Ласкаво просимо у світ великих суддівських амбіцій та не менш грандіозних кар’єрних розчарувань. 14 квітня 2026 року став днем істини для багатьох служителів Феміди, які вирішили змінити затишні крісла місцевих судів на престижні мантії Львівського апеляційного суду. Конкурс сюди — це справжні «голодні ігри» українського правосуддя. На 28 омріяних вакантних посад претендують десятки кандидатів, а за кожним їхнім кроком пильно стежить юридична спільнота.

Але, як чітко продемонструвала Вища кваліфікаційна комісія суддів України, одного лише палкого бажання переїхати до Львова явно замало. Для успіху потрібні знання, бездоганна репутація та цифри в рейтингу, за які не соромно. На жаль, далеко не всі кандидати змогли продемонструвати бодай базовий рівень професійної переконливості.

Тріумф, пауза та ужгородський синдром: результати оцінювання ВККСУ

Під час засідання Комісія влаштувала присутнім холодний душ, ухваливши три кардинально різні рішення. Це був чудовий майстер-клас із того, як треба і як категорично не варто проходити кваліфікаційне оцінювання суддів:

  • Ірина Ціпивко показала, що таке вища ліга правосуддя. Набравши солідні 722,36 бала, вона без жодних зауважень одразу підтвердила свою здатність здійснювати правосуддя в апеляційній інстанції.

  • Володимир Фігурський змусив колег затамувати подих — щодо нього комісія оголосила перерву, залишивши інтригу відкритою.

  • Олексій Фазикош — суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Тут історія стає по-справжньому драматичною та повчальною.

Пан Фазикош спромігся нашкребти у свій актив лише 688,54 бала. Нам здається, чи для амбітного претендента на посаду в апеляції це відверто низький, майже «трієчницький» результат? Спойлер: не здається. Цього скромного арифметичного здобутку виявилося абсолютно недостатньо для того, щоб отримати миттєве схвалення від екзаменаторів.

Пленарний склад Комісії як останнє коло суддівського випробування

Замість швидкого та тріумфального кар’єрного зльоту, професійне майбутнє, яке вибудовував Олексій Фазикош, зависло у сірій зоні невизначеності. ВККСУ НЕ підтвердила його здатність вершити правосуддя в апеляційному суді одразу. Натомість Комісія ухвалила куди більш жорстке рішення — винести питання на розгляд ВККСУ у пленарному складі.

Що це означає на практиці? Це означає, що кваліфікаційне оцінювання для судді Фазикоша перетворюється на затяжний трилер. Попереду на нього чекає розбір польотів перед повною колегією Комісії. Там вивчатимуть не лише його оцінки, а й кожен сумнівний нюанс біографії.

Рішення щодо цієї кандидатури матиме колосальне значення. Воно чітко покаже, якими критеріями керується оновлена система: чи спроможна вона відсіювати слабких кандидатів, чи реформи знову залишаться лише на папері.

Громадський фронт: час витягати скелети із шафи

Коли державні інституції вагаються через низькі бали кандидатів, своє вагоме слово має сказати суспільство. Прозорість Львівського апеляційного суду — це запорука того, що сумнівні кадри з регіонів не отримають квиток у вищу лігу.

Тому, якщо ви володієте інформацією про реальний стан справ ужгородського кандидата, не мовчіть. Будь-які дані про:

1. Доброчесність або очевидну НЕдоброчесність судді;

2. Дії, що мають чіткі ознаки корупції або незаконного збагачення;

3. Незаконні судові рішення, які грубо суперечать вимогам закону, —

мають стати публічними. Надсилайте ці матеріали на офіційну адресу ГО «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко» для детального аналізу та правового реагування. 688,54 бала — це вже серйозний дзвоник для ВККСУ, але саме факти від громадськості можуть поставити фінальну крапку в цій кар’єрній авантюрі. Ми пильно стежимо за розвитком подій.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”