Травнева ніч 2023 року назавжди змінила сприйняття вищого правосуддя в Україні. Затримання тодішнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва «на гарячому» під час отримання чергового фінансового траншу стало шоком не лише для українського суспільства, а й для міжнародних партнерів. Спільна радикальна операція НАБУ та САП викрила не просто індивідуальний злочин окремого судді, а масштабний, глибоко інтегрований корупційний синдикат. Пакетні корупційні послуги, тіньові адвокатські офіси та мільйонні суми в іноземній валюті — усе це стало основою кримінального провадження, яке згодом трансформувалося в найбільшу кадрову чистку в історії вищих українських судів.
Анатомія змови: хабар 2.7 мільйона доларів в інтересах олігарха
Коріння цієї резонансної справи сягає тривалого та запеклого корпоративного конфлікту навколо 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК), який входить до складу потужної міжнародної промислової групи Ferrexpo. Багаторічний правовий спір точився між колишніми російськими акціонерами підприємства та бізнес-структурами, які безпосередньо контролює відомий олігарх Костянтин Жеваго. Коли судова суперечка потрапила на розгляд вищої інстанції, фінансові ставки досягли свого історичного апогею, адже на кону стояли сотні мільйонів доларів прибутку та контроль над стратегічним промисловим об’єктом країни.
За версією слідчих органів, представники великого бізнесу вирішили гарантувати собі позитивний результат у залі суду перевіреним неправомірним шляхом. Залучивши як посередника одну з київських юридичних фірм, яка де-факто виконувала функції так званого «бек-офісу» для узгодження замовних судових рішень, вони передали керівництву суду неправомірну вигоду. Загальна сума тіньових траншів склала астрономічний хабар 2.7 мільйона доларів. Ці колосальні ресурси призначалися для забезпечення лояльного голосування суддів під час судового засідання, яке зрештою й відбулося на користь олігарха. Хоча офіційна прес-служба бізнесмена згодом категорично відхрестилася від будь-яких звинувачень, зафіксовані правоохоронцями мічені грошові купюри, знайдені під час санкціонованих обшуків у кабінетах та приватних помешканнях, стали беззаперечним матеріальним доказом системного злочину.
Корупція у Верховному Суді: як один скандал викрив системну гниль
Ця безпрецедентна інституційна криза наочно продемонструвала громадянському суспільству, що масштабна корупція у Верховному Суді була не випадковим поодиноким ексцесом виконавця, а зрілою, добре замаскованою хворобою системи. Вона вщент розвіяла ілюзорні міфи про стовідсоткову успішність попередніх хвиль судових реформ, які мали б гарантувати кришталеву чесність суддівських кадрів вищих ланок. Практика довела, що під куполом вищого правосуддя продовжувала діяти цинічна схема, де голова суду функціонував не як моральний орієнтир чи гарант законності, а як тіньовий менеджер, що акумулював фінансові потоки від олігархічних груп і розподіляв їх між колегами за потрібні голоси у нарадчій кімнаті.
Надзвичайно важливим аспектом розслідування стало те, що антикорупційні органи не обмежилися лише однією фігурою очільника суду. Слідчі задокументували, що вилучені мільйони призначалися для ширшого кола високопоставлених осіб. Українська громадськість тривалий час висловлювала обґрунтовані побоювання, що реального покарання зазнає лише одна публічна особа, а інші співучасники у мантіях уникнуть правосуддя. Проте ситуація кардинально змінилася. На підставі розкритих цифрових даних, аналізу мобільних пристроїв та прямих свідчень фігурантів НАБУ і САП офіційно оголосили про підозри іншим впливовим суддям, серед яких опинилися Жанна Єленіна, Ірина Григор’єва та Ігор Желєзний. Саме у цей переломний момент резонансна справа Князєва остаточно перетворилася на наймасштабніший процес внутрішнього очищення, змусивши багатьох служителів Феміди поспіхом залишати свої високі посади.
Угода зі слідством у ВАКС: фінал судді та реальні конфіскації
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив історичний вирок, офіційно затвердивши угоду про визнання винуватості між колишнім очільником Верховного Суду та прокурорами антикорупційного відомства. Обвинувачений екссуддя повністю визнав свою безпосередню провину в отриманні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. Суспільний резонанс навколо остаточного вироку у вигляді 5 років реального ув’язнення виявився значним, оскільки значна частина громадян вважала такий термін занадто компромісним і м’яким для злочину загальнодержавного масштабу.
Проте тверезий критичний аналіз умов цієї угоди доводить її стратегічну вигідність для правоохоронної системи та держави в цілому. По-перше, засуджений надав правоохоронцям детальні, юридично закріплені викривальні свідчення проти інших учасників схеми, що дозволило розкрити системні корупційні зловживання, у яких була замішана Велика Палата суду. По-перше, держава змогла реалізувати безпрецедентні за своїми обсягами заходи фінансово-майнового стягнення. Окрім реального тюремного строку та трирічної заборони працювати у судових чи правоохоронних структурах, колишній посадовець втратив елітну квартиру та житловий будинок через повну майнову конфіскацію.
Крім того, у дохід держави було вилучено понад 200 тисяч доларів його особистих заощаджень та проведено спеціальну конфіскацію 1 248 700 доларів США із суми безпосередньо отриманого хабаря. Особливо важливою та символічною деталлю цієї кримінальної угоди стало зобов’язання колишнього судді перерахувати додатково 1 104 600 доларів на підтримку Збройних Сил України через спеціалізований благодійний фонд «Повернись живим». Таким чином, брудні корупційні статки олігархічних кіл були трансформовані в реальний інструмент захисту суверенітету країни від зовнішньої військової агресії.
Очищення судової системи: реальний крок уперед чи ілюзія?
Цей унікальний судовий прецедент чітко засвідчив міжнародній спільноті, що недоторканних каст чи привілейованих осіб в сучасній Україні більше не існує. Реальний обвинувальний вирок для топпосадовця, який очолював найвищий судовий орган влади — це серйозний ментальний та інституційний злам для всієї системи правосуддя. Однак, незалежні аналітики справедливо застерігають суспільство від передчасного ейфорійного оптимізму. Повне та безповоротне очищення судової системи неможливо успішно завершити лише одним, нехай і надзвичайно гучним судовим процесом. Системні зловживання потребують глибоких структурних реформ: радикального посилення процедур перевірки доброчесності діючих кадрів, тотального моніторингу реального способу життя суддів та ліквідації будь-яких процесуальних лазівок у профільному законодавстві.
Суспільство щиро очікує, що подальше розслідування стосовно всіх без винятку спільників та замовників злочину, включаючи ключову фігуру, якою є олігарх Костянтин Жеваго, буде доведене антикорупційними органами до логічних, суворих та справедливих вироків у суді. Тільки за умови тотального і безкомпромісного впровадження фундаментального принципу невідворотності покарання Україна зможе повноцінно відновити втрачену суспільну довіру до інститутів правосуддя та гарантувати прозорі, безпечні умови для залучення іноземних інвестицій. Держава, яка щодня виборює своє європейське майбутнє у жорстокій та кривавій війні, просто не має морального права вибачати внутрішню корупцію та миритися з мародерами в суддівських мантіях.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”