Банківська система тримається на абсолютній довірі клієнтів. Коли ми здійснюємо щоденні перекази, ми щиро сподіваємося на законність, прозорість та суворий контроль. Однак реальність інколи виявляється цинічною, коли ті, хто мають захищати систему від тіньового капіталу, самі відкривають для нього двері. Нещодавно українське фінансове середовище сколихнула резонансна новина: колишньому голові правління відомої фінустанови офіційно повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди. Як з’ясували слідчі, екскерівник львівського банку фактично побудував закриту інфраструктуру для безперешкодного обслуговування нелегальних грошових потоків.
Згідно з матеріалами розслідування правоохоронців, у центрі корупційного скандалу опинився колишній очільник «Оксі Банку» В’ячеслав Парасіч. Його обвинувачують у тому, що він перетворив суворі внутрішні інструменти безпеки фінустанови на джерело власного збагачення. Ця заплутана історія — не просто суха судова хроніка, а детальний приклад того, як масштабні банківські махінації можуть безперешкодно функціонувати на найвищому управлінському рівні.
Анатомія схеми: як 210 мільйонів гривень обійшли контроль
Як саме працював цей підпільний фінансовий конвеєр у Львові? Прокуратура стверджує, що високопоставлений банкір уклав таємну угоду з приватним підприємцем. План спільників відзначався особливою зухвалістю: безперешкодно відкривати рахунки для підставних компаній, проводити сумнівні транзакції та повністю нівелювати обов’язковий внутрішній фінансовий моніторинг. Крім того, керівник установи гарантував бізнесмену повне сприяння у випадку перевірок з боку Державної служби фінансового моніторингу.
Ціна такої послуги була фіксованою та становила 0,15% від суми щомісячних операцій. Наслідки змови вражають: з липня 2024 року по лютий 2025 року через рахунки щонайменше п’яти підконтрольних комерційних структур було проведено понад 210 мільйонів гривень. За кожну оборудку топменеджер стабільно отримував свою частку. Правоохоронцям вдалося задокументувати їхнє листування в месенджерах, де партнери звіряли цифри, погоджували перекази та надсилали підтвердження транзакцій. Через ці дії В’ячеслав Парасіч змушений спілкуватися зі слідчими, які вирішують питання щодо обрання запобіжного заходу.
Хто стоїть за лаштунками: «Оксі Банк» та його впливові покровителі
Аби глибше зрозуміти всі аспекти проблеми, варто поглянути на саму фінансову установу. Львівський Оксі Банк — це невелика приватна установа, заснована ще у 1991 році. Станом на початок 2026 року її чисті активи складали понад 1,1 мільярда гривень. Головним бенефіціаром та контролером установи є відомий бізнесмен Олег Баляш, який володіє часткою 50,44%, а ще 25% акцій належать його дружині Оксані.
Олег Баляш — постать у Львові помітна. Окрім банківської сфери, його бізнес-імперія охоплює лікеро-горілчаний завод «Гетьман», мережу великих торгових центрів (зокрема Opera Passage у Львові та Smart Plaza Polytech у Києві), а також масштабне тваринництво. Проте є й інший, політичний шлейф: свого часу Баляш обирався депутатом Львівської облради від колишньої «Партії регіонів», а згодом очолював міський осередок партії «Наш край». Коли навколо структури з такою бізнесовою історією спалахують подібні фінансові махінації, це викликає суспільний резонанс і ставить під удар репутацію приватного капіталу країни.
Критичний аналіз: чому внутрішній моніторинг банків дає збій
Цей резонансний кейс наочно оголює фундаментальну, системну проблему вітчизняного фінансового сектору. Держава роками посилює правила контролю для звичайних громадян, змушуючи українців звітувати за кожну транзакцію. Водночас вищий менеджмент комерційних банків, який зобов’язаний виступати першою лінією оборони проти відмивання нелегальних доходів, може одним підписом повністю відключити внутрішні системи безпеки.
Коли колишньому голові правління офіційно оголошується підозра банкіру такого рангу, стає очевидним: проблема криється в кризі корпоративного управління. Тіньові фінансові потоки на сотні мільйонів гривень під час важких випробувань для країни послаблюють національну економіку, вимивають ресурси та підривають міжнародну довіру до нашої фінансової системи. Цей інцидент має послужити сигналом для НБУ щодо необхідності тотального аудиту не лише транзакцій, а й реальної доброчесності топменеджерів приватних установ, адже безкарність керівництва породжує хаос. Суспільство очікує, що ця справа догорить до справедливого судового фіналу.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”