В українських реаліях боротьби з корупцією розслідування щодо статків чиновників давно перетворилися на захопливі детективні серіали. Проте справа, фігурантом яка стала колишній заступник керівника Головного управління Національної поліції Києва Тарас Полієнко, б’є рекорди за рівнем вигадливості та абсурдності аргументів захисту. Ця історія — яскравий приклад того, як елітна нерухомість раптово з’являється у найближчих родичів, чиї офіційні доходи за все життя ледве покривають кілька продуктових кошиків.
Усе почалося з того, що журналісти-розслідувачі звернули увагу на шикарні апартаменти площею 220 квадратних метрів у столичному житловому комплексі бізнес-класу. Саме туди у розпал повномасштабної війни, в березні 2022 року, переїхав високопоставлений поліцейський разом із родиною. Подробиці того, як розгортався цей скандал навколо ексзаступник голови поліції Києва Полієнка, демонструють глибокі системні проблеми у правоохоронних органах.
Історія успіху «на квітах»: Як пенсіонерка зі 100 гривнями доходу купила пентхаус
Найцікавіший аспект цієї драми полягає у фінансовому портреті «успішної інвесторки». За даними Державної податкової служби, теща полковника з 1998 року офіційно заробила аж… 100 гривень. Вийшовши на пенсію у 2014 році, вона отримувала мінімальні виплати, що не перевищували 3 тисяч гривень на місяць. Її чоловік мав аналогічний фінансовий бекграунд, якого б точно не вистачило на столичний елітний сектор.
Попри це, у 2020 році пенсіонерка якимось дивом купує дворівневу квартиру в Києві за 3,3 мільйона гривень, а також два паркомісця. Згодом площа квартири збільшується на 40% за рахунок скління тераси та лоджії. Коли журналісти почали ставити незручні запитання, захист висунув феноменальну версію: жінка все життя займалася вирощуванням та продажем квітів. Мовляв, саме цей неофіційний «квітковий бізнес» і дозволив накопичити мільйони. Проте відсутність будь-якої податкової звітності чи офіційних підтверджень одразу поставила під сумнів законність походження цих коштів. Критичний аналіз свідчить, що подібні схеми легалізації є типовою спробою приховати необґрунтовані активи посадовців через підставних осіб.
Критичний аналіз захисту: «Волга», мільйони від бабусі та безвідсоткові позики
Намагання родини виправдати розкішне життя на цьому не зупинилися. Дружина поліцейського заявила, що в їхній родині колись був радянський автомобіль «Волга», яка за радянських часів нібито прирівнювалася за вартістю до цілої квартири в Києві. Окрім того, у декларації фігурував щедрий подарунок у розмірі 7 мільйонів гривень від бабусі. Звісно, офіційні доходи бабусі також не витримували жодної критики з боку органів контролю.
Для завершення картини «чесно заробленого» майна, родичі додали, що позичили ще півтора мільйона гривень у якогось бізнесмена. Найкумедніше, що цей таємничий меценат надав величезну суму під «нульовий відсоток» без жодних застав чи зобов’язань. Аналізуючи такі аргументи, стає очевидним, що перед нами класичний набір виправдань, який використовують фігуранти антикорупційних справ, коли реальні джерела доходів неможливо легалізувати. Спроба врятувати 8,5 мільйонів від конфіскації перетворилася на справжній фарс, де кожен новий аргумент лише поглиблював сумніви правоохоронних органів та суспільства.
Цивільна конфіскація як інструмент боротьби: Чому ВАКС не повірив правоохоронцю
Цей випадок став показовим для української системи правосуддя завдяки застосуванню механізму цивільної конфіскації. На відміну від кримінального провадження, де провину потрібно доводити поза розумним сумнівом, у цивільній конфіскації тягар доведення законності статків частково лягає на самого посадовця. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та НАЗК провели ретельну експертизу, яка достеменно довела: законних доходів родини не вистачило б на таку розкіш.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив безальтернативне рішення — стягнути в дохід держави вартість пентхауса та двох паркомісць, що сумарно склало близько 8,5 мільйонів гривень. Попри те, що захист Тараса Полієнка негайно подав апеляційну скаргу, намагаючись довести незаконність рішення першої інстанції, суспільний резонанс та зібрані докази грають не на їхню користь. Цей кейс чітко демонструє, що ера безкарного оформлення елітних маєтків на бідних родичів-пенсіонерів добігає кінця, а інструмент цивільної конфіскації стає дієвою зброєю держави проти корупційних проявів у вищих ешелонах влади.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”