Українське суспільство вже понад десятиліття перебуває у стані перманентного очікування глобальних змін, де одним із ключових маркерів є повне очищення правоохоронної та судової систем. Проте за гучними політичними гаслами про прозорість та європейські стандарти часто ховаються старі, добре перевірені часом кулуарні механізми. Резонансні розслідування та останні публікації з інтернету наочно демонструють, що кадрова політика у вищих ешелонах правосуддя досі викликає більше запитань, ніж відповідей, стаючи серйозним викликом для національної безпеки.
Ручний режим призначення: як Сергій Дейнека очолив відомство
Однією з ключових вимог міжнародних партнерів та Європейського Союзу для успішної євроінтеграції України є відновлення прозорих, конкурентних та чесних конкурсів на посади топпрокурорів. Це базовий індикатор реальної боротьби з корупцією. Проте на практиці ми бачимо зовсім інший підхід. Керівництво регіональних відомств дедалі частіше призначається у так званому «ручному режимі», без жодного прозорого змагання та залучення громадськості.
Яскравим втіленням такої системи став Сергій Дейнека, якого очолити такий стратегічний орган, як Чернігівська обласна прокуратура, призначив в обхід конкурсних процедур Руслан Кравченко. Важливо зауважити, що цього посадовця не слід плутати з його повним тезкою — Сергієм Дейнеком, колишнім очільником Державної прикордонної служби України. Коли Кравченко запроваджував схему призначення в ручному режимі, це декларувалося як винятково «тимчасовий захід». Проте минув майже рік, а повернення до законних конкурсних процедур досі ігнорується як у стінах Верховної Ради, так і в самій прокуратурі. Подібна кулуарність створює величезні ризики для правової системи країни.
Феномен прокурорської бідності: кімната в гуртожитку проти Audi Q5
Аналіз офіційних майнових звітів українських держслужбовців уже давно став окремим жанром журналістських розслідувань. Офіційна декларація прокурора Сергія Дейнеки демонструє нам класичний образ «абсолютно бідного» чиновника. Згідно з документами, очільник обласної прокуратури не володіє взагалі жодною нерухомістю, а вся його родина прописана в одній кімнаті гуртожитку. Будь-які грошові накопичення чи банківські рахунки у звітності відсутні. На перший погляд, таку фінансову скромність можна спробувати пояснити тим, що Сергій Дейнека виховує п’ятьох дітей.
Відсутність власного даху над головою та офіційних заощаджень дивним чином не завадила дружині топ-прокурора придбати у 2025 році коштовний автомобіль преміум-сегменту — Audi Q5 2023 року випуску.
Подібна купівля дорогого кросовера під час кривавої повномасштабної війни родиною, яка офіційно тулиться у гуртожитку, викликає глибоке суспільне обурення. Це демонструє разючий розрив між офіційними доходами посадовця та реальним рівнем життя його найближчого оточення, що є класичною ознакою прихованої корупції.
Російський слід та база «Миротворець» у родинному колі
Проте фінансові махінації та сумнівні статки виглядають другорядними на тлі питань національної безпеки. Як свідчать офіційні дані, дружина прокурора Ганна Дейнека (яку він у документах записує як Анна) внесена до відомої бази Центру «Миротворець». Ще у 2015 році вона двічі незаконно в’їжджала на територію Російської Федерації безпосередньо з тимчасово окупованих українських територій.
Її батьки — Василь та Тетяна Бірюкові — досі проживають в окупації та відкрито демонструють у російських соціальних мережах яскраві проросійські погляди. Тесть прокурора у квітні 2026 року активно підтримував у мережі «Однокласники» дописи з георгіївськими стрічками та вихвалянням загарбників. Теща Тетяна Бірюкова регулярно робить репости на підтримку зниклих російських військових та захоплюється пропагандисткою Симоньян. Проте відверта антиукраїнська позиція не завадила тещі прокурора у серпні 2021 року придбати квартиру площею 62,3 кв.м у київському ЖК «Метро Парк».
Не менш скандальною постаттю є брат дружини — Іван Бірюков, який також перебуває у списках сайту «Миротворець», адже з 2014 по 2021 рік здійснив 370 візитів до РФ з окупованих територій. З 2025 року він раптово став успішним підприємцем в Україні, а вже у 2024 році придбав елітний BMW X5 2023 року випуску, ринкова вартість якого становить близько 87,5 тисяч доларів. Наявність таких родичів у керівника прокуратури прикордонної області — це пряма загроза державній безпеці.
Чому затягування реформ загрожує майбутньому України?
Критична ситуація, в якій опинилася корупція в прокуратурі, наочно доводить: відмова від відкритих кадрових конкурсів є згубною для держави. Наявність родичів із проросійським бекграундом та незадекларованих коштів у керівництва регіональних органів правосуддя руйнує довіру громадян до державних інститутів. Якщо Україна дійсно прагне стати частиною цивілізованого європейського простору, реформа прокуратури має бути негайно повернута у правове поле, а всі сумнівні призначення — скасовані на користь відкритих і чесних конкурсів.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”