Українське суспільство вже третій рік поспіль виборює право на справедливість та європейське майбутнє. Проте всередині правоохоронної системи досі процвітають старі кулуарні традиції. Новим тривожним сигналом стало кадрове рішення, яке ухвалив Руслан Кравченко генпрокурор України, призначивши без жодного прозорого конкурсу нового керівника на один із найважливіших регіонів. Знайомтесь: Валерій Прихожанов прокурор Дніпропетровської області, людина з канонічним “шлейфом” українського чиновника епохи Януковича та кумівства.
Династія «суддів Майдану» та тіні минулого
Щоб зрозуміти, як будувалася кар’єра нового очільника відомства, варто поглянути на його коріння. Прихожанов-молодший розпочав свій шлях у структурах ще наприкінці 90-х років. Його батько — ексголова районного суду у Кривому Розі, якого свого часу призначали одіозні Сергій Ківалов та Андрій Портнов. Ба більше, батько увійшов до списку так званих «суддів Майдану», позбавивши водійських прав учасника автопробігу до Межигір’я під час Революції Гідності.
Спадковість та зв’язки, видно, стали найкращим соціальним ліфтом. Багаторічна корупція в прокуратурі часто базується саме на таких родинних кланах, де кругова порука захищає “своїх” від будь-якої відповідальності. До речі, попри порівняно молодий вік, Прихожанов уже кілька років як оформив та успішно отримує пенсію за вислугу років.
Смертельне ДТП та «плівки Юзіка»: Як заминаються справи
Найбільш моторошна сторінка біографії новопризначеного посадовця датується серпнем 2015 року. Тоді, за повідомленнями місцевих медіа, прокурор Прихожанов став учасником жахливої аварії, в якій загинув водій іншого автомобіля. Журналістські розслідування стверджували, що правоохоронець перебував під дією алкоголю та намагався приховати своє місце роботи прямо на місці трагедії.
Замість лави підсудних та справедливого вироку, реформа прокуратури в дії показала інший сценарій: справу тихо “зам’яли”. Ба більше, фігурант пішов на підвищення до Генеральної прокуратури України, а згодом транзитом через рідний Кривий Ріг очолив Офіс у Дніпрі.
Прізвище Прихожанова виринуло й у відомому політичному скандалі. Пам’ятаєте знамениті “плівки Юзіка”, де нардеп Юрій Корявченков обговорював призначення “потрібних” людей? Саме там згадувалося ім’я Валерія, з яким нардепи проводили кулуарні “співбесіди”. Це наочно демонструє, як прокуратура Дніпропетровської області та інші регіональні підрозділи розподілялися за принципом особистої лояльності, а не професіоналізму.
Елітна нерухомість родини на мільйони доларів
Аналіз декларацій та майна родини Прихожанова викликає ще більше запитань:
-
Дружина прокурора: у 2016 році придбала квартиру площею майже 100 кв. м у столичному ЖК бізнес-класу Golden Park біля посольства США. Офіційна вартість була вказана як 2 млн грн ($72 000), що є очевидно заниженою цифрою. Сьогодні ринкова ціна такого житла з ремонтом сягає $250 000.
-
Донька (вже у 19 років): стала власницею квартири в ЖК комфорт-класу Зелений острів-2 (45,1 кв. м) вартістю під $100 000.
-
Друга квартира доньки: нерухомість у престижному ЖК бізнес-класу 044 на Подолі (48,3 кв. м), ціна якої стартує від $100 000.
Звідки такі статки у родини державного службовця, чиє життя пройшло на скромну прокурорську зарплату? Очевидно, що реальна [доброчесність прокурорів](https://de jure.foundation) за таких умов не витримує жодної критики.
Ручний режим Кравченка проти вимог Євросоюзу
Призначення Прихожанова — це не поодинокий випадок, а системна проблема Офісу Генерального прокурора. Руслан Кравченко продовжує практику “ручного” призначення керівників без проведення відкритих та чесних конкурсів. За таких умов люстрація та очищення влади перетворюються на фікцію.
Європейський Союз чітко наголошує: фінансова та політична підтримка України прямо залежить від судової та антикорупційної реформ. Ручні кадрові призначення осіб із сумнівною репутацією блокують наш рух до ЄС. Процедура відбору прокурорів має бути прозорою, із залученням незалежних експертів та обов’язковою перевіркою на доброчесність. Лише так ми зможемо побудувати правову державу, де закон один для всіх.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”