Останні події навколо справи ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, який нещодавно отримав вирок у вигляді п’яти років позбавлення волі після укладення угоди зі слідством, знову актуалізували дискусію про межі публічності правоохоронних органів. У центрі уваги — комунікаційна стратегія Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Чи є нормальним, коли державний орган обирає для своїх відеороликів назви на кшталт «Продаж» справ у Верховному Суді», і чи не стає такий хайп інструментом руйнування інституційної довіри?
Сила заголовка: інформація чи маніпуляція?
Сьогодні медіапростір вимагає «швидких» емоцій. Соціальні мережі, Телеграм-канали та YouTube-платформи диктують свої правила: чим гучніший заголовок, тим більше охоплень. Однак, коли йдеться про правоохоронні органи, межа між інформуванням та популізмом стає небезпечно тонкою.
Як зазначає у своєму блозі Інна Отрош, подібні «красномовні» назви сприймаються стороннім спостерігачем не як викриття конкретного правопорушення, а як сигнал про системну корупцію, де кожен суддя — потенційний злочинець. Використання термінів на кшталт «продаж справ» щодо найвищої судової інстанції держави створює узагальнюючий образ, який б’є по авторитету всієї судової гілки влади. Чи було б доречніше назвати ролик «Справа Князєва: деталі угоди»? Безумовно, це звучить менш «хайпово», але значно більш професійно та коректно з правової точки зору.
САП та авторитет судової влади: де шукати баланс?
Звісно, ніхто не заперечує необхідність боротьби з корупцією. Ми всі є свідками жахливих кейсів, де фігурантами стають високопосадовці, чия діяльність прямо впливає на обороноздатність країни та справедливість рішень. Проте, важливо пам’ятати: правоохоронці повинні бути «холодними» у своїх оцінках до моменту винесення вироку судом.
Коли посадовці намагаються компенсувати власну професійну недосконалість гучними гаслами, вони ненавмисно (або свідомо) формують у суспільстві образ «цапа відбувайла». Якщо черговий посадовець використовує гучні виступи проти суддів як ширму для прикриття власної неефективності, то яка довіра до судової системи може формуватися в такому середовищі? Авторитет правосуддя — це фундамент демократичної держави, і кожен такий «клікбейтний» заголовок — це тріщина у цьому фундаменті.
Час для фахової дискусії
Сьогодні, коли ВАКС вже затвердив угоду про визнання винуватості у справі Князєва, емоції мають поступитися місцем аналітиці. Вкрай важливо, щоб реакція Верховного Суду, Вищої ради правосуддя та Ради суддів була конструктивною. Замість мовчання інституції мають чітко артикулювати: медіакампанії не повинні підривати незалежність правосуддя.
Замість «хайпу» на назвах, громадяни очікують від антикорупційних органів тихої, послідовної та професійної роботи. Ми повинні вимагати не емоційних промов, а якісних розслідувань, де кожен факт доведений у суді, а не «проданий» глядачу через яскравий заголовок. Адже справжня боротьба з корупцією — це не про кількість переглядів, а про сталість правового порядку.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”