів правосуддя та антикорупційного блоку

Масштаб правопорушення змусив правозахисну спільноту діяти рішуче. До всіх ключових стейкхолдерів судової та правоохоронної системи України було направлено офіційні заяви та повідомлення про злочин з вимогою негайного втручання. Громадськість очікує від органів влади жорсткої та безкомпромісної реакції.

1. Вища рада правосуддя (ВРП)

Головний дисциплінарний орган країни зобов’язаний негайно відкрити дисциплінарну справу щодо судді Джуги С.Д. Юридична кваліфікація його дій чітко відповідає підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» — умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо складу суду. Кінцевим результатом цього провадження має стати повне звільнення судді з посади за порушення присяги. Крім того, захист вимагає внести дані представника (РНОКПП Криворучко Л.С. — 3073912669) до матеріалів справи та забезпечити повну цифровізацію провадження через Електронний суд для унеможливлення приховування доказів.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ)

Від ВККСУ вимагається негайно приєднати матеріали цього розслідування до суддівського досьє Джуги С.Д. Ці факти мають стати ключовими під час проведення найближчого кваліфікаційного оцінювання або перевірки судді на відповідність займаній посаді. Людина, яка допускає «віртуальне підписання» рішень, не має права проходити сита очищення судової влади.

3. Громадська рада доброчесності (ГРД)

Цей орган громадського контролю повинен оперативно опрацювати наявні роздруківки та довідки і сформувати негативний висновок щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності. Такий крок заблокує будь-які спроби Джуги С.Д. отримати підвищення або пересидіти скандал на посаді.

4. Офіс Генерального прокурора та НАБУ

Правоохоронці отримали офіційну заяву про злочин. Вони зобов’язані виконати імперативні вимоги частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України — протягом 24 годин внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України. Заявник очікує на офіційний витяг з ЄРДР, який покладе початок повноцінному слідству із залученням кіберфахівців.

5. Державна судова адміністрація (ДСА) та Рада суддів України (РСУ)

Цим структурам необхідно створити спільну спеціальну робочу групу для проведення масштабного службового розслідування безпосередньо в м. Ужгород. Завдання групи — провести повний технічний аудит логів АСДС Закарпатського апеляційного суду, виявити IP-адреси, з яких здійснювався доступ 10 липня 2026 року, та встановити всіх працівників апарату, які допомагали реалізовувати цю схему.

Регіональний вимір проблеми та самоврядування

Скандал не повинен залишитися темою для кулуарних розмов у столиці. Очищення системи має розпочинатися з низового рівня. Саме тому окремі вимоги висунуто до керівництва самого Закарпатського апеляційного суду та Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Ці факти мають бути офіційно оголошені на найближчих Зборах суддів обох установ. Кожен місцевий служитель Феміди повинен публічно почути про неприпустимість використання чужих КЕП та винесення рішень під час відпусток. Суддівське самоврядування має продемонструвати спроможність до самоочищення, а не покривати колег під приводом «корпоративної солідарності».

Висновки: уроки ужгородської кризи для судової реформи 2026 року

Історія з «відпускними» рішеннями судді Джуги Сергія Дийнешовича — це не просто поодинокий ексцес виконавця. Це серйозний діагноз усій системі цифрової безпеки українських судів. Впровадження електронного судочинства та КЕП задумувалося як надійний інструмент боротьби з корупцією та фальсифікаціями, який мав зробити правосуддя прозорим. Проте, як показує практика, без належного контролю, суворого дотримання трудової дисципліни та особистої відповідальності суддів навіть найсучасніші технології стають інструментом для махінацій.

Якщо Вища рада правосуддя, НАБУ та ВККСУ проігнорують цей очевидний прецедент або спробують спустити справу на гальмах, це стане сигналом для всієї судової системи: «так робити можна». Це остаточно знищить залишки довіри суспільства до апеляційних інстанцій.

Громадяни мають бути впевнені, що коли вони приходять до суду, їхню долю вирішує реальний, легітимний та безсторонній суддя, який перебуває на своєму робочому місці, а не невідомий оператор комп’ютерного набору, що використовує чужий цифровий підпис, поки володар мантії відпочиває на курорті. Розслідування цієї справи стане лакмусовим папірцем для судової реформи 2026 року та покаже, чи здатна держава захистити свої інституції від внутрішньої правової ерозії. Суспільство уважно стежить за кожним кроком дисциплінарних та правоохоронних органів і вимагає повного, прозорого та законного фіналу цієї брудної історії.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *