Очищення судової системи України — це процес болючий, тривалий, але життєво необхідний для європейського майбутнього нашої держави. Черговим підтвердженням цього став гучний корупційний скандал на Закарпатті, який 6 травня 2026 року отримав логічне та закономірне продовження. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ВРП) ухвалила одностайне рішення притягнути до дисциплінарної відповідальності та підготувати офіційне подання на звільнення служителя Феміди, який погорів на банальному хабарництві. Одіозний суддя Олександр Пелих, який мав би захищати закон і Конституцію, натомість став уособленням того, як жадібність окремих чиновників руйнує суспільну довіру до всієї судової гілки влади.
Це рішення ВРП автоматично означає негайне відсторонення судді від виконання професійних обов’язків. Ця резонансна справа наочно ілюструє не лише кримінальний вимір проблеми, а й цинічні намагання підозрюваних посадовців сховатися від відповідальності за допомогою штучних юридичних лазівок.
Справа про дубові лісоматеріали: на чому саме погорів суддя Олександр Пелих
Уся ця корупційна епопея розпочалася наприкінці листопада 2025 року. Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Олександр Пелих (який свого часу був відряджений працювати на захід країни після початку повномасштабного вторгнення та окупації його рідної Луганщини, де він очолював Старобільський райсуд) вирішив організувати незаконний бізнес на арештованому майні. Мова йшла про повернення власнику раніше вилучених за рішенням суду дубових дощок загальним обсягом близько 20 кубічних метрів. Своє «сприятливе рішення» щодо скасування арешту на лісоматеріали суддя оцінив у скромні за мірками системи, але цілком достатні для реального тюремного терміну 1300 доларів США.
Цікаво, що служитель закону діяв максимально зухвало та відкрито. За версією слідства НАБУ, Олександр Пелих особисто консультував зацікавлену сторону, як правильно скласти клопотання і коли саме його принести до канцелярії, щоб справа випадково не потрапила на авторозподіл до іншого, «непотрібного» судді. Проте завершити цинічну оборудку йому завадили спецслужби. Детективи НАБУ спільно з поліцією затримали суддю «на гарячому» — прямо у його власному автомобілі під час отримання всієї суми неправомірної вигоди.
Спроба втечі через окоп: раптова мобілізація судді як спосіб захисту від СІЗО
Зрозумівши всю серйозність ситуації, Олександр Пелих вирішив задіяти нову, але вже досить популярну серед топкорупціонерів тактику. Вже через кілька днів після затримання він поспіхом подав заяву про відставку та оголосив про свою термінову мобілізацію до лав Збройних Сил України. Захисники фігуранта намагалися використати факт його перебування на військовій службі для зміни запобіжного заходу на більш м’який та повного затягування слідства. Проте українське суспільство та антикорупційні активісти сприйняли такий «патріотичний порив» однозначно — як маніпуляцію та спробу сховатися від правосуддя.
Попри статус військовослужбовця, у грудні 2025 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав для підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 1 мільйона гривень. Спроба прикритися військовою формою від корупційного шлейфу не спрацювала, хоча й додала справі колосального суспільного розголосу. Варто зауважити, що це не перший сумнівний епізод у біографії служителя Феміди: журналісти раніше знаходили у нього факти винесення рішень російською мовою всупереч закону, дивні покупки дорогих авто за заниженими цінами та інші ознаки недоброчесності.
Вища рада правосуддя ставить крапку: крок до очищення судочинства
Питання очищення суддівських лав довго залишалося відкритим, але 6 травня 2026 року Вища рада правосуддя поставила жирну крапку в кар’єрі фігуранта. Ухвалене рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності та подання на звільнення автоматично зумовило негайне відсторонення судді від здійснення правосуддя. Тепер він остаточно позбавлений можливості впливати на судові процеси в країні.
Цей гучний випадок вкотре доводить, що системне хабарництво в судах більше не лишатиметься безкарним. Ті, хто намагається наживатися на народному майні, продаючи державний ліс та закон за конверти з доларами, не зможуть сховатися за суддівськими мантіями, зв’язками чи навіть статусом військового. Українське суспільство, яке щодня платить надвисоку ціну на фронті, вимагає лише одного — безкомпромісного правосуддя, реальних вироків та конфіскації майна для кожного корупціонера.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”