Судові процеси, які приковують увагу мільйонів, завжди стають іспитом для правової системи країни. Проте інколи навіть у найгучніших провадженнях базові європейські стандарти розбиваються об банальну процесуальну бюрократію або свідоме затягування процесу. Яскравим прикладом цього стала резонансна справа Вячеслава Зінченка, навколо якої розгортається новий юридичний прецедент, пов’язаний з обмеженням прав обвинуваченого.
21 травня 2026 року Львівський апеляційним судом (головуючий суддя Василь Головатий) розглянув низку критично важливих клопотань сторони захисту. На порядку денному стояли апеляційна скарга, питання поновлення строків на оскарження та заяви про відвід. За результатами засідання була проголошена ухвала суду. Проте станом на сьогодні цей документ фактично залишається «примарою» для самого підзахисного та його представників. Повний текст рішення досі не надіслано захисту, не завантажено до електронного кабінету системи ЕДЕС (Електронний суд) та не скеровано на електронну пошту.
Чому звичайна затримка документів є катастрофою для правосуддя і як вона унеможливлює захист людини, яка перебуває під вартою? Розбираємося в деталях процесуального конфлікту.
Чому ухвала суду стала таємницею для захисту?
У кримінальному процесі кожен день на вагу золота, особливо коли підзахисний утримується під вартою без права внесення застави. Коли суд оголошує лише вступну та резолютивну частини рішення, закон чітко визначає строки для підготовки та видачі повного тексту. Це не забаганка адвоката, а імперативна вимога закону.
Як зазначає відомий адвокат Лариса Криворучко, яка представляє інтереси Зінченка В.Ф., ненадсилання повного тексту судового акта повністю паралізує роботу правозахисників. Без офіційного, завіреного документу сторона захисту позбавлена можливості:
-
Ознайомитися з детальною мотивувальною частиною суду та зрозуміти, якими аргументами керувалися судді;
-
Перевірити законність і обґрунтованість ухваленого рішення;
-
Належним чином підготувати заперечення та подальші процесуальні документи;
-
Реалізувати конституційне право на ефективне оскарження у вищих інстанціях.
Коли обвинувачений перебуває в ізоляторі, позбавлення його адвокатів доступу до рішення суду перетворює декларований Кримінальний процесуальний кодекс на формальність. Держава вимагає від громадянина дотримання строків оскарження, але сама ж забирає у нього час, приховуючи текст судового рішення.
Справа Вячеслава Зінченка: як процесуальні зволікання руйнують право на захист
Юридична спільнота наголошує: подібні дії судової гілки влади прямо порушують не лише внутрішнє законодавство України (зокрема статті 7, 21, 22, 24 та 376 КПК України), а й міжнародні зобов’язання. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Стала практика ЄСПЛ чітко вказує: доступ до правосуддя має бути реальним та ефективним, а не ілюзорним чи формальним.
Важливий юридичний нюанс: Без наявності повного тексту ухвали апеляційного суду адвокати не можуть зробити наступний крок — звернутися з касаційною скаргою до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) або подати скаргу до Європейського суду з прав людини.
Таким чином, створюється штучний процесуальний вакуум. Особа залишається під вартою, механізм її захисту заблоковано, а вища судова інстанція не може втрутитися, бо юридично «немає що оскаржувати». Подібне штучне обмеження прав у резонансному провадженні викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості процесу.
Резонансні кримінальні провадження та публічна довіра до Феміди
Коли мова йде про резонансні справи, прозорість дій суду є єдиним способом зберегти суспільну довіру. Приховування або невиправдане затягування видачі судових рішень демонструє слабкість системи та породжує підозри у спробах приховати процесуальні помилки або обмежити доступ до правосуддя. Судове рішення є основою, на якій будується баланс між обвинуваченням та захистом. Якщо цей баланс порушено, руйнується весь принцип змагальності сторін.
Сьогодні сторона захисту Вячеслава Зінченка висуває законні та безальтернативні вимоги до Львівського апеляційного суду:
1. Негайно направити адвокату Ларисі Криворучко належним чином завірений повний текст ухвали від 21.05.2026 року через систему Електронного суду та на офіційну електронну пошту захисника у належній сканованій якості із мокрою печаткою.
2. Провести службову перевірку для встановлення посадових осіб, з чиєї вини було допущено порушення строків відправки документів.
3. Надати письмові роз’яснення щодо причин неналежної організації роботи суду та обмеження прав сторони захисту.
Правозахисники налаштовані рішуче. Подальше ігнорування закону з боку апарату суду чи суддів буде розцінено як свідоме перешкоджання законній адвокатській діяльності. А це вже є підставою для відкриття кримінального провадження за відповідною статтею Кримінального кодексу України. Спостерігаємо за розвитком подій та сподіваємося, що верховенство права у цій справі переможе телефонне право чи чиновницьку недбалість.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”