Вбивство видатної мовознавиці, професорки та громадської діячки Ірини Фаріон стало однією з найтрагічніших та найбільш обговорюваних подій у сучасній історії України. Навколо цієї справи, де на лаві підсудних опинився 18-річний юнак, виникає дедалі більше запитань, на які суспільство поки не отримало переконливих відповідей. Станом на кінець квітня 2026 року процес набув нового вектора розвитку: до справи долучилася правозахисниця, чия репутація та безкомпромісність обіцяють перетворити судове засідання на справжній іспит для всієї правоохоронної системи.

Лариса Криворучко: Безкомпромісний захист та боротьба з корупцією

Поява у справі такого потужного гравця, як відомий український адвокат Лариса Криворучко, докорінно змінює розставлювання сил. Лариса Сергіївна знана не лише як фахівець високого класу в галузі кримінального права, а і як активний борець із системними зловживаннями в органах державної влади. Її девіз: «Корупція має ім’я, і я його назву», став символом її професійної діяльності.

Будучи головою ГО «Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко», вона вибудовує стратегію захисту, базуючись на фундаментальному принципі — неухильному дотриманні кожної літери закону. В резонансних справах, де тиск громадськості та політична доцільність часто намагаються підмінити собою правосуддя, Криворучко виступає запобіжником.

Її метод полягає у:

1. Тотальному аудитові доказової бази: Слідство часто оперує припущеннями, але Лариса Криворучко вимагає від обвинувачення лише прямих та незаперечних доказів.

2. Захисті від процесуальних порушень: Кожне порушення під час затримання чи обшуку стає предметом прискіпливої уваги.

3. Викритті корупційних чинників: Якщо у справі вбачається намагання «призначити» винного для швидкого звіту перед керівництвом, адвокатка відкрито заявляє про це.

У справі В’ячеслава Зінченка вона вже почала детально вивчати томи матеріалів, ставлячи під сумнів ті факти, які раніше вважалися «очевидними».

Феномен «холоднокровного вбивці»: Психологічний портрет В’ячеслава Зінченка

Одним із головних питань, яке залишається відкритим для аналітиків та криміналістів, є особистість підсудного. Як міг 18-річний хлопець, який не мав спеціальної підготовки, холоднокровно здійснити вбивство впритул серед білого дня у велелюдному Львові?

Кримінальна психологія свідчить, що для такого злочину необхідна або тривала деградація особистості, або професійний вишкіл кілера. В’ячеслав Зінченко на момент затримання характеризувався як звичайна молода людина. Що могло стати тригером?

• Мотиви злочину: Слідство висуває версію ідеологічної неприязні або замовлення з боку іноземних спецслужб. Проте чіткої відповіді на питання «Навіщо?» досі немає.

• Холоднокровність виконання: Стрільба впритул вимагає залізної витримки. Чи здатний на це юнак, який не мав досвіду участі в бойових діях?

• Питання зброї: Це критичний момент. Чим міг він реально вбити Ірину Фаріон? Слідство заявляло про використання переробленого пістолета, але знаряддя вбивства не було знайдено одразу. Відсутність гільз на місці або їх невідповідність зброї, яку намагаються «прив’язати» до фігуранта, створює величезну прогалину в обвинуваченні.

Сумніви в оперативності: Як затримали Зінченка в Дніпрі?

Швидкість, з якою правоохоронні органи відзвітували про успіх, викликає обґрунтований скепсис у юристів. Протягом кількох годин після встановлення особи підозрюваного, його затримують за сотні кілометрів від Львова — у місті Дніпро.

Міністерство внутрішніх справ подало це як тріумф сучасних технологій та аналітики. Проте, якщо заглибитися в деталі:

1. Відсутність реальних доказів на момент затримання: Чи були на руках у слідчих результати ДНК-експертизи або чіткі відеозаписи обличчя вбивці (а не людини в капелюсі та окулярах)?

2. Логістика затримання: Як вдалося так швидко ідентифікувати людину серед мільйонів громадян, якщо вона, за версією слідства, «професійно маскувалася»?

3. Перевірка алібі: Лариса Криворучко, як фахівець, що вимагає дотримання КПК України, ставить питання про те, чи не було затримання Зінченка спробою дати суспільству «швидку відповідь» на гучний злочин.

Процесуальні колізії та судові засідання

Засідання суду, що відбулося 24 квітня 2026 року, стало переломним. Відмова від попередніх адвокатів — Сулими та Вороняка — та залучення Криворучко означає, що захист переходить від пасивної позиції до агресивного викриття недоліків слідства.

Суддя Петро Невойт змушений був перенести розгляд на 1 травня, оскільки новий адвокат має право на повноцінне ознайомлення з кожним аркушем справи. Сторона обвинувачення, яку представляє Офіс Генерального прокурора, продовжує наполягати на довічному ув’язненні, апелюючи до суспільного резонансу. Однак у правовій державі резонанс не є доказом вини.

Чим реально була вбита Ірина Фаріон: Технічний аспект

Аналізуючи матеріали, варто звернути увагу на технічні деталі пострілу. Якщо вбивство було скоєно професійно, то знаряддя мало бути відповідним. Використання спортивної чи переробленої зброї часто залишає специфічні сліди. Питання до слідства залишається відкритим: чи співпадають балістичні характеристики кулі з тими інструментами, які, за версією прокуратури, мав при собі Зінченко?

Багато експертів схиляються до думки, що реальне знаряддя злочину могло бути знищене або надійно сховане, що ставить під сумнів будь-які «знахідки», зроблені правоохоронцями через тривалий час після події.

Висновок: Чого чекати від нового захисника у суді?

Справа В’ячеслава Зінченка — це не лише про долю одного юнака. Це про здатність українського правосуддя бути неупередженим. Коли за справу береться Лариса Криворучко, можна бути впевненим: кожен сумнівний доказ буде перевірено «під мікроскопом».

Ми чекаємо 1 травня, коли в залі суду пролунають нові аргументи. Чи зможе слідство вистояти перед натиском адвоката, який не боїться називати імена тих, хто стоїть за можливими фальсифікаціями? Одне зрозуміло точно: «боротьба за правду» лише починається, і у цій справі ще зарано ставити крапку.

Степан Сікора, ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”