Історія української боротьби з топкорупцією знає чимало гучних затримань, але події навколо колишнього очільника найвищої судової інстанції країни назавжди увійдуть у підручники з юриспруденції та сучасної історії. Рівно на третю річницю початку розслідування цієї резонансної схеми суспільство сколихнула новина, яка остаточно розставила крапки над «і» в кулуарних таємницях процесу. Стало відомо, що відбулася сенсаційна угода з НАБУ в обмін на вирок, в межах якої ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв пішов на повну співпрацю зі слідством, викривши чотирьох своїх колег-суддів. Це рішення кардинально змінило не лише хід судового процесу, а й оголило глибокі системні проблеми вітчизняного правосуддя.
Всеволод Князєв у залі суду. джерело: Слово і Діло
Анатомія зради чи вимушений компроміс: передісторія справи Князєва
Нагадаємо, що цей безпрецедентний корупційний скандал розпочався у травні 2023 року, коли детективи НАБУ за процесуального керівництва САП затримали чинного на той момент голову Верховного Суду. Його звинуватили в отриманні неправомірної вигоди у розмірі близько 2,7 мільйона доларів. Цей хабар, за даними слідства, призначався за ухвалення судом рішення на користь відомої фінансово-промислової групи.
Спочатку захист підозрюваного намагався побудувати класичну стратегію заперечення провини, а сам обвинувачений заявляв про політичний підтекст справи. Проте, коли залізобетонна доказова база антикорупційників — включно з аудіозаписами, агентурною роботою та міченими купюрами — не залишила простору для маневрів, тактика захисту кардинально змінилася. Розуміючи невідворотність суворого покарання, колишній топпосадовець обрав інший шлях. Резонансна угода Князєва з НАБУ стала логічним завершенням тривалого протистояння, де на кону стояла свобода та майбутнє ключового фігуранта.
Угода з НАБУ: на які поступки пішов ексголова Верховного Суду
Інститут угоди про визнання винуватості в антикорупційному законодавстві України викликає чимало палких дискусій, і кейс Князєва — найяскравіше тому підтвердження. Для широкого загалу такий крок часто виглядає як «м’яке покарання» або спроба уникнути реальної відповідальності. Проте з погляду слідства — це унікальна можливість ліквідувати всю злочинну вертикаль та дістатися до інших учасників змови.
В обмін на суттєве пом’якшення остаточного судового рішення та можливість уникнути максимального терміну ув’язнення, ексголова надав викривальні свідчення. Головна цінність цих даних полягає в тому, що вони детально описують внутрішні кулуарні механізми розподілу тіньових коштів усередині найвищого судового органу країни. Фактично, Всеволод Князєв вирок якого тепер базується на цій компромісній угоді, погодився стати головним інструментом обвинувачення проти системи, частиною якої він сам тривалий час був і яку безпосередньо очолював.
Чотири колеги під ударом: кого викрили свідчення
Найбільш інтригуючою та водночас руйнівною для репутації судової гілки влади частиною домовленостей стало викриття інших чинних служителів Феміди. Відповідно до матеріалів розслідування, на третю річницю справи колишній керівник детально розписав ролі та участь чотирьох своїх безпосередніх колег — чинних суддів Верховного Суду.
Ці особи, за попередніми даними правоохоронців, були залучені до голосування за «потрібні» рішення або безпосередньо отримували свої частки від загальної суми неправомірної вигоди. Таким чином, корупція у Верховному Суді виявилася не поодиноким випадком індивідуального хабарництва, а злагодженим колективним промислом у мантіях. Нові свідчення запускають масштабний етап розслідування, де під ударом опинилися впливові люди, які ще вчора вершили долі мільйонів громадян.
Критичний погляд: очищення системи чи кулуарні домовленості?
З глибокого аналітичного погляду, ця прецедентна ситуація має двояку природу і викликає серйозний суспільний резонанс. З одного боку, НАБУ і САП продемонстрували здатність діяти безкомпромісно, використовуючи сучасні правові інструменти західного зразка для викриття системних корупційних синдикатів на найвищому рівні. З іншого боку, у суспільстві виникає закономірний скепсис: чи не занадто легко головний фігурант купує свою відносну юридичну безпеку ціною чужих імен?
Критично важливо, щоб результатом цієї угоди став реальний ланцюговий ефект — притягнення до суворої відповідальності всіх чотирьох згаданих суддів та повне очищення вищої судової ланки. Якщо ж справа обмежиться лише формальним вироком для Князєва, а решта учасників схеми уникне реального покарання, це завдасть непоправного удару по довірі до антикорупційної реформи. Україна, яка декларує європейські цінності та прагне інтеграції до ЄС, не має права на імітацію правосуддя. Тільки відкритий, прозорий та чесний процес над усіма фігурантами покаже, чи готова держава по-справжньому ламати хребет системній корупції.
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”