Очільники Ради адвокатів (РАУ) та Національної асоціації адвокатів (НААУ) Лідія Ізовітова і Валентин Гвоздій продовжують закручувати гайки в роботі українських адвокатів, хоча строк їхніх повноважень завершився ще у 2022 році. 8 липня з’явилося, на перший погляд, технічне, рішення РАУ №34, яке зобов’язує:
- усіх чинних адвокатів до 4 серпня створити особистий електронний кабінет на платформі Центру акредитації та сертифікації Вищої школи адвокатури (ВША) та завантажити туди сертифікати про підвищення кваліфікації за 2019-2023 роки;
- усіх нових адвокатів протягом місяця з дати отримання свідоцтва та складення присяги зареєструвати особистий кабінет на тій же платформі;
Що не так із так званим підвищенням кваліфікації?
За законом “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокати повинні підвищувати свою кваліфікацію, але вони мають свободу вибору: як, де і скільки часу приділяти свого професійного розвитку.
Однак, всупереч закону, РАУ обмежила свободу адвокатів та зобов’язала їх підвищувати кваліфікацію у створеній НААУ, Вищій школі адвокатури (ВША). Рада адвокатів своїм положенням про підвищення кваліфікації фактично запровадила монополію ВША на навчання адвокатів. Щобільше, адвокати скаржаться, що організовані школою семінари зовсім не про підвищення кваліфікації, а про відсиджування, щоб заробити бали і виконати план (10 годин на рік).
Ізовітова і Гвоздій давно зрозуміли, що так легко можна заробляти десятки мільйонів гривень на рік, не публікуючи фінансові звіти. Зі звіту про діяльність Вищої школи адвокатури можна порахувати, що вона, ймовірно, заробляє приблизно 40 млн гривень на своїх курсах щороку. Захід, на якому адвокат може заробити 1 бал, коштує мінімум 99 грн, а є понад 40 тисяч адвокатів, зареєстрованих на платформі ВША, яким потрібно по 10 таких балів на рік.
Яка ж справжня мета нового рішення РАУ?
РАУ-НААУ прагнуть збільшити контроль за адвокатами, які саботують незаконну систему підвищення кваліфікації. За невиконання рішення №34 від РАУ адвокатів притягатимуть до відповідальності, підконтрольні тій же Ізовітовій, дисциплінарні органи адвокатури. На цьому Рада адвокатів наголосила в іншому рішенні, прийнятому нещодавно.
Яким повинен бути професійний розвиток?
Водночас прийнятий РАУ порядок підвищення кваліфікації має бути визнаним таким, який суперечить закону про адвокатуру. Необхідно повернутись до децентралізованої моделі, яка закладена у цьому законі — адвокат самостійно визначає, як йому професійно зростати, та скільки часу приділяти цьому. До слова, саме така модель запроваджена у Великобританії.
РАУ-НААУ вкотре діють не в інтересах адвокатів, а для встановлення повного контролю над адвокатською спільнотою та отримання мільйонних доходів від неї. Діяльність органів адвокатського самоврядування повинна стати прозорою, зокрема їхні засідання мають транслюватись онлайн, а фінансова звітність має бути відкритою. Окрім того, наразі акти органів адвокатури публікуються вибірково і зі значною затримкою (рішення №34 РАУ прийняла ще 8 червня, а опублікували його через місяць). Це знову нагадує про необхідність реформи адвокатури, про яку заявили вже Єврокомісія та посли G7, але яку досі не внесла до свого порядку денного українська влада.