У часи, коли країна спрямовує всі ресурси на виживання та оборону, питання прозорості статків державних службовців стає не просто юридичним обов’язком, а моральним маркером. Однією з найбільш обговорюваних тем останніх днів стала декларація Павла Сороки, заступника начальника Головного сервісного центру МВС України. Оприлюднені цифри та майно викликали хвилю запитань у громадськості щодо відповідності офіційних доходів реальному способу життя високопосадовця.

Новий електрокар за мільйон: розкіш під час війни

Одним із найяскравіших пунктів у звітності посадовця стала купівля сучасного електричного автомобіля. Поки волонтери збирають кошти на вживані пікапи для фронту, новий електрокар за мільйон поповнив автопарк родини заступника голови ГСЦ МВС.

Критичний аналіз свідчить, що вибір такого дорогого транспортного засобу в розпал економічної кризи може сприйматися як відірваність від суспільних реалій. Хоча придбання електромобіля часто аргументують економією на пальному, початкова вартість у понад мільйон гривень ставить під сумнів суто «прагматичний» підхід. Для пересічного громадянина такі статки чиновників виглядають як виклик системі соціальної справедливості.

Готівка в доларах та фінансова «подушка» ГСЦ МВС

Крім рухомого майна, особливу увагу привертають грошові активи. У документі фігурує значна готівка в доларах, яка зберігається поза банківською системою. Це традиційна для українського чиновництва практика, що завжди викликає підозри в антикорупційних органів.

Чому державний службовець, який працює в структурі, що має модернізувати державні послуги, не довіряє національній валюті чи банківському сектору? Аналізуючи діяльність ГСЦ МВС, важливо розуміти, що сервісні центри — це «фасад» Міністерства внутрішніх справ, і будь-які сумніви щодо доброчесності їхнього керівництва кидають тінь на всю реформу правоохоронної системи. Значні суми «під матрацом» часто є індикатором нелегальних доходів, які важко легалізувати через офіційні рахунки.

Критичний погляд: корупційні ризики чи легальні доходи?

Експерти зазначають, що електронне декларування було впроваджене саме для того, щоб суспільство могло контролювати збагачення посадовців. У випадку з Павлом Сорокою ми бачимо класичну картину: офіційна зарплата заступника голови навряд чи дозволяє за один рік купувати преміальні авто та накопичувати десятки тисяч доларів готівкою без додаткових джерел фінансування.

Основні питання до декларації:

1. Яке походження коштів на купівлю авто в період воєнного стану?

2. Чи відповідають витрати родини задекларованим офіційним доходам?

3. Чому рівень заощаджень зростає пропорційно до перебування на високих посадах у структурі МВС?

Висновки: суспільний запит на справедливість

Новий електрокар та готівка Павла Сороки — це лише верхівка айсберга в системі, де посади в сервісних центрах МВС вважаються «прибутковими». Поки триває реформа, спрямована на подолання корупції при видачі посвідчень водія та реєстрації авто, керівництво структури має демонструвати бездоганну репутацію.

Ситуація навколо Павла Сороки має стати об’єктом прискіпливої уваги НАЗК та НАБУ. Громадянське суспільство більше не готове закривати очі на розкішне життя посадовців під час загальнонаціональної біди. Прозорість — це не лише заповнена форма в реєстрі, а здатність пояснити кожну гривню та кожен цент у своїй власності.

Чи побачимо ми реальну перевірку цієї декларації, чи вона залишиться черговим записом у списку «непояснених багатств»? Відповідь на це питання визначить рівень довіри до МВС у найближчі роки.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”