Корупція як ракова пухлина: чому війна не зупинила, а посилила її
Поки українські воїни тримають фронт проти російської агресії, всередині країни діє інший, не менш небезпечний ворог — корупційна система, яка паразитує на державних коштах, людських трагедіях і довірі суспільства. За словами Лариси Криворучко, голови ГО «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко», корупція не просто зберігається — вона еволюціонує. Судді, прокурори, чиновники та окремі представники адвокатури продовжують торгувати рішеннями, закривати кримінальні провадження за гроші та легалізувати безкарність.
Це не поодинокі випадки. Це системне явище, де державні інституції перетворюються на інструмент особистого збагачення. Найцинічніше — все це відбувається під час повномасштабної війни, коли кожна гривня має вирішальне значення для оборони.
Як корупція еволюціонує в умовах воєнного стану
Війна створила нові «можливості» для зловживань. Великі обсяги допомоги, прискорені закупівлі, мобілізація та захист критичної інфраструктури стали ґрунтом для масштабних схем.
Найгучнішим сигналом системної проблеми стала операція «Мідас» в «Енергоатомі». НАБУ та САП виявили масштабну злочинну схему, через яку держава могла втратити десятки мільйонів доларів саме тоді, коли енергетична система України потерпала від масованих російських ракетних ударів. Скандал призвів до відставок міністрів енергетики та юстиції, арештів високопосадовців, зміни керівництва в «Енергоатомі» та чергової хвилі суспільної недовіри до влади. Це класичний приклад того, як корупція в Україні під час війни б’є безпосередньо по обороноздатності держави, підриваючи захист критичної інфраструктури та крадучи кошти, призначені для відновлення енергосистеми.
За даними НАБУ, учасники схеми систематично вимагали 10–15% «відкату» від вартості контрактів на захист і відновлення енергетичних об’єктів. Схема діяла під внутрішньою назвою «Шлагбаум» і охопила сотні мільйонів доларів саме в період найважчих блекаутів.
Інші приклади корупційних проявів:
- Розкрадання коштів на фортифікаціях та харчах для ЗСУ.
- Схеми в ТЦК із «продажем» повісток.
- Масове незаконне оформлення інвалідностей через МСЕК.
Судова гілка: торгівля рішеннями та «зникнення» справ
Одна з найглибших проблем — корупція суддів. Судові рішення продаються, а кримінальні провадження «розчиняються». Лариса Криворучко підкреслює: саме судді, прокурори та адвокати формують систему, де безкарність стає нормою.
Обвинувачені у корупції часто мобілізуються, щоб призупинити розгляд справ. Це дозволяє уникати покарання на невизначений термін. Верховний Суд іноді виносить жорсткі вироки, але вони залишаються винятком.
Чому безкарність — головна проблема
Експерти називають корупцію «раковою пухлиною», яка роз’їдає державу саме тоді, коли вона найвразливіша. Проблема вже не в окремих прізвищах — проблема в системній безкарності.
За даними аналітики, більшість вироків за корупцію — умовні або штрафи. Це створює порочне коло: суспільство бачить, що високопосадовці виходять сухими з води, і втрачає віру в державу. А довіра — один із найважливіших ресурсів під час війни.
Наслідки для оборони, економіки та європейського майбутнього
Корупція в Україні під час війни безпосередньо впливає на фронт. Кожна вкрадена гривня на енергетиці, фортифікаціях чи постачанні — це слабший захист, більші ризики для цивільних і додаткові втрати на передовій.
Європейські партнери постійно вказують: без реального прогресу в боротьбі з корупцією шлях до ЄС залишається заблокованим. Суспільство реагує гостріше — протести на захист незалежності НАБУ та САП стали проявом цього.
Шляхи вирішення: від слів до невідворотності покарання
Лариса Криворучко ставить питання жорстко: або держава зламає цю систему, або система зламає державу.
Конкретні кроки:
1. Невідворотність покарання — реальні тюремні терміни та конфіскація для топфігурантів.
2. Захист антикорупційних органів від будь-яких спроб ослаблення.
3. Повна цифровізація та прозорість закупівель, особливо в обороні та енергетиці.
4. Судова реформа та очищення лав.
5. Підтримка громадських ініціатив та викривачів.
Висновок: другий фронт потрібно закрити
Корупція в Україні під час війни — це не тилова проблема, а прямий удар у спину. Вона краде не лише гроші, а й шанс на перемогу та європейське майбутнє.
Поки воїни на фронті жертвують найціннішим, тилові «господарі» не мають права красти. Час закривати другий фронт. Час саджати. Час відновлювати довіру.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”