Українська судова система перебуває на етапі глибокого, хоч і надзвичайно складного очищення. Черговим гучним прецедентом, який привернув увагу громадськості, стало рішення щодо відомого служителя Феміди. Нещодавно суддя Ігор Штульман офіційно визнаний таким, що не відповідає займаній посаді. Він повністю провалив перший етап перевірки — кваліфікаційний іспит, через що його не допустили до подальших співбесід. Ця подія викликала серйозний резонанс, адже фігура цього судді роками уособлювала системні проблеми українського правосуддя.

Провал на іспиті: як колегія ВККС №5 винесла вердикт

Служитель Феміди, який останнім часом представляв Шостий апеляційний адміністративний суд, не зміг продемонструвати належний рівень знань та професійної компетентності. Рішення про його дискваліфікацію ухвалила колегія ВККС №5, до складу якої увійшли принципові та фахові члени комісії:

  • Ярослав Дух;

  • Ігор Кушнір;

  • Володимир Луганський;

  • Олексій Омельян.

Комісія не лише поставила незадовільну оцінку, а й одразу направила офіційну рекомендацію про звільнення судді до Вищої ради правосуддя. Суспільство давно вимагало детального розбору діяльності цього посадовця, і результати іспиту стали логічним підсумком його багаторічної кар’єри.

Шлейф резонансних рішень: історія кар’єрного шляху

Щоб зрозуміти глибину проблеми, варто згадати бекграунд, який назбирав колишній суддя Вищого адміністративного суду України (ВАСУ). Його діяльність у часи президентства Януковича та після Революції Гідності чітко демонструє, чому судова реформа гальмувала стільки років.

Хроніка рішень, які підривали довіру до правосуддя:

  • 2010–2013 роки: Штульман входив до колегій, які систематично залишали в силі рішення про заборону мирних зібрань. Обмеження прав громадян фіксувалися у Луганській області, Харкові та Севастополі, включно із забороною встановлення агітаційних наметів.

  • 2015 рік: Він увійшов до колегії, яка скасувала відсторонення одіозної судді Печерського суду Оксани Царевич, котру обґрунтовано підозрювали у переслідуванні активістів Автомайдану.

  • 2016 рік: Штульман особисто головував у колегії, що заблокувала звільнення судді Олени Васильєвої. Попри те, що Тимчасова слідча комісія довела грубі порушення закону з боку Васильєвої щодо майданівців, Штульман врятував колегу від відповідальності за порушення присяги.

Крім цього, Штульман демонстрував відверту закритість перед суспільством. Разом із колегою Загороднім він забороняв законну відеозйомку та використання мобільного телефону адвокату і правозахиснику Роману Маселку під час розгляду справи ще одного скандального представника системи — Володимира Бабенка.

«Віртуальне» судочинство та амбіції у ВАКС

Аналізуючи кваліфікаційне оцінювання суддів, експерти виявили дивовижні факти особистої дисципліни Штульмана. У період з 2011 по 2017 роки він спромігся винести щонайменше 10 ухвал та постанов у той самий час, коли офіційно перебував на навчанні або суддівських конференціях. Як можна фізично писати судові акти, перебуваючи на заходах в інших місцях — питання, що яскраво ілюструє колишні стандарти роботи ВАСУ.

Попри такий шлейф сумнівних епізодів, амбіції судді були величезними. Свого часу він намагався пробитися навіть до Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Проте міжнародні експерти та оновлені відбіркові комісії завадили цьому плану: кандидат просто не набрав необхідної кількості голосів через сумніви у його доброчесності.

Чого чекати від Вищої ради правосуддя?

Сьогодні доля суддівської мантії Штульмана вирішується на найвищому рівні. Процедура очищення виходить на фінішну пряму. Остаточну крапку в цій багаторічній історії має поставити ВРП.

Громадськість, правозахисники та міжнародні партнери України одностайні: очищення системи не повинно зупинятися на етапі рекомендацій. Ми з нетерпінням чекаємо на його остаточне звільнення після рішення ВРП. Це має стати чітким та недвозначним сигналом для всіх представників старої школи: часи безкарності та некомпетентності в українських судах назавжди минули.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”