Українське суспільство роками вимагає прозорості та справедливості, але коли самі правозахисники та очільники самоврядних органів адвокатури демонструють відвертий нігілізм щодо судової влади, правова система опиняється під загрозою. Ситуація, що розгортається навколо Рада адвокатів Закарпатської області та її голови, є яскравим маркером глибокої кризи відповідальності. Справа, де фігурують відомий адвокат Лариса Криворучко та місцевий «публічний діяч» Олексій Фазекош, переросла з банального дифамаційного спору в показовий процес про те, як можна місяцями ігнорувати законні вимоги держави.
Історія бере початок із позову про захист честі, гідності та ділової репутації, який Лариса Криворучко подала проти Олексія Фазекоша та Ради адвокатів регіону. Причиною судового розбору стало гучне відеоінтерв’ю очільника закарпатської адвокатури. Пройшовши всі етапи розгляду, позивачка виграла суд. Логічним фіналом мало б стати повне та беззастережне виконання судового акту. Але замість реальних дій та поновлення справедливості розпочалася цинічна гра в імітацію.
Феномен «нульових рахунків» та примусове виконання рішення суду
Наприкінці весни 2026 року судова система перейшла до фази примусу, оскільки добровільно виправляти свої помилки відповідачі не збиралися. Ще 31 березня 2026 року Ужгородський міськрайонний суд виписав виконавчий лист за номером 308/6606/25. Проте реальний рух розпочався лише на початку літа.
Державна виконавча служба 1 червня 2026 року офіційно прийняла Постанову №81161761, якою розпочала примусове виконання рішення суду у цій резонансній справі. Уже наступного дня, 2 червня, з’явився інший документ — Постанова про арешт коштів боржника. Проте саме цей крок виконавців оголив абсурдну, але цілком продуману схему.
Як виявилося, офіційно відомий очільник адвокатської спільноти регіону не має за душею жодної копійки на власних банківських рахунках. Виникає закономірне й вкрай жорстке питання: як людина, що веде активну публічну діяльність, юридично залишається «горою без грошей»? Відповідь криється в системному аналізі управління ресурсами органу адвокатського самоврядування.
Навіщо мати особисті кошти, якщо можна спокійно, фактично як своїми власними, розпоряджатися та користуватись фінансами адвокатури, які формуються внесками рядових адвокатів Закарпаття? Цей аспект демонструє тотальну безкарність, де офіційні інституції перетворюються на ширму для прикриття особистих боргів керівництва.
Імітація на офіційному сайті замість реального спростування
Коли тиск виконавчої служби посилився, боржники вирішили піти шляхом формального закриття дірок. 4 червня 2026 року на офіційному веб-ресурсі Ради адвокатів Закарпатської області з’явилася публікація з промовистою назвою «СПРОСТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ НА ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ». Будь-який свідомий читач очікував побачити там текст вибачень або чітке визнання того, що поширена раніше інформація була брехнею.
Проте реальність виявилася набагато цинічнішою. Перейшовши на офіційне спростування, користувач бачить лише сухий передрук резолютивної частини рішення, де зазначено, що саме мають зробити відповідачі: видалити недостовірну інформацію та розмістити текст на сайті протягом місяця. На цьому все.
Жодного слова про те, що Рада чи її керівник реально визнають провину. Жодного факту виконання інших пунктів. Це класичний приклад маніпуляції, розрахований на те, щоб відзвітувати перед перевіряючими органами: «ми ж текст повісили». Насправді це не виконання закону, а відверта насмішка над судовою гілкою влади та правами позивачки.
Три залізобетонні докази ігнорування правосуддя
Аналіз поточної ситуації доводить, що станом на сьогодні законні вимоги Лариси Криворучко повністю проігноровані. Фіксуємо три ключові аспекти невиконання:
1. Фінансовий саботаж моральної шкоди: Олексій Фазекош не сплатив позивачу ані гривні з присудженої судом суми компенсації моральних збитків.
2. Неповернення судових витрат: Судовий збір, який позивачка витратила на захист своїх прав через неправомірні дії опонентів, досі не відшкодовано.
3. Брехня залишається в мережі: Недостовірні відомості, які суд визнав такими, що порочать ім’я адвокатки, не видалені з публічного простору.
Більше того, на популярному YouTube-майданчику «Погляд Фазекоша» досі вільно функціонує те саме скандальне відеоінтерв’ю з наклепом, яке й змусило Ларису Криворучко звернутися по судовий захист. Ролик продовжує збирати перегляди, а отже, правопорушення триває кожної хвилини в реальному часі.
Чому мовчать виконавці та де кримінальна відповідальність?
Уся ця хронологія зухвалості породжує логічні запитання до правоохоронної системи та органів юстиції. Чому виконавча служба обмежується лише формальними постановами про арешт пустих особистих рахунків, коли очевидно, що відбувається злісний саботаж?
Законодавство України чітко вказує: у разі умисного невиконання судового акту службовою особою або групою осіб має відкриватися кримінальне провадження за статтею 382 Кримінального кодексу України. Чому виконавці досі не ініціювали перед органами поліції чи ДБР реєстрацію відповідного кримінального провадження?
Якщо фізична особа-боржник ховає свої статки, державні органи мають повне право заблокувати та накласти арешт на банківські рахунки юридичної особи — Ради адвокатів Закарпатської області, яка є співвідповідачем у справі та солідарно несе відповідальність за невиконання. Тільки реальний арешт майна установи та реальна загроза кримінального строку за злісне невиконання судового рішення здатні змусити затятих правопорушників повернутися в правове поле. Очевидно, що ця справа вимагає максимального публічного контролю, адже коли закон ігнорують ті, хто має його захищати, під загрозою опиняється кожен громадянин країни.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”