Держава збирає з нас податки, і в умовах повномасштабної війни кожен українець має право знати, куди витрачається кожна копійка. Проте регулярні фінансові скандали у вищих ешелонах влади змушують суспільство дедалі частіше ставити незручні запитання. Новим тригером для публічного обговорення стала резонансна подія на заході України: екскерівнику Служби відновлення та розвитку інфраструктури Львівщини оголошена офіційна Олег Береза підозра НАБУ та САП. Мова йде про ймовірне нецільове використання понад 94 мільйонів гривень з державного бюджету.
У той час, коли фінансування критичних потреб має бути максимально прозорим, подібні прецеденти підривають довіру до державних інституцій. Що саме інкримінують посадовцю та який шлейф скандалів тягнеться за ним із минулого? Спробуємо розібратися детально.
Справа на 94 мільйони: Куди «попливли» дорожні кошти?
Суть звинувачень, які висунули правоохоронці, полягає у серйозному порушенні бюджетного законодавства. Слідство встановило, що гроші, які держава виділила на поточний ремонт та утримання автомобільних доріг Львівської області, були використані абсолютно на інші цілі. Згідно з матеріалами справи, посадовці вирішили самовільно спрямувати кошти на облаштування майданчика для зважування та відстою вантажівок на автошляху Львів — Краковець.
Схема фінансування виглядала наступним чином:
-
Грудень 2022 року: Перераховано перший і найбільший транш — понад 92 мільйони гривень.
-
2023 рік: На цей же об’єкт «докинули» ще близько 2 мільйонів гривень.
Сам факт існування майданчика ніхто не заперечує — об’єкт збудований. Проте ключова проблема криється в юридичній площині. Чи має право чиновник самовільно перерозподіляти фінанси, ігноруючи цільове призначення? Правоохоронці переконані, що це пряме нецільове використання бюджетних коштів. Сам фігурант наполягає на законності своїх дій, але якщо все було в межах норми, чому справою займаються антикорупційні органи найвищого рівня?
Приховані статки та «ліва» бронь від мобілізації: Що приховує бекграунд посадовця?
Для тих, хто уважно стежить за антикорупційними розслідуваннями інтернет-видання Sprotyv Team, нова підозра не стала несподіванкою. Фігура очільника Служби відновлення Львівщини вже давно перебуває під пильним оком контролюючих органів через інші серйозні інциденти.
По-перше, у 2024 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило повну перевірку декларації посадовця. Результати виявилися приголомшливими: у документах виявили недостовірні відомості на суму близько 2,9 млн гривень. Чиновник просто «забув» вказати або суттєво занизив вартість певних грошових активів та нерухомого майна. НАЗК офіційно визнало, що ці дії мають чіткі ознаки кримінального правопорушення.
По-друге, того ж року розгорівся ще один гучний скандал, пов’язаний із мобілізацією. Служба безпеки України (СБУ) відкрила провадження щодо факту фіктивного працевлаштування у Службі відновлення. Слідчі припускають, що за особистої ініціативи керівника до установи офіційно влаштували щонайменше двох чоловіків призовного віку. Мета була прозаїчною — надати їм незаконну «броню» від служби в Збройних Силах України.
Чому громадський контроль — єдина зброя проти безкарності?
Коли в країні триває війна, корупція на дорогах та маніпуляції з фінансами сприймаються суспільством надзвичайно болісно. Спроби виправдати порушення закону «благими намірами» або будівництвом інфраструктури більше не працюють. Кожен держслужбовець повинен розуміти індивідуальну відповідальність за кожну підписану платіжку.
Ця історія є лакмусовим папірцем для всієї системи. Реальне очищення влади та жорсткий розкрадання грошей контроль за бюджетом можливі лише тоді, коли громадяни готові об’єднуватися, аналізувати факти та разом ставити незручні запитання. Публічність — це єдине, чого по-справжньому бояться недоброчесні чиновники.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”