Сучасна судова система України переживає часи безпрецедентних викликів. Коли суспільство вимагає абсолютної прозорості та безкомпромісного патріотизму від служителів Феміди, за лаштунками гучних судових процесів розгортаються справжні юридичні драми. Один із таких сенсаційних прецедентів нещодавно сколихнув Київський апеляційний суд, продемонструвавши, як минуле суддів може поставити під загрозу легітимність усього судочинства.
Читайте також:
У центрі уваги опинилося кримінальне провадження №42020000000001487, де фігурує громадянин Л. Його справу, відкриту ще у 2020 році за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди), було офіційно закрито Макарівським районним судом Київської області наприкінці 2024 року через закінчення строків досудового розслідування. Проте Офіс Генерального прокурора вирішив оскаржити це рішення. Коли апеляційна скарга потрапила до колегії суддів, спалахнув скандал: до її складу увійшов суддя Роман Ігнатов. Це викликало миттєву й жорстку реакцію сторони захисту, яку представляє відома правозахисниця — адвокат Лариса Криворучко.
Читайте також:
Конкурс на вакантну посаду члена ВККС повністю провалився – буде новий конкурс
Суддівський скандал у Київському апеляційному суді: чому виник гучний відвід?
Право на справедливий суд є фундаментальним принципом будь-якої демократичної держави. Коли захист дізнається про обставини, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості чи навіть законності статусу самого судді, єдиним дієвим інструментом залишається відвід судді. Саме таку заяву принципово подала адвокат Лариса Криворучко, захищаючи права свого клієнта, яким є громадянин Л.
Читайте також:
Татарівське ДБР проти ВККС: корупція, кумівство і захист суддів Печерського суду
Суть конфлікту полягає в тому, що суддя, який має вирішувати долю українського громадянина в апеляційній інстанції, сам опинився під пильним оком правоохоронних органів через шокуючі факти біографії та відкрите кримінальне провадження.
Для широкого загалу ця ситуація стала маркером глибинної кризи правосуддя: чи може людина, до чиєї лояльності державі виникають серйозні запитання, вершити правосуддя від імені України?
Карельське минуле та російське громадянство: що приховує суддя Роман Ігнатов?
Аби зрозуміти причини, чому суддя Роман Ігнатов викликав абсолютну недовіру у сторони захисту, варто повернутися в середину 1990-х років. Факти, які лягли в основу заяви про відвід, не є вигадкою — їх озвучив сам служитель Феміди. Свого часу в інтерв’ю для популярного юридичного порталу було опубліковано перше інтерв’ю голови ВККС Романа Ігнатова, де він детально розповів про свій кар’єрний шлях після розпаду Радянського Союзу.
Читайте також:
Ціна процесуального автоматизму: чому судова реформа в Україні буксує на закарпатських арештах
Згідно з його ж словами, у 1995 році після закінчення Саратовського юридичного інституту він переїхав до Республіки Карелія (РФ), де близько восьми місяців працював на посаді старшого слідчого в прокуратурі міста Петрозаводськ. Сам суддя стверджує, що мав на той час лише паспорт громадянина СРСР.
Проте адвокат Лариса Криворучко провела ретельний критично-аналітичний аналіз тогочасного законодавства країни-агресора. Нормативно-правова база Російської Федерації періоду 1995–1998 років чітко зазначала: слідчим органів прокуратури могла бути виключно особа, яка мала російське громадянство та склала офіційну присягу на вірність РФ. Звідси захист робить цілком логічний правовий висновок — юридичний статус судді містить ознаки наявності громадянства країни-окупанта, що є грубим порушенням українського законодавства.
Справа про державну зраду та офіційне розслідування ДБР
Правова бомба під куполом судової системи вибухнула тоді, коли розголосу набув інший факт: Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000789 від 15.09.2023 року. Фігурантом цієї справи є саме суддя Роман Ігнатов, а кваліфікація вражає — ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Важливо знати: Ч. 2 ст. 111 КК України — це державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Вона передбачає суворе покарання за умисні дії, спрямовані на шкоду суверенітетові, обороноздатності та державній безпеці України, зокрема перехід на бік ворога чи надання допомоги в підривній діяльності.
Наявність такого розслідування нівелює будь-яку довіру до судді. Як зазначає захист, потенційний державний зрадник, який може підтримувати політику Кремля, спрямовану на знищення суверенітету України, не має морального та юридичного права розглядатися як безсторонній арбітр.
Читайте також:
Одіозний фінал голови ВККС: Чому звільнення Романа Ігнатова оголило системну кризу правосуддя
Конституційні засади та правова позиція адвоката Лариси Криворучко
Адвокатська спільнота наголошує, що норми Основного Закону України є нормами прямої дії та не допускають двозначності. Стаття 4 Конституції України чітко проголошує принцип єдиного громадянства. Відповідно, вимоги статті 127 Конституції безапеляційно вказують, що суддею може бути виключно громадянин України.
У системному зв’язку з цим перебуває і стаття 126, яка визначає, що автоматичним підґрунтям для припинення повноважень судді є набуття ним громадянства іншої держави. Ба більше, існує Європейська Конвенція про скорочення випадків множинного громадянства 1963 року, яка розглядає подібні прецеденти як негативну колізію, котра руйнує правовий зв’язок особи з її державою.
Висновки: чому закон має бути виконаний безкомпромісно
Справа, в якій фігурує громадянин Л., продемонструвала суспільству важливий прецедент. Боротьба за чисті суди — це не просто гасла, а щоденна робота правозахисників, які викривають системні “щілини”. Заява про відвід, яку подала адвокат Лариса Криворучко, є вимогою захистити національну безпеку та повернути процес у легітимне русло. Наявність у колегії суддів особи з карельським минулим та відкритим провадженням у ДБР підриває авторитет, який завоював Київський апеляційний суд. Закон має бути виконаний, а сумнівні фігури — усунені від українського правосуддя раз і назавжди.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”