Судова реформа в Україні тривалий час декларувалася як інструмент очищення системи від кумівства, політичного тиску та управлінського хаосу. Проте реальність часто демонструє абсолютно протилежні кейси, де закон стає лише ширмою для просування «потрібних» людей. Яскравим прикладом такої деструктивної практики стало призначення керівника апарату новоутвореного Закарпатського апеляційного суду, яке відбулося із системними та грубими порушеннями чинного законодавства, ознаками відвертого зловживання службовим становищем та упередженості з боку вищих посадових осіб Державної судової адміністрації (ДСА) України та тогочасного керівництва суду.
Ігнорування закону: як законну кандидатку Боклах Г.І. залишили за бортом
Будь-яка правова держава базується на суворому дотриманні імперативних норм. Закон України «Про державну службу» чітко регламентує процедуру ліквідації та реорганізації державних органів. У процесі переформатування судової установи керівництво ДСА України та голова суду Фазикош Г.В. мали виконати прямий обов’язок — запропонувати рівнозначну посаду керівника апарату в новоствореному суді чинному керівнику апарату суду, що ліквідовувався. Цю посаду законно та професійно обіймала Боклах Г.І.
Проте реальний сценарій виявився цинічним. Імперативна законодавча вимога була умисно проігнорована. Боклах Г.І. штучно «ізолювали» в межах ліквідаційної комісії, позбавивши її законного права на автоматичне переведення. Очистивши у такий протиправний спосіб кадрове поле, вакансію поспіхом та абсолютно незаконно виставили на публічний відбір. Мета цієї комбінації була очевидною — оголосити підлаштований під конкретного, повністю лояльного та «ручного» кандидата Закарпатський апеляційного суду конкурс, розраховуючи на повну безкарність.
Феноменальний злет: чому Гецко В.В. не мав права навіть подавати документи
Справжній правовий абсурд розпочався на етапі оцінки претендентів. Відповідно до Наказу виконуючої обов’язки голови ДСА України Гізатуліної Л.В. від 15.03.2019 р. №257, яким і було запущено кадровий відбір на зазначену посаду, до кандидатів висувалися жорсткі, законодавчо обґрунтовані критерії. Претендент повинен був мати щонайменше два роки стажу на керівних посадах або досвід державної служби категорій «Б» чи «В», безпосередньо в системі правосуддя України. Базові вимоги до кандидата та наказ про оголошення конкурсу чітко вказували на неможливість допуску осіб без належного управлінського бекграунду.
Проте переможцем було визначено Гецка В.В., чий реальний професійний досвід виглядав як відверта насмішка над кваліфікаційними вимогами:
-
Січень 2018 – травень 2018 року: робота на посаді старшого інспектора. Це виключно функція обслуговування, на яку дія Закону України «Про державну службу» взагалі не поширюється (згідно зі ст. 3, ч. 3, п. 14).
-
Травень 2018 – березень 2019 року: діяльність як помічника судді. Дана посада належить до патронатної служби, що знову ж таки виключає її із зарахування до стажу держслужби (ст. 3, ч. 3, п. 18).
-
Досвід до приходу в суд: тривала робота оперуповноваженим, яка жодним чином не належала до керівних посад чи управлінської діяльності в судовому апараті.
Таким чином, у Гецка В.В. повністю, абсолютно та беззаперечно був відсутній як загальний керівний стаж, так і критично необхідний дворічний досвід роботи в системі правосуддя на відповідних категоріях посад. За умов дотримання регламенту, Служба управління персоналом ДСА України була зобов’язана відхилити його пакет документів ще на стадії первинного моніторингу. Але «зелене світло» було увімкнене на найвищому рівні.
Кулуарні домовленості та ознаки корупційного правопорушення у ДСА України
Аналізуючи хронологію подій, стає зрозуміло, що ми маємо справу не з випадковою технічною помилкою кадровиків, а з системною змовою. У діях в.о. голови ДСА України Гізатуліної Л.В., яка особисто підписувала накази, контролювала конкурсну комісію та послідовно усувала, а згодом і звільнила законну претендентку Боклах Г.І., чітко прослідковуються ознаки корупційного правопорушення та зловживання владою.
Цей пазл остаточно складається, якщо згадати свідчення про поведінку голови суду Фазикош Г.В. Ще задовго до офіційного старту відбору вона відкрито і без жодного сорому заявила Боклах Г.І., що ні за яких обставин не погодить її кандидатуру. Причина була озвучена з разючою відвертістю: у неї вже є «свій кандидат». Як з’ясувалося пізніше, призначення Гецка В.В. було заздалегідь погоджене та затверджене через кулуарні домовленості з тодішнім керівництвом ДСА України (зокрема, з Холоднюком З.В.). Конкурс виявився звичайною театральною виставою для легалізації заздалегідь прийнятого незаконного рішення.
Наслідком цього посадового злочину стало руйнування довіри до судової гілки влади в регіоні. Призначення абсолютно некваліфікованого керівника, який отримав крісло завдяки корупційному протекціонізму, ставить під удар легітимність адміністративних процесів у Закарпатському апеляційному суді. Суспільство має право знати імена тих, хто нівелює закон, а правоохоронні органи зобов’язані дати належну кримінально-правову оцінку діям Гізатуліної, Фазикош та їхніх бенефіціарів.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”