Верховний Суд України традиційно вважається найвищою інстанцією справедливого правосуддя, де громадяни та бізнес мають знаходити остаточний і беззаперечний захист своїх прав. Проте останні події навколо головної судової установи країни знову сколихнули українське суспільство та міжнародних партнерів. Боротьба з топкорупцією вийшла на новий рівень: Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили нові підозри ключовим фігурантам однієї з найгучніших справ у новітній історії. Цього разу під приціл слідства потрапила системна корупція у Верховному Суді, яка безпосередньо загрожує основам національної безпеки та верховенству права.
Хронологія та деталі схеми: мільйони за “потрібне” рішення
Коріння цього скандалу сягає масштабного багаторічного спору навколо 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (Полтавський ГЗК). Власник групи «Фінанси та Кредит», олігарх Костянтин Жеваго, прагнучи зберегти контроль над цим стратегічним активом після скасування договору купівлі-продажу апеляційним судом у 2022 році, вирішив діяти перевіреними протизаконними методами.
За версією слідства, на початку 2023 року бізнесмен через довірених посередників вступив у змову з адвокатом так званого «бек-офісу», який функціонував при Верховному Суді. Упродовж березня–квітня 2023 року для забезпечення позитивного результату було акумульовано фантастичну суму — 2,7 мільйона доларів США. Уже 19 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення на користь олігарха. Слідство вважає, що після цього відбувся безпосередній продаж судових рішень: близько 1,8 мільйона доларів було розподілено між тодішнім головою суду Всеволодом Князєвим та іншими залученими суддями. Хоча Князєва та адвоката викрили «на гарячому» під час отримання другого траншу у травні 2023 року, збір додаткових доказів тривав, що дозволило антикорупційним органам офіційно розширити коло підозрюваних.
Хто ці судді: імена та обличчя резонансної справи
Офіційне повідомлення про підозру суддям стало логічним продовженням тривалого розслідування. Згідно з інформацією правоохоронних органів та журналістських розслідувань провідних антикорупційних медіа, статус підозрюваних отримали троє чинних служителів Феміди та один суддя у відставці. На момент вчинення злочину всі вони входили до складу Великої Палати ВС:
1. Жанна Єленіна — чинна суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС. Під час обшуків у неї вилучили значні обсяги готівкової валюти, номери купюр якої збіглися з міченими грошима хабаря.
2. Ігор Желєзний — чинний суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС, чия доброчесність і раніше викликала серйозні запитання у громадських активістів через майно сумнівного походження.
3. Ірина Григорʼєва — чинна суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС, у якої масштабні обшуки проходили ще на початковому етапі розкриття схеми.
4. Сергій Стороженко — колишній суддя Касаційного кримінального суду ВС, який поспішно подав у відставку у травні 2023 року відразу після перших затримань у цій справі.
Чому корупція у Верховному Суді є системною катастрофою
Коли під підозру потрапляє найвища судова ланка, проблема перестає бути локальною. Як справедливо зазначається у резонансному дописі адвоката Лариси Сергіївни Криворучко, фактично йдеться про одну з найгучніших підозр у судовій системі України. Мова йде не про банальну процесуальну помилку чи дрібне дисциплінарне порушення, а про ймовірний тотальний продаж правосуддя на найвищому рівні судової влади.
Якщо викладені НАБУ обставини будуть остаточно доведені у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), це означатиме страшний діагноз для системи: ключові рішення ухвалювалися не на підставі закону та залізобетонних доказів, а під прямим впливом багатомільйонних хабарів. Це вщент руйнує суспільну довіру до принципу незалежності суду, нівелює поняття справедливого правосуддя та ставить під загрозу європейську інтеграцію держави. Тільки безкомпромісне очищення та реальні вироки здатні повернути віру громадян у закон.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”