Отримання водійського посвідчення в Україні тривалий час позиціювалось як прозорий, повністю цифровізований та вільний від хабарництва процес. Держава неодноразово звітувала про успішне реформування колишніх МРЕВ, обіцяючи громадянам чесні іспити та сервіс європейського рівня. Проте реальність у регіонах часто демонструє зворотне: старі кримінальні звички міцно вросли у нові європейські вивіски. Яскравим і водночас обурливим прикладом є Полтавська область, де системна корупція в сервісному центрі МВС Кременчука перетворилася на чітко налагоджений тіньовий конвеєр. Організовані схеми, що діють під безпосереднім наглядом очільниці регіонального управління Ірини Пархоменко, фактично перетворили державну установу на приватний синдикат, де закон виявився безсилим перед жадобою наживи.
Тіньовий прейскурант ТСЦ № 5342: скільки коштує іспит на права
Для пересічного громадянина спроба самостійно отримати права в Кременчуці перетворюється на справжнє коло пекла. Замість чесної перевірки знань та навичок майбутні водії стикаються з відвертим вимаганням грошей. Як свідчать факти, оприлюднені у масштабному розслідуванні корупційних схем, у Територіальному сервісному центрі (ТСЦ) МВС № 5342, яким керує Валерій Лобанов, діє фіксований фінансовий прейскурант на кожну послугу.
Тіньові послуги оцінюються у вражаючі суми, недоступні для багатьох чесних громадян. Складання теоретичного іспиту обійдеться кандидату у 1,5–2 тисячі доларів США. За успішну здачу практичного іспиту з водіння вимагають від 10 до 12 тисяч гривень. Навіть безкоштовні державні сервіси тут стали комерційними: звичайний талон електронної черги, задля отримання якого люди змушені ночувати під стінами установи, продають «з-під поли» за 1–2 тисячі гривень. Реєстрація транспортного засобу без штучних перешкод і затримок коштує 4 тисячі гривень. Навіть за можливість просто «проїхатися» офіційним екзаменаційним маршрутом та заздалегідь дізнатися його нюанси адміністратори беруть плату в 1 тисячу гривень.
Аналіз ситуації показує, що тих громадян, які принципово відмовляються платити хабарі за іспити, чекає гарантований провал. Екзаменатори діють цинічно: штучно приписують неіснуючі помилки, змушують по кілька разів виконувати складні елементи на майданчику та відверто погрожують незадовільною оцінкою. При цьому на іспитах постійно чергують одні й ті самі «підгодовані» інструктори з автошкіл, які виступають у ролі фінансових посередників для розв’язання питань.
Сімейний підряд та кумівство: хто покриває схеми Валерія Лобанова
Головною причиною того, що сервісний центр МВС Кременчук роками працює за такими зухвалими правилами, є тотальне кумівство в МВС та родинні зв’язки, які повністю блокують зовнішній контроль. Начальник центру Валерій Лобанов почувається абсолютно недоторканним. Секрет такої впевненості криється в тому, що місцевий підрозділ Департаменту внутрішньої безпеки (ДВБ) Нацполіції в Кременчуці очолює Євгеній Бондаренко — син колишнього керівника самого Лобанова. Орган, який мав би очищати систему та викривати хабарництво, став надійною стіною захисту для правопорушників.
Це дозволило Лобанову побудувати в установі справжній «сімейний підряд». Одним із найактивніших виконавців поборів є його рідний племінник — адміністратор Дмитро Семенов. Під час практичних іспитів Семенов діє як відвертий шкідник: навмисно тисне на педаль гальма або хапається за кермо, штучно створюючи помилки заради отримання хабаря. Аналогічним чином діють й інші наближені адміністратори — Крамаренко Юрій Сергійович та Оробченко Євгеній Євгенійович. Будь-які скарги та заяви громадян на упереджене ставлення розбиваються об повне ігнорування з боку регіонального ДВБ.
Ухилянти в законі та кримінал під прикриттям державної служби
Критичний аналіз кадрової політики ТСЦ № 5342 виявляє ще більш шокуючі деталі, які виходять за межі звичайної фінансової корупції. На основі інформації з матеріалів журналістських розслідувань, ключові фігуранти схем відверто нехтують законами воєнного стану. Адміністратори Євгеній Оробченко, Дмитро Семенов та Богдан Білишко примудрялися одночасно перебувати в офіційному розшуку як ухилянти від мобілізації, фіктивно навчатися в автошколах інших областей і при цьому щодня перебувати на робочому місці, приймаючи іспити у громадян та отримуючи державну зарплату.
Моральний облік цих службовців підтверджується конкретними кримінальними інцидентами. Нещодавно адміністратор Євгеній Оробченко під час розлучення жорстоко побив свою колишню дружину. Що найстрашніше — цей напад відбувся безпосередньо під час виконання ним обов’язків на державній службі, прямо під час приймання практичного іспиту. Проте навіть такий відвертий кримінал не став причиною для негайного звільнення чи арешту, адже ДВБ знову оперативно прикрило свого співробітника.
Чому мовчить керівництво: аналіз кругової поруки
Масштаб та відкритість зловживань у Кременчуці свідчать про те, що це не локальна самодіяльність окремих виконавців, а вертикально інтегрована корупційна система. Ірина Пархоменко, яка безпосередньо курує та здійснює нагляд за сервісними центрами Полтавщини, не може не знати про кілометрові нічні черги, тисячні хабарі у доларах та кримінальні шлейфи підлеглих. Очевидно, що кругова порука та регулярні фінансові потоки «нагору» забезпечують ТСЦ № 5342 абсолютну недоторканність від будь-яких перевірок.
Подібна ситуація повністю дискредитує європейський вектор розвитку України та підриває довіру суспільства до правоохоронних органів. Без радикального втручання центрального апарату МВС України, проведення незалежного зовнішнього аудиту та повного очищення кадрового складу від корумпованих династій Лобанових та Бондаренків, закон у Кременчуці залишатиметься предметом торгу, а безпека на дорогах — під постійною грошовою загрозою.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”