Уявіть собі правову систему, де рішення найвищого судового органу Європи може бути знівельоване висновком провінційного дисциплінарного комітету. Це звучить як сценарій для юридичного трилера, але саме така абсурдна реальність сьогодні розгортається в українському адвокатському середовищі. У центрі суспільної уваги опинився гучний прецедент — дисциплінарна справа щодо відомого столичного правозахисника, адвоката Лариси Криворучко. Хоча саме провадження щодо неї зрештою було закрите, тутешня регіональна комісія примудрилася ухвалити протиправне та парадоксальне рішення, зафіксувавши наявність «дисциплінарного проступку» там, де міжнародне право побачило бездоганний захист.
Справа Лариси Криворучко: перемога в ЄСПЛ проти амбіцій регіональної КДКА
Фундаментом цієї заплутаної суперечки стала успішна професійна діяльність правозахисниці. Лариса Криворучко здобула блискучу перемогу в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), повністю відстоявши законні інтереси та фундаментальні права свого Клієнта на найвищому міжнародному рівні. Страсбурзький суд детально проаналізував усі матеріали справи, надав остаточну правову оцінку доводам сторін та визнав дії захисту правомірними.
Проте КДКА Вінницької області вирішила, що її внутрішня експертиза стоїть вище за європейську юриспруденцію. Регіональна комісія дала абсолютно іншу, діаметрально протилежну оцінку тим самим обставинам. Перед широким колом читачів та всією юридичною спільнотою постає закономірне і вкрай гостре питання: кому ми маємо довіряти? Органу міжнародного правосуддя, чиї прецеденти є частиною національного законодавства України, чи місцевій структурі, легітимність якої сьогодні перебуває під величезним сумнівом?
«Коли регіональний орган перебирає на себе функції ревізора рішень Європейського суду, руйнується сама суть правової держави та нівелюються міжнародні гарантії захисту прав людини».
Територіальний та часовий абсурд: чому Вінниця судить Київ?
Критично-аналітичний розбір цієї ситуації виявляє глибокий правовий нігілізм та пряме порушення норм чинного закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Свавільні дії комісії суперечать закону щонайменше у двох ключових аспектах, які неможливо ігнорувати:
-
Ігнорування правил належної територіальної підсудності. Правозахисник Криворучко Л.С. офіційно є адвокатом міста Києва. Відповідно до профільного законодавства, розгляд будь-яких скарг чи дисциплінарних звинувачень щодо столичного юриста є виключною прерогативою КДКА м. Києва. Вінницькі чиновники взагалі не мали жодних правових підстав відкривати це провадження.
-
Втрата легітимності через закінчення строку повноважень. Закон чітко обмежує термін дії мандата членів дисциплінарних палат п’ятьма роками. Для даного складу комісії цей термін офіційно закінчився ще у 2022 році, згідно з даними останньої виборчої конференції. Таким чином, будь-які рішення, ухвалені цим органом після зазначеної дати, де-юре позбавлені законної сили, а сама комісія не має права діяти.
Воєнний стан як ширма: чому судді та прокурори можуть, а адвокати — ні?
Намагаючись виправдати своє нелегітимне перебування на посадах, представники КДКА Вінницької області офіційно посилаються на форс-мажорні обставини — мовляв, в країні триває воєнний стан, через що вони просто не можуть скликати легітимну конференцію адвокатів регіону для оновлення кадрів.
Однак цей маніпулятивний аргумент повністю розбивається об реальну практику інших інституцій системи правосуддя України. Погляньмо на очевидні факти:
1. Українські судді регулярно збирають Раду суддів України для розв’язання нагальних питань та проведення кадрових ротацій.
2. Органи прокуратури безперешкодно скликають Раду прокурорів та забезпечують безперервність законних процедур.
3. Представники наукової спільноти вільно організовують вибори до своїх рад та діють виключно у правовому полі.
Виходить дивний парадокс: для суддів, прокурорів та науковців війни «немає» у контексті виконання закону, а для верхівки адвокатури вона стала непереборною перешкодою. Чому ж виборчі конференції заблоковані лише в цій сфері? Відповідь прагматична і тривожна. Разом із прозорими виборами у чиновників зникнуть повноваження та контроль над розпорядженням мільйонними коштами, які формуються за рахунок обов’язкових адвокатських внесків. А за безпідставне утримання влади та фінансових потоків рано чи пізно доведеться нести сувору кримінальну відповідальність.
Спроба закрити провадження щодо адвоката Криворучко Л.С., одночасно звинувативши її у проступку — це недолуге намагання зберегти гарну міну при поганій грі. КДКА Вінницької області не змогла приховати головного: системна криза легітимності в органах адвокатського самоврядування досягла свого піку. Питання незаконного розподілу фінансів, ігнорування рішень ЄСПЛ та перевищення владних повноважень залишається відкритим, і суспільство вимагає негайного розслідування.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”