Вбивство громадської діячки Ірини Фаріон стало однією з найбільш резонансних подій в сучасній історії України. Проте сьогодні увага юридичної спільноти та громадськості прикута не лише до доказової бази, а й до того, як саме здійснюється правосуддя. Справа Зінченка (№466/12967/24), де обвинуваченим є 19-річний В’ячеслав Зінченко, ризикує стати прецедентом, де процедурні порушення можуть нівелювати будь-яке рішення суду.

У центрі правового протистояння опинилася заява захисту про незаконний склад суду. Адвокат Лариса Криворучко, яка представляє інтереси Зінченка, оприлюднила факти, що ставлять під сумнів незалежність автоматизованої системи документообігу суду (АСДС).

Хронологічна аномалія: Як справа №12968 випередила №12967?

Фундаментом будь-якого справедливого суду є принцип випадковості та об’єктивності при виборі судді. Згідно зі статтею 35 КПК України, цей процес має бути автоматизованим та відбуватися у суворому хронологічному порядку. Проте цифри у звітах про автоматизований розподіл свідчать про дивну «магію часу» у Шевченківському районному суді м. Львова.

Факти, що не потребують трактування, а лише арифметики:

1. Справа Зінченка (№466/12967/24) була розподілена 26.12.2024 о 12:11:35.

2. Інша справа з наступним номером (№466/12968/24) пройшла розподіл того ж дня, але раніше — о 12:06:55.

Як справа з більшим порядковим номером могла потрапити в систему і бути опрацьованою раніше, ніж справа з меншим номером? Це порушує базовий принцип хронологічності.

Адвокат Лариса Криворучко наголошує: це не просто технічний збій, а ознака штучного втручання. Коли алгоритм порушується, виникає логічне запитання: чи не був склад суду «підібраний» під конкретне прізвище обвинуваченого?

Правова позиція адвоката Лариси Криворучко: Процес понад емоції

У такій емоційно складній справі, як вбивство Ірини Фаріон, суспільство часто вимагає швидкого результату. Проте захист Зінченка свідомо відмовляється від оціночних суджень на користь «сухої» мови закону. Позиція, яку транслює адвокат Лариса Криворучко, базується на трьох китах:

• Тільки норми КПК України.

• Тільки процесуальна чистота.

• Тільки письмові докази (звіти системи).

Захист стверджує, що втручання в автоматизовану систему — це не просто «процесуальна дрібниця», а кримінальне правопорушення, передбачене ст. 376-1 КК України. Якщо склад суду визначено з порушенням процедури, такий суд не може вважатися «встановленим законом».

Чому стаття 35 КПК України — це не просто формальність

Для пересічного читача суперечка навколо секунд у звіті може здатися бюрократією. Але в цьому і полягає суть верховенства права. Справа Зінченка оголює системну проблему: якщо систему можна «підкоригувати» в один бік, вона втрачає свою головну функцію — запобігання корупції та ручному управлінню правосуддям.

Відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про ЄСІТС, склад суду має визначатися:

• За принципом випадковості;

• З урахуванням навантаження кожного судді;

• У хронологічному порядку надходження матеріалів.

Коли хронологія ламається, принцип випадковості стає ілюзією. А без випадковості немає незалежності. Саме тому адвокат подала заяву про відвід усього складу суду, спираючись на п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України (інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості).

Європейські стандарти: Що каже ЄСПЛ про «законний склад суду»

Україна зобов’язана дотримуватися практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), що закріплено у статтях 8 та 9 КПК. Європейський суд неодноразово вказував, що поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, а й процедури формування його складу в кожній конкретній справі.

Зокрема, у справах «Сокуренко і Стригун проти України» та «Бускаріні та інші проти Сан-Марино», судді наголошували: якщо закон не дотриманий при призначенні судді, такий орган не має повноважень судити людину.

Будь-який вирок, винесений «незаконним» складом суду, в майбутньому буде гарантовано скасований у вищих інстанціях або в самому ЄСПЛ.

Це ставить під удар не лише інтереси захисту, а й інтереси держави та потерпілих. Чи хоче суспільство отримати вирок, який розвалиться через два роки через «секундну махінацію» при розподілі? Відповідь очевидна.

Наслідки для правосуддя: Чи може вирок бути легітимним?

05.05.2026 суд відмовив у задоволенні заяви про відвід, яку подала Лариса Криворучко. Прокурор у засіданні висловив позицію, що ці порушення «не мають значення». Проте юридична логіка говорить про інше.

Які ризики несе ігнорування порушень авторозподілу:

• Юридичний дефект засідань: Усі рішення, прийняті таким складом суду (включаючи продовження запобіжного заходу), можуть бути визнані недійсними.

• Проблеми з апеляцією: Незаконний склад суду — це безумовна підстава для скасування вироку згідно з нормами КПК.

• Втрата довіри: Суспільство не може довіряти рішенню, якщо є обґрунтовані сумніви в тому, що суддів було обрано чесно.

Як зазначає захист, сьогодні це справа Зінченка, але завтра на його місці може опинитися будь-який громадянин. Якщо процедура зламана для одного, вона не працює для всіх.

Висновок: Справедливість починається з цифр

Правосуддя — це не лише кінцевий результат (вирок), це насамперед процедура. Якщо закон один для всіх, то суд має бути першим, хто демонструє бездоганне його виконання. Наразі ж у справі про вбивство Ірини Фаріон ми бачимо небезпечний симптом: ігнорування очевидних цифрових аномалій у звітах АСДС.

Адвокат Лариса Криворучко наголошує, що цифри — річ вперта. Час 12:11:35 проти 12:06:55 неможливо пояснити нічим іншим, окрім як втручанням. Ба більше, захист анонсує нові деталі щодо призначення «запасного судді», де також вбачаються проблеми з дотриманням КПК.

Чи зможе українська судова система визнати помилку і повернутися в правове поле? Від цього залежить не лише доля В’ячеслава Зінченка, а й легітимність усього процесу в одній з найгучніших справ десятиліття. Адже справедливість, яка базується на порушенні закону, не є справедливістю — це лише її імітація.

Короткий довідник для читача:

• Обвинувачений: В’ячеслав Зінченко.

• Захист: Адвокат Лариса Криворучко.

• Суд: Шевченківський районний суд міста Львова.

• Суть конфлікту: Порушення хронологічного порядку при автоматизованому розподілі справи (ст. 35 КПК України).

• Докази: Звіти авторозподілу №1332 від 26.12.2024.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”