Поки вся Україна бореться за виживання, у тиловому Закарпатті триває зовсім інша, комерційна «битва» за золоті квадратні метри. Ужгород, який прийняв тисячі переселенців і релокований бізнес, став епіцентром будівельного буму. Проте за фасадами елітних новобудов дедалі чіткіше проглядається масштабний конфлікт інтересів. Справжньою бомбою в інформаційному просторі стало нове розслідування команди Bihus.Info, яка розкрила, як агресивно та масштабно розростається бізнес-імперія родини мера, очолювана найближчими родичами міського голови Богдана Андріїва.

Це не просто історія про успішний капіталізм. Це детальний аналітичний кейс про те, як хаотична забудова Ужгорода перетворилася на сімейний підряд із залученням сумнівних партнерів з інших регіонів, і все це — під прикриттям юридичних маніпуляцій.

Маверік на набережній та дніпровський слід: Що приховує елітна нерухомість?

Найгучнішим об’єктом розслідування став престижний житловий комплекс «Маверік», який зводиться в одному з найдорожчих куточків міста — на Слов’янській набережній, прямо навпроти мальовничого Боздоського парку. Замовниками цього будівництва є компанії «Маверік девелопмент» та «Маверік девелопмент 2». Останню фірму зареєстрували наприкінці 2025 року, а її бенефіціарами виявилися колишня дружина мера Ужгорода та ексдружина його брата. Директором цього сімейного підприємства став син міського голови.

Проте аналіз структури власності виявив значно глибші зв’язки. Партнером і девелопером проєкту виступає дніпровська компанія «Дайтона груп». У медіа це ім’я добре відоме через скандальні забудови в Дніпрі та спроби знищити Протасів Яр у Києві. Цю структуру тісно пов’язують із бізнес-оточенням Геннадія Корбана. Такий альянс місцевої влади та скандального великого бізнесу викликає чимало запитань у громади. Чому саме під час повномасштабної війни закарпатська елітна нерухомість стала плацдармом для дніпровських забудовників, і яку роль у цьому відіграють підписи міських чиновників? Подробиці цих зв’язків активно висвітлюють регіональні медіа, зокрема портал Закарпаття24.

Від знищеної друкарні до вулиці Швабської: Географія сімейного бізнесу

Апетити, які демонструє бізнес-імперія родини мера, не обмежуються набережною. Журналісти нагадують про цинічну долю старої міської друкарні. Ще у 2018 році Богдан Андріїв публічно обіцяв зберегти це історично й муніципально важливе підприємство. Проте згодом будівлю знесли, а на її місці виріс ЖК «Французький двір», інтереси якого офіційно представляє син мера.

Наступна точка на карті — вулиця Швабська в центрі міста. Тут, де земля коштує шалених грошей, уже готується новий котлован. Дозволи на будівництво знову отримала фірма, записана на сина та колишню дружину очільника міста. Така системність доводить: забудова Ужгорода фактично монополізована вузьким колом осіб, які мають прямий доступ до ухвалення владних рішень, про що детально повідомляє Zaxid.net.

Юридичне розлучення як ширма від НАЗК та правосуддя

Найбільш критичним аспектом схеми є раптове розлучення Богдана Андріїва з дружиною у 2024 році. Аналітики та розслідувачі сходяться на думці, що це класичний інструмент для уникнення декларування та приховування реальних статків. У декларації самого мера бізнес-активи майже відсутні, тоді як його «ексдружина» володіє мільйонними капіталами й фірмами.

Попри офіційне розірвання шлюбу, журналісти зафіксували, що пара продовжує спільно подорожувати за кордон, а сам міський голова безкоштовно їздить на автомобілі, який оформлено на компанію колишньої дружини. Це створює очевидний, хоч і юридично завуальований конфлікт інтересів.

Сам Богдан Андріїв традиційно заперечує будь-які звинувачення. За його словами, рідні є «незалежними підприємцями», а він не ухвалював жодних рішень на їхню користь. Проте громада Ужгорода чудово розуміє: без сприяння міської ради, архітектурних архівацій та земельних погоджень такий стрімкий зліт сімейного бізнесу під час війни був би просто неможливим. Подібні інциденти лише підкреслюють хронічні проблеми, адже раніше мер уже фігурував у кримінальних провадженнях (наприклад, щодо реконструкції «Совиного гнізда»), які успішно закрили за строками давності. Ситуація вимагає негайної уваги антикорупційних органів, адже хаотична забудова руйнує обличчя Ужгорода, перетворюючи історичне європейське місто на приватний бізнес-проєкт однієї родини.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”